Міжнаціональні відносини
Особливу частину соціальних відносин в поліетнічних державах становлять міжнаціональні відносини (комплекс різноманітних відносин між різними етнічними спільнотами, що знаходяться в складі однієї держави). Їх слід відрізняти від міжнародних відносин, які являють собою відносини між різними державами і входять сферу ведення Міністерства закордонних справ.
Найбільш мирною і толерантною формою міжнаціональних відносин є співіснування, що припускає паралельне проживання двох або більше етнічних спільнот без спроб взаємного втручання в справи один одного. Ця модель діє в двох варіантах. Перший має на увазі рівноправність співіснують етнічних спільнот. Його класичним прикладом може служити Бельгія, в якій співіснують говорять на близькому до голландської мови фламандці і франкомовні валлони, причому права обох національних громад закріплені на конституційному рівні. У цьому варіанті громади проживають на різних територіях і розділені адміністративним кордоном. Другий варіант будується на неравноправном положенні співіснують громад, в даний час це характерно для мусульманського світу. Прикладом може служити Єгипет, де співіснують араби-мусульмани і копти-християни. Обидві громади живуть на одних і тих же територіях, при цьому копти мають меншим обсягом прав і можливостей, ніж араби.
Іншою формою національних взаємин є етнічне змішування. Для реалізації цього сценарію потрібно, щоб взаємодіючі етнічні спільності мали приблизно однаковий культурним потенціалом, що призводить до взаємопроникнення культур і появі на їх основі нової. Прикладом можуть служити держави Латинської Америки, в яких перемішані традиції європейських колонізаторів, корінних жителів-індіанців і африканських рабів, або Англія, культура якої сформована під впливом кельтів, саксів і нормандцев. Частково схожа на цю форму взаємодії асиміляція, що припускає поглинання одного народу іншим, причому один з них зникає без сліду, не надаючи ніякого впливу на культуру поглинає народу. Зазвичай це пов’язано з домінуванням в політичній та економічній сфері. Прикладом подібного може служити асиміляція прусів і полабських слов’ян в Німеччині. Окремо слід виділити випадки, коли асиміляції піддається політично домінуючий народ. Таке відбувається за умови його нечисленності і сильному культурний вплив підлеглого народу. Подібне неодноразово відбувалося в Китаї (останній раз з Маньчжурії, які захопили його в XVII столітті), нерідко траплялося в Європі в ранньому середньовіччі (тюрки-булгари в Болгарії, германці-візіготи в Іспанії). Негативним варіантом міжнаціональних відносин є міжнаціональний конфлікт. Він може бути викликаний різними причинами (політичними, соціальними, економічними) і приймати різні форми, від побутового націоналізму до геноциду. Націоналізм – виникла в індустріальну епоху ідея, згідно з якою народ є вищою формою людської спільності, зазвичай набуває форму відстоювання інтересів одного народу на шкоду іншим.
Під побутовим націоналізмом розуміють прояв націоналістичних почуттів на рівні особистості і малих соціальних груп, що виявляється в ксенофобії (ворожому ставленні до представників інших етнічних груп). Геноцид – це організоване знищення людей за етнічною ознакою (геноцид вірмен в Туреччині, євреїв і циган в захопленій нацистами Європі). З точки зору міжнародного права геноцид є найтяжчий злочин проти людства. “М’якою” формою геноциду є етнічні чистки – організоване витіснення етнічної спільності з певній території (термін виник у зв’язку з війною в Югославії в 90-і роки XX століття, але описується ним явище існувало і раніше). З міжнаціональними відносинами також пов’язаний термін сепаратизм – прагнення частини громадян, зазвичай належать до одного з національних меншин, домогтися відділення населеної ними території з метою створення самостійної держави.
В даний час етносоціальні конфлікти являють собою значну небезпеку для будь-якого поліетнічного держави, особливо для розвинених держав Європи, що посилюється зростанням ксенофобії в зв’язку з масовою імміграцією з країн Африки та Азії. У Європі, як і в Росії, актуальною стає політика пропаганди толерантності – раціонально усвідомленої терпимості по відношенню до представників інших етнічних спільнот.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)