Ліричні відступи в поемі Гоголя “Мертві душі”

Прекрасне твір “Мертві душі” було названо поемою в прозі. М. В. Гоголь намагається розкрити в ньому епічні образи Росії, простого народу, руської землі. А ліричні відступи створені для того, щоб автор міг висловити свою особисту думку і ставлення до персонажів поеми, до подій, про які йде мова в розділах.

Автор розмірковує над вічними поняттями молодість і старість, над моральними вчинками людини. Найбільшу роль в ліричних відступах займає тема Росії і тема простого народу.

Н. В. Гоголь описує народ, як позитивне явище в поемі, як образ, який прославляє Росію, робить її прекрасною країною. Саме завдяки таким ліричних відступів читач дізнається про громадянську позицію автора і про його патріотичні наміри.

Гоголь надзвичайно любив російський народ, з його душевної простотою, з його працьовитістю і сміливістю і висловлював свої думки через репліки Чичикова.

У сьомому розділі ми знайомимося з образами російських мужиків, які були детально описані, з усіма рисами зовнішності і характеру. Це богатир Степан Пробка. Він був теслею, обійшов всю Росію уздовж і поперек. Максим Телятников представлений нам шевцем, який навчався своїм умінням у німців. Після провального плану продавати неякісні чоботи, він впав в п’янку і у всьому звинуватив саме німців. Любов до розгульного і вільного життя ми бачимо в персонажа Абакумов Фирова. Багато вихідців з простого народу любили погуляти після плідної робочого дня.

У багатьох ліричних відступах читач дізнається про глибоку трагедії простого народу, який був закрепощен і поневолений поміщиками і чиновниками.

Особливу любов до батьківщини, свої патріотичні настрої автор висловив в образі птаха-трійки, яка стрімко летить вперед і уособлює сильну і могутню Росію.

Таким чином, можна помітити, що ліричні відступи грають надзвичайно важливу роль в поемі “Мертві душі”. У них вихлюпуються всі емоції і міркування автора на життєво важливі для нього теми.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ліричні відступи в поемі Гоголя “Мертві душі”