Образи поміщиків в поемі “Мертві душі”
Назва твору Гоголя “Мертві душі” багатозначне. “Мертвими душами” в поемі є не тільки померлі кріпаки, документи на яких хоче викупити Чичиков, а й поміщики, з якими знайомиться читач в процесі читання книги. В даній статті розповідається коротко про панів в “Мертвих душах”, про характери, і їх образах.
Образи Манілова і Коробочки в поемі
Першими поміщиками, зустрілися на шляху Чичикова стають Манілов і Коробочка. З Манілова читач знайомиться в II розділі, а з коробочкою – в III. Після виходу в світ поеми в ужиток входить термін “маніловщина”, що позначає образ дармоїдства і дозвільного неробства. У творі автор так описує Манілова: “людина так собі, ні те ні се, ні в місті Богдан, ні в селі Селіфан”. Білявий і блакитноокий Манілов, з опухлими від ситості очками, веде дозвільний спосіб життя, щодня будує безліч планів, але нічого не робить для їх здійснення. Всі його мрії і плани не несуть ніякої користі для оточуючих. Він мріє про нікому непотрібних, непотрібних речах, наприклад, побудувати вежу, з якої буде видно навіть Москву, або вирити підземний хід. Всіма справами займається прикажчик, але навіть він не знає, скільки селян загинуло за один рік. За зовнішньою привітністю і ввічливістю поміщика ховається байдужість, поверховість поглядів і безхарактерність.
Настасья Петрівна Коробочка – єдина жінка, серед тих, з ким Чичикову довелося мати справу. Потрапивши до неї випадково, Чичиков дізнається, що і у неї можна придбати “мертві душі”. Коробочка виявляється справжнім підприємцем і ділком. Вона вправно торгується з Чичикова за свій “товар” і дуже турбується, чи не продешевила вона. Колишня секретарська дружина, нині вдова, тримає в узді все своє господарство в 80 душ. Вона і її селяни забезпечують себе самі товарами свого виробництва.
Образ Ноздрьова і Собакевича в поемі
М. В. Гоголь вводить фігуру Ноздрьова в IV главі. Це відчайдушний юнак, гравець і гульвіса. У Ноздрьова немає ніяких моральних принципів, тому Чичиков не сумнівається в позитивному результаті своєї справи. Постійні бійки і підлі вчинки визначають характер Ноздрьова. Цей персонаж не приділяє увагу своїм дітям, а собак і вовченя, який оселився в його будинку, він любить сильніше своїх нащадків.
У V розділі твору Павло Іванович знайомиться з Собакевичем. Зовні схожий на ведмедя, він і характер має кам’яний. Михайло Семенович – богатир, як і всі в його поколінні. З цікавих фактів його біографії можна відзначити, що він ніколи не хворів і навіть один ходив на ведмедя. І цей сильний, пашить здоров’ям людина виявляється, як і всі інші поміщики, мертвим внутрішньо. За свої “мертві душі” він запропонував найвищу ціну, ще й торгувався, запевняючи Чичикова в якості свого товару. Його душа, як і у інших поміщиків, вже померла, залишилася тільки жага наживи і безпринципність.
Образ Плюшкіна в поемі
Степан Плюшкін знаходиться на завершальному місці в послідовності персонажів. Ця фігура уособлює собою скупість і неймовірну скупість. Незважаючи на багатства, він веде життя жебрака людини, а його кріпаки вмирають від голоду. У засіках Плюшкіна повно товарів і їжі, яка гниє і занепадає. Зовні ця людина більше схожий на бабусю-ключницю, ніж на забезпеченого поміщика. Його володіння повністю відображають образ свого господаря. Все знаходиться в запустінні, будинки покосилися, а селяни або мруть, або біжать від такого господаря. Саме у Плюшкіна найбільша кількість “мертвих душ”.
Таблиця “Образи поміщиків в” Мертвих душах”
| Поміщик | Глава, в якій з’являється поміщик | Характеристика поміщика |
| Манілов | II | Дозвільний мрійник, цілими днями нічого не робить, тільки будує нездійсненні плани |
| Коробочка | III | Вдова, господарська жінка, яка присвятила себе своєму маєтку. Добре вміє продавати і наживатися на цьому. |
| Ноздрьов | IV | Гульвіса, забіяка, марнотратник життя, аморальна людина |
| Собакевич | V | Грубий і незграбний, повністю відповідає своїй прізвища. |
| Плюшкін | VI | Скнара і скупердяй, головна мета життя – накопичення. |
(1 votes, average: 5.00 out of 5)