Історія створення роману “Мертві душі”
В історії російської літератури важко знайти твір, робота над яким принесла б його творцеві стільки душевних мук і страждань, але й одночасно стільки щастя і радості, як “Мертві душі” – центральний твір Гоголя, справа всього його життя. З 23 років, відданих творчості, 17 років – з 1835 року до смерті в 1852 році – Гоголь працював над своєю поемою. Велику частину цього часу він прожив за кордоном, головним чином в Італії. Але з усієї величезної і грандіозної за задумом трилогії про життя Росії був опублікований лише перший том (1842), а другий був спалений перед смертю, до роботи над третім томом письменник так і не приступив.
Робота над цією книгою протікала непросто – багато разів Гоголь змінював задум, переписував вже виправлені начисто частини, домагаючись повноти виконання задуманого і художньої досконалості. Тільки над першим томом вимогливий художник працював 6 років. Восени 1841 він привіз з Італії до Москви готовий до друку перший том, але тут його чекав несподіваний удар: цензура заперечила публікації твору з назвою “Мертві душі”. Довелося переправити рукопис до Петербурга, де за письменника заступилися його впливові друзі, але й тут все не відразу владналося. Нарешті, після довгих пояснень з приводу виниклого непорозуміння з назвою та внесення виправлень, зокрема стосувалися “Повісті про капітана Копєйкіна”, перший том поеми вийшов у травні 1842 року. Йдучи на поступки, автор змінив назву: книга була опублікована під назвою “Пригоди Чичикова, або Мертві душі”. Читачі і критика зустріли її доброзичливо, але багато чого в цьому незвичайному творі відразу ж викликало суперечки, які переростали в гострі дискусії.
Прагнучи роз’яснити читачеві свій новий грандіозний задум, Гоголь активно береться за роботу над продовженням твору, але вона йде дуже важко, з великими перервами. За час створення поеми Гоголь пережив кілька важких духовних і фізичних криз. У 1840 році його спіткала небезпечна хвороба, він уже був готовий померти, але несподівано прийшло зцілення, яке Гоголь, глибоко релігійна людина, сприйняв як дар, посланий йому понад в ім’я виконання його високого задуму. Саме тоді у нього остаточно складаються філософія і моральна ідея другого і третього томів “Мертвих душ” з сюжетом людського самовдосконалення і руху на шляху до досягнення духовного ідеалу. Це відчувається вже в першому томі, але повністю такий задум повинен був реалізуватися у всій трилогії. Приступаючи до роботи над другим томом в 1842 році, Гоголь відчуває, що поставлена їм завдання дуже важка: утопія якоїсь уявної нової Росії ніяк не узгоджується з реальністю. Так, в 1845 році виникає ще одна криза, в результаті якого Гоголь спалює вже написаний другий том. Він відчуває, що потребує напруженої внутрішньої роботи над самим собою. Гоголь читає і вивчає духовну літературу, Святе Письмо, вступає в листування з близькими по духу друзями. Результатом стає художньо-публіцистична книга “Вибрані місця з листування з друзями”, опублікована в 1847 році і викликала саму запеклу критику. У цій книзі Гоголь висловив думку, схожу з тією, яка лежить в основі задуму трилогії “Мертві душі”: шлях до створення нової Росії лежить не через злам державної системи або ж різні політичні перетворення, а через моральне самовдосконалення кожної людини. Ця ідея, виражена в публіцистичній формі, не була сприйнята сучасниками письменника. Тоді він вирішив продовжити її розробку, але вже у формі художнього твору, і з цим пов’язано його повернення до перерваної роботи над другим томом “Мертвих душ”, яка завершується вже в Москві. До 1852 другий том був фактично написаний повністю. Але знову письменника долають сумніви, він починає правку, і протягом кілька місяців чистовик перетворюється на чернетку. А фізичні і нервові сили були вже на межі. У ніч з 11 на 12 лютого 1852 Гоголь спалює рукопис, а 21 лютого (4 березня) він помирає.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)