Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.) – ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ

Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.)   ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ

Легендарний Гомер заклав засади європейської культури.

Леся Українка

Про славетного поета Стародавньої Греції Гомера відомо більше легенд, аніж достеменних фактів. Кілька грецьких міст сперечалися за право називатися батьківщиною Гомера. Імовірно, він був уродженцем Іонії, одного з міст Малої Азії. Найбільший доробок Гомера – поеми “Іліада” та “Одіссея”, створені у VIII ст. до н. е. Тривалий час поеми передавали з уст в уста, а в VI ст. до н. е. правитель Афін Пісістрат наказав їх записати. Пізніше вчені з м. Александрії поділили кожну поему на 24 пісні. Поеми дійшли до наших днів і є найдавнішими пам’‎ятками літератури античності.

Питання про походження Гомерових поем та їхнє авторство відоме в науці як “гомерівське питання”. До XVIII ст. Гомера вважали одноосібним автором поем “Іліада” та “Одіссея”. Проте в 1795 р. німецький учений Ф. А. Вольф висунув гіпотезу про фольклорне походження творів. У першій половині XIX ст. К. Лахман обгрунтував “теорію малих пісень”, згідно з якою поеми були створені як поєднання окремих, численних, уже готових пісень. Наприкінці XIX ст. вчені почали рішуче обстоювати думку про колективний, народний характер поем та їхнє фольклорне походження. Уважають, що поеми “Іліада” та “Одіссея” виникли як розповідні міфи. їх протягом багатьох століть удосконалювали, поки не з’‎явився талановитий рапсод, який надав цим пісням цілісну та естетично довершену форму. Ним міг бути Гомер.

Видатний поет італійського Відродження Данте Аліг’‎єрі назвав Гомера “царем поетів”, маючи на увазі величезний вплив Гомерового епосу на весь подальший розвиток літератури Європи та світу. Твори Гомера розповідають про далекі події, оповиті серпанком міфів, але водночас у поемах “Іліада” та “Одіссея” ідеться про одвічні проблеми, які й нині хвилюють людство, – війну і мир, особистість і колектив, любов і ненависть, життя і смерть. Гомерівські герої воюють і мандрують, кохають і страждають, їх випробовують боги й доля на духовну міцність. І тільки той, хто витримує випробування, здатен перемогти й досягти своєї мети. Таким є легендарний герой епічної поеми Одіссей. Він не менш відомий, аніж герої “Іліади” – Ахілл і Гектор.

Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.)   ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ

Ж. О. Д. Енгр. Апофеоз Гомера. 1827р. Дві жіночі фігури на сходах – алегорії Іліади” (ліворуч) та “Одіссеї” (праворуч).

Аеди й рапсоди

Виникнення епосу було закономірним процесом розвитку міфології. У давнину міфи були частиною магічного обряду. Те саме можна сказати й про перші форми епосу. Виконання епічних пісень відбувалося в присутності всього роду, тобто мало публічний характер. На ранньому етапі їх співали вождь роду, чаклун або всі члени роду в супроводі музичних інструментів. З часом пісні почав виконувати спеціальний співець – аед (від грецьк. співаю). Таку Стародавній Греції утворилася своєрідна мистецька професія складача пісень, який міг комбінувати нові пісні з відомих міфів. Такого автора-співця називали рапсодом (від грецьк. зшиваю, пісня). Гомера теж можна назвати рапсодом.

Разом з Одіссеєм ми вирушаємо в захопливу подорож сторінками Гомерового епосу, де на вас чекають цікаві відкриття!

“ОДІССЕЯ”. Думка про батьківщину. Сюжет “Одіссеї” тісно пов’‎язаний із подіями “Іліади” і є продовженням міфів про Троянську війну. Волею богів Одіссей опиняється далеко від своєї батьківщини – острова Ітака, де він був царем. Його дружина Пенелопа й син Телемах сумують за ним, а в домі, що залишився без господаря, порядкують чужі люди, які прагнуть заволодіти майном Одіссея, його дружиною й здобути владу над усім островом. Прагнучи врятувати матір і рідну домівку, Телемах вирушає в подорож на пошуки батька.

Одіссей з’‎являється лише в пісні п’‎ятій твору. Він уже вісім років перебуває на острові німфи Каліпсо, відірваний від родини та своєї землі. Герой шукає шляхи повернення на батьківщину. Однак Каліпсо не збирається відпускати його, але втручання богів допомагає Одіссеєві звільнитися. Розбурханим морем він пливе до омріяної Ітаки, проте буря вщент розбиває пліт. Герой досягає невідомого берега вплав і, знесилений, засинає. Він потрапляє на острів Схерія, у країну феаків. їхній правитель Алкіной гостинно прийняв Одіссея, а той розповів йому про свої пригоди. Феаки допомогли героєві дістатися до рідної землі.

Багато доріг і чимало поневірянь доведеться йому пройти, поки він знову побачить Ітаку. Боги, природні стихії, ворожі сили й спокуси постійно випробовують Одіссея, але його душа невпинно лине до рідного дому. І, урешті-решт, герой досягає бажаної мети. Однак йому ще доведеться навести лад у власному домі – перехитрити й повбивати зухвалих юнаків, які хазяйнували там, уважаючи Одіссея давно загиблим і примушуючи його дружину Пенелопу вийти заміж за одного з них. Разом із відданими йому слугами та сином Телемахом Одіссей розправляється зі знахабнілими “женихами” й зустрічається з Пенелопою. У фіналі Одіссеєві вдається відновити зв’‎язок із родиною та своєю батьківщиною.

У поемі Гомера “Одіссея” утверджується висока ідея любові до рідного краю та свого роду.

Міф і реальність у творі. На відміну від “Іліади”, де багато уваги приділено опису воєнних подій, в “Одіссеї” основну увагу зосереджено на показі тривалого й складного шляху Одіссея додому. Довкола подорожі героя розгортається розмаїтий та цікавий світ, де тісно поєднано міфологічне й реальне. Захопливі пригоди Одіссея поєднуються з реалістичними описами побуту, людськими стосунками й психологією героїв.

Стиль “Одіссеї” називають пластичним, бо у творі є багато деталей предметного світу. У поемі зображені не тільки фантастичні пригоди та чарівні події, а й прості речі, зроблені ремісниками. Так, Пенелопа дістає з комори ключ, “вигнутий тонко із міді”, “дуже гарний із держальцем зручним слонової кістки”. Вона переступає дубовий поріг, що колись його тесля “гладко увесь обтесав”. Телемах Одіссеїв лук “до дверей прислонив, обтесаних гарно”. Описуючи різні речі й події повсякденного життя, Гомер не забуває, що земний світ є відображенням світу Космосу та богів.

Водночас Гомер оспівує світ почуттів та емоцій героїв. Туга за батьківщиною, сум за коханою, тривога за рідних, радість перемоги, відчай від поразки, хвилювання за товаришів – увесь спектр людських переживань є в “Одіссеї”.

Окремі пісні з “Одіссеї” Гомера перекладали Пантелеймон Куліш та Олександр Потебня, Іван Франко й Леся Українка. Перший повний переклад “Одіссеї” віршованим розміром оригіналу здійснив Петро Ніщинський, який підписував свої твори псевдонімом Петро Байда. Великим досягненням української перекладацької школи XX ст. стали переклади “Іліади” та “Одіссеї”, здійснені відомим українським ученим, композитором і поетом-перекладачем Борисом Теном (Миколою Хомичевським).

Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.)   ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ

Зображення Одіссея, прив’‎язаного до щогли, який слухає сирен. Червонофігурна ваза. 480-470рр. до н. е.

Здається, що Гомер разом зі своїм героєм відкривав не тільки незвідані землі, а й глибини людської душі. Це свідчить про велику майстерність легендарного автора.

Образ Одіссея. Мандри Одіссея наповнені небезпечними подіями, які були характерні для традиційного міфологічного сюжету. Герой постійно перебуває на межі життя і смерті, він стикається не тільки з міфологічними істотами, а й із підлістю, несправедливістю та ворожістю людей. Однак Одіссей багато разів демонструє свою фізичну силу, витривалість, кмітливість і винахідливість. Він хитрий та дотепний, діє не спонтанно, а помірковано й розважливо. Не випадково саме Одіссей придумав спорудити дерев’‎яного коня, завдяки якому греки перемогли троянців. Гомер наділяє Одіссея постійними епітетами: хитромудрий, богорівний, богосвітлий та ін.

Боги випробовують Одіссея також жіночою красою й жіночими чарами (сирени, Кірка, Навсікая, Каліпсо). І тут він теж виходить переможцем, бо постійно думає про свою батьківщину, товаришів, дружину Пенелопу.

Образ Одіссея став “вічним” образом у художній літературі, який надихає багато поколінь митців. А поруч із ним – “вічний” образ Пенелопи, утілення відданого кохання й подружньої вірності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.) – ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ