АНГЛІЯ. РЕНЕСАНС В АНГЛІЇ – ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ
Англійське Відродження створило образ буття, пронизане палкими пристрастями, нестримними стихіями й злободенними питаннями.
3. Кирилюк
Передумови гуманістичної культури в Англії почали формуватися в XIV ст. На специфіку англійського Відродження вплинули бурхливі історичні події: Столітня війна (1337-1453), війна Червоної та Білої троянд (1455-1485), народні повстання, Реформація. Розвиток англійської літератури в той час був уповільнений через те, що в середні віки після норманського нашестя офіційною мовою в Англії стала французька, а народ розмовляв і творив англосаксонськими діалектами.
Формування англійської літературної мови на основі лондонського діалекту вплинуло на становлення англійської літератури доби Відродження. Родоначальником англійського Ренесансу вважають письменника Джефрі Чосера (приблизно 1340-1400). Як і у творчості Данте, у його літературній спадщині були використані середньовічні традиції, але водночас формувалося й нове ренесансне бачення. Увага й співчуття до людини, детальне розкриття її внутрішнього світу у творчості Дж. Чосера засвідчили про перехід літератури Англії до Нового часу.
Фронтиспис до “Кентерберійських оповідань” Дж. Чосера. 1478 р.
ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА
Театр “Глобус”
Помітним явищем літератури Англії доби Ренесансу були публічні театри. Вони мали постійний склад виконавців і драматургів, які нерідко ставали й акторами. Ці театри були доступні всім верствам населення. Цензура того часу забороняла показувати сцени із сучасного життя, однак п’єси певною мірою стосувалися проблем тогочасного суспільства. Уперше такий театр побудував у 1576 р. Дж. Бербедж, який став і керівником трупи. Пізніше було відкрито ще декілька театрів: “Rose Theatre” (1587), “Globe Theatre” (1599) і “Hope Theatre” (1613). Найвідомішим театром єлизаветинського періоду був “Глобус” (“Globe Theatre”), який визнали найбільшим серед інших лондонських труп. Будівля театру “Глобус” була шестигранної форми із солом’яним дахом. Свою назву він отримав від статуї Геркулеса, який тримав на плечах земну кулю. Саме з цим театром доля звела В. Шекспіра. Для театру “Глобус” він написав 37 п’єс. Згідно з традиціями того часу митець використовував історичні й легендарні сюжети, але його твори були надзвичайно близькі глядачам завдяки порушеним у них проблемам. Герої шекспірівських п’єс говорили живою мовою, діяли відповідно до ситуації й були позбавлені однозначності, тому нікого не залишали байдужими. Завдяки В. Шекспіру, а також грі талановитого трагіка Р. Бербеджа, сина засновника театру, і коміка В. Кемпа “Глобус” у той час став найкращим театром Англії. У 1612 р. В. Шекспір залишив Лондон, а через рік у результаті невдалого пострілу з театральної гармати театр згорів. У полум’ї згоріли й рукописи багатьох шекспірівських п’єс.
Г. Гольбейн Молодший. Портрет Томаса Мора. 1527р.
Іншим представником перехідного періоду був Томас Мелорг (1416-1471), який написав роман “Смерть Артура”, де були зібрані лицарські легенди про короля Артура й братство Круглого столу. Король Артур у зображенні Т. Мелорі постає як володар Європи, але ідеальне лицарське товариство гине у феодальних чварах. Цей твір є своєрідним прощанням із середньовічною культурою лицарства.
Видатним митцем раннього англійського Відродження став Томас Мор (1478-1535), автор знаменитої книжки “Утопія”, у якій відображено мрію письменника про ідеальне суспільство.
В епоху англійського Відродження активно розвивалися проза, поезія та драматургія. Формування міської культури супроводжувалося розвитком театру. З часом поширені в епоху Середньовіччя міраклі, містерії та мораліте поступилися творам професійних митців. Це сприяло появі генія Вільяма Шекспіра (1564-1616). Його попередником був драматург Крістофер Марло (1564 – приблизно 1593). У його драмах “Тамерлан Великий”, “Мальтійський єврей”, “Історія доктора Фауста” утілено новий образ титанічного героя, людини могутніх пристрастей і великих прагнень. К. Марло відіграв велику роль у становленні ренесансної драматургії, не випадково деякі вчені навіть приписують йому авторство шекспірівських п’єс. Це лише одна з версій складного “шекспірівського питання”.
Англійський театр у добу Ренесансу нерідко ставав ареною боротьби політичних і соціальних угруповань, місцем ідейних зіткнень того часу. Унаслідок цієї боротьби в середині XVII ст. для англійського театру настали тяжкі часи. У 1642 р. указом англійського парламенту театральні вистави були заборонені. Акторів переслідували й піддавали публічним покаранням. Занепад театру, знищення рукописів п’єс і документів стали причиною того, що факти про життя В. Шекспіра майже не збереглися. Лише у XVIII ст. розпочався процес відродження театру, виник інтерес до вивчення творчості В. Шекспіра – найяскравішого представника мистецтва англійського Ренесансу.
Обізнаність. 1. Назвіть хронологічні межі англійського Ренесансу та його видатних представників. 2. Які роди й жанри розвивалися в добу англійського Відродження? Сучасні технології.3. Використовуючи Інтернет, підготуйте повідомлення про одного з діячів культури англійського Ренесансу (за вибором). Творче самовираження. 4. Підготуйте виступ на тему “Значення мови для розвитку художньої літератури”. Використайте відомості про італійське й англійське Відродження, а також знання з історії розвитку української літератури. Лідери й партнери. 5. Робота в групах. Підготуйте коментар про історичні події доби англійського Відродження: а) Столітня війна; б) війна Червоної та Білої троянд; в) Реформація; г) заборона театральних вистав. Навчаємося для життя. 6. Визначте роль, яку відіграє театр у житті сучасної людини й суспільства. Висловте думку про репертуар театру, у якому ви були. Запропонуйте 1 -2 п’єси, що були б цікаві для молоді. Обгрунтуйте.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)