Образ і характеристика Собакевича в поемі “Мертві душі”

Поема “Мертві душі” – це своєрідний довідник російського життя в XIX столітті. Автор описує людей, яких може зустріти навіть нинішній читач, і події, які нам знайомі сьогодні. Один з найбільш пам’ятних і “вічних” образів у творі – поміщик Собакевич, головним пороком якого є неуцтво.

Головний герой твору Павло Іванович Чичиков багато їздить по країні і знайомиться з різними людьми. Часто йому доводиться мати справу з поміщиками. Хтось із них нечистий на руку, хтось занадто скупий, хтось дурний. А ось Михайла Семеновича Собакевича можна назвати неосвіченим. Опинившись в його селі, Чичиков відзначає її грунтовність. Хати в селі будувалися “на століття”. Собакевич – незграбний, схожий на ведмедя, – уважно стежив за дотриманням порядку. У його власному будинку кожна річ, кожен предмет нібито відображали характер господаря: важкі стільці, добротний, але грубо збитий стіл, міцні крісла…

Собакевич не відрізняється дружелюбністю по відношенню до оточуючих. Представників влади він вважає розбійниками і шахраями і навіть своїх товаришів називає христопродавцями. Господар маєтку не вірить в необхідність освіти і освіти, засуджує скупість. Останній факт підтверджує, що зі своїм майном Собакевич звертається дбайливо, раціонально, як і личить господареві. Він, ніби собака, охороняє будинок і маєток. Собакевич розбирається в людях. Селян він не ображає, пам’ятає, хто з них може краще впоратися з тією чи іншою роботою. Чичиков, кажучи про нього, цитує прислів’я: “Не все гаразд скроєний, та міцно зшитий”. Кращою характеристики, напевно, і не придумати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Образ і характеристика Собакевича в поемі “Мертві душі”