Гоголь “Мертві душі”, глава 6 – коротко

Будинок Плюшкіна виявився більшим, але надзвичайно старим. Біля воріт Чичиков помітив дивну, брудну фігуру, одягнену в халат. Спочатку він прийняв її за старуху-ключницю, проте це був сам власник маєтку.

У колишні роки Плюшкін був діловим, бережливим господарем. Але в старості, після вдівства і сварки з дітьми у нього розвинулася надзвичайна скупість. Інтереси і турботи Плюшкіна подрібнювали. Закинувши важливі заняття, він звернувся до різних дурницях. Цілими днями цей володар тисячі кріпосних душ ходив по власному селі, збираючи мотлох, начебто поламаних лопат і старих шевських подметок. Потім він складав його в покриту пилом купу посеред однієї з кімнат свого будинку, пильно стежачи, як би слуги нічого з неї не вкрали.

Побачивши прибульця дворянина, Плюшкін спочатку запідозрив: той хоче безкоштовно у нього пообідати. Він довго не міг повірити, що Чичиков готовий заплатити гроші за мертвих селян і ще вносити потім за них до наступної ревізії казенні податі. Але Чичиков зумів переконати Плюшкіна – і отримав від нього список імен двох сотень померлих і втікачів мужиків, складений з економії на брудному, залежані листку папері.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Гоголь “Мертві душі”, глава 6 – коротко