Взаємокорисні відносини в природі

Симбіоз (+ +), або співжиття (від грец. Symbiosis – спільне життя), являє форму взаємин, при якій обидва партнери або один з них отримує користь від іншого.
Обов’язковою умовою подібних відносин є тривала і взаємовигідна спільне життя організмів.
Класичним прикладом симбіозу є лишайники, що складаються з грибів і водоростей. У лишайнику гіфи гриба утворюють спеціальні всмоктуючі відростки, проникаючі в клітини водорості.
Через них гриб отримує продукти фотосинтезу, утворені водоростями. Водорість витягує за рахунок гіф гриба воду та мінеральні солі. Завдяки симбіозу лишайники досягли високого видового різноманіття (більше 20 тис. Видів) і отримали здатність жити в найсуворіших умовах: в полярних областях, на голих скелях, на корі дерев, у високогір’ях.
Типовим прикладом симбіозу є відносини термітів і їх кишкових співмешканців – джгутикових. Ці найпростіші виробляють фермент, який розкладає клітковину на цукру. Терміти не мають власних ферментів для перетравлення целюлози і без симбіонтів вони б загинули. А жгутикові отримують в кишечнику термітів сприятливі умови середовища, їжу і умови для розмноження.
Симбіоз – поняття широке і включає багато різних форм взаємно-корисного співжиття живих організмів.
1. Найпростіший тип симбіотичних зв’язків – це Протокооперація (первинне співробітництво).
При цій формі спільне існування вигідно обох видів, але не обов’язково, т. Е. Не є неодмінною умовою виживання популяцій.
Прикладом Протокооперація є поширення мурахами насіння рослин, запилення бджолами різних лугових трав – в цих випадках відсутня необхідна тісний зв’язок конкретної пари партнерів.
Загальновідомо співжиття раків-пустельників з м’якими кораловими поліпами – актиніями (рис. 22). Рак поселяється в порожній раковині молюска і возить її на собі разом з поліпом.
Таке співжиття взаємовигідно. Рак, переміщаючись по дну, збільшує простір для лову видобутку актинией. Частина цієї видобутку, уражена жалкі клітини актинії, падає на дно і поїдається раком. Однак раки і кишковопорожнинні можуть легко існувати і окремо.
2. Симбиотические відносини, при яких присутність кожного з двох видів стає обов’язковим для іншого партнера, називається мутуалізмом (від лат. Mutuus – взаємний).
Наприклад, взаємини вузькоспеціалізованих до запилення рослин (інжир, дурман, орхідеї) з їх комахами-запилювачами.
Інший приклад мутуалізму – птахи годуються комахами-паразитами на шкірі носорога, а їх зліт служить йому сигналом небезпеки. Кедровка, що харчується тільки насінням (горішками) кедрової сосни, є єдиним розповсюджувачем її насіння. Мутуалізмом широко поширений і в рослинному світі.
Прикладом взаємовигідних відносин служить співжиття бульбочкових азотфіксуючих бактерій і бобових рослин (гороху, квасолі, сої, конюшини, люцерни, вики, білої акації). Ці бактерії здатні засвоювати азот повітря і перетворювати їх в аміак, а потім в амінокислоти. Вони поселяються в коренях рослин, і їх присутність викликає розростання тканин кореня і освіту потовщень – клубеньков. Рослини в симбіозі з азотфиксирующими бактеріями можуть виростати на грунтах, бідних азотом, і збагачувати ним грунт. Тому бобові (конюшина, люцерну, вику) вводять в сівозміну як попередників для інших культур.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Взаємокорисні відносини в природі