Леся Українка (Лариса Петрівна Косач). Мрії, Як дитиною, бувало…. Дитинство поетеси, роль родини у її вихованні. Неповторний світ дитинства в цих поезіях. Образ мужньої, сильної духом дівчинки, її життєрадісний погляд на світ, вільнолюбство, впевненість, розвинена уява
Мета: розповісти учням про дитинство Лесі Українки, її мужність, талановитість, формувати усвідомлення і вміння пояснити мотив глибокого родинного зв’язку дитини з батьками, вчити характеризувати образ ліричної героїні, висловлювати власні роздуми про неї; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, мислення; виховувати почуття любові до батьків, родини, формувати стоїчні риси характеру (мужність, цілеспрямованість, наполегливість), прагнення до самоосвіти.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Лесі Українки та членів її родини, збірки творів поетеси, ілюстрації до творів Лесі Українки.
Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся Українка
Найбільша радість – бути поетом.
Все інше – дрібниця, навіть смерть.
Федеріко Гарсіа Лорка
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
Конкурс на краще виразне читання учнями поеми Т. Шевченка “Іван Підкова”.
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Стратегія “Мікрофон”.
– Хто зображений на портреті? (Учитель демонструє портрет Лесі Українки.)
– Хто така Леся Українка?
– Що вам відомо про її життя?
– Які твори ви читали в молодших класах?
– Чи подобалися вони вам? Чому?
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися з творчістю Лесі Українки, поговоримо про її дитинство, родину, роль мами і тата в її вихованні, про вплив родини на творчість поетеси.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
1. “Методика одного речення”.
Учні зачитують та коментують зміст епіграфів уроку.
2. Випереджувальне завдання.
Учитель. Упродовж уроку ми вивчатимемо життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Пропоную вам скласти до кінця уроку асоціативне гроно рис характеру поетеси.
VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Розповідь учителя про життєвий шлях Лесі Українки.
Леся Українка народилася на чарівній Волині у дворянській сім’ї. Леся була другою дитиною (усього дітей було шість).
Мати Лесі Українки – відома українська письменниця й громадська діячка Олена Пчілка, займалася вихованням дітей. Батько, юрист за освітою, – високоосвічена, культурна людина з давнього козацького роду, був людиною лагідною і правдивою.
У сім’ї панувала атмосфера поваги до народних звичаїв і традицій, до української культури.
У дитинстві Лариса була жвавою і допитливою дівчинкою. У чотири роки добре читала, а в п’ять написала досить змістовного листа своєму дядькові Михайлу Драгоманову. Ларису по – домашньому кликали Лося, а в п’ять років вона попросила, щоб її називали Лесею. Коли ще Леся не вміла читати, батько навчав її проказувати за ним байки Л. Глібова, казки О. Пушкіна. А коли вже навчилась читати, то улюбленими творами стали вірші Т. Шевченка, українські народні казки, грецькі міфи, книжки про дивовижні подорожі мандрівників.
Найбільше Леся гралася зі старшим братом Михайлом, їх навіть називали спільним ім’ям Мишолося. Вони вигадували різні забави, фантастичні пригоди, умовно мандрували до далеких країн, до диких людей.
Зростали діти серед чудової волинської природи з синіми плесами озер і предковічними сосновими борами. Таємнича природа і багаті фольклорні традиції волинського краю щедро напували багатющу уяву Лесі. Почувши від матері про лісову мавку, русалок, потерчат, одного разу посеред ночі втекла в ліс і, перемагаючи страх, усюди шукала цих предивних істот. Звичайно. Нікого не побачила, тільки налякалася.
Леся любила співати і танцювати. У Колодязному, де довгий час проживала родина Косачів, біля їхньої садиби в неділю ввечері часто збиралися дівчата поспівати. Дівчинка непомітно підсяде до гурту і тоненьким голосочком підтягує пісні.
Коли Лесі було десять років, вона тяжко захворіла на туберкульоз кісток. Через хворобу вона не могла вчитися в школі. Довелося їй розпрощатися з улюбленим інструментом – піаніно. Спочатку Леся вчилася в приватних вчителів, а далі здобувала знання самостійно. За короткий час майбутня письменниця досконало опанувала загальноосвітні предмети, вивчила десять мов. Вона добре знала музику, малярство, світову літературу.
Літературну діяльність почала рано. У дев’ять років написала перший вірш “Надія”, присвячений тітці “Елі”, котра була заслана у Сибір за політичні погляди.
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянуть іще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро,
Там жити чи вмерти, мені все одно.
Коли дівчині було тринадцять років, з’явився перший друкований вірш “Конвалія”, у чотирнадцять років вона із братом Михайлом видала переклад “Вечорів на хуторі біля Диканьки” Миколи Гоголя українською мовою. А для своєї молодшої сестрички Леся написала підручник з історії стародавнього світу.
Любов до літературної творчості Леся Українка пронесла через усе життя. Чим же полонила поетеса душу читача? Чому її твори читають дорослі і малі? Відповідь на це питання ви знайдете, коли ознайомитеся з її творами.
2. Ідейно-художній аналіз поезії “Мрії”.
2.1 Слово вчителя.
Людина живе і мріє. З кожним роком життя наші мрії змінюються. Зараз ви мрієте про те, як виростете, станете дорослими, закінчите школу. Батьки ваші мріють про хороше майбутнє для своїх дітей. Людина мріє – значить живе. Були мрії й у Лесі Українки. Які? Чи відрізняються вони чимось від мрій сучасних людей? Про це ми дізнаємося з поезії Лесі Українки, яка так і називається – “Мрії”.
2.2. Словникова робота.
Лицар – 1) Самовідданий захисник когось або чого-небудь. 2) Вихований, витончено чемний чоловік.
Сперечник – тут: суперник.
2.3. Виразне читання поезії Лесі Українки “Мрії”.
2.4. Обмін враженнями від прочитаного твору. “Торбина запитань”.
– Яким є настрій вірша?
– Подумайте, у якому віці Леся Українка написала цей вірш? Чому?
– Чому лірична героїня захоплювалася не “вродливими королівнами”, а “гордими переможцями”?
– Хто такі лицарі? Які риси характеру притаманні справжнім лицарям?
– До чого закликає поетеса?
– Яка головна думка вірша? У яких рядках вона проголошується?
– На чиєму боці симпатія автора? Підтвердіть відповідь словами з тексту.
– Які автобіографічні риси поетеси відображені у поезії?
– Хто сильніший – переможець чи переможений? Чому? На чиєму боці ви?
2.5. Лексико-стилістична робота в групах.
Підберіть якомога більше епітетів до слів:
I група – Переможець (злий, жорстокий, безпощадний, самовпевнений, бездушний, гордий).
II група – Переможений (незламний, безстрашний, мужній, нескорений, вільнолюбивий, гордий).
2.6. “Мереживо думок”.
– Чому поетеса обрала прийом мрій у своєму творі? Чи полюбляєте ви мріяти? Яка ваша мрія?
– Що необхідно для того, щоб наші мрії все-таки збувалися?
– Мрія – це реалії чи фантазії нашого мислення? Обгрунтуйте свою думку.
– Чому найбільший розквіт мрій відбувається саме в дитинстві?
2.7. Робота в групах.
Учитель. Випишіть з поезії “Мрії” художні засоби, визначте їхню роль.
1 група – епітети (любі роки, надзвичайний, дивний вік, горді переможці).
2 група – метафори (душа бажала, укриті таємницею, розум очаровали, погляд спускався).
3. Ідейно-художній аналіз поезії “Як дитиною, бувало…”.
3.1. Словникова робота. Слова записані на дошці, вчитель прояснює учням їх значення.
Епіграма – короткий вірш глузливого змісту.
Драма – тут: напружений момент.
3.2. Виразне читання учителем вірша “Як дитиною, бувало…”.
3.3. Бесіда за змістом твору.
– На скільки частин можна умовно поділити поезію? (1 – фізичний біль дитини; 2 – незламний дух.)
– Чому лірична героїня не зізнається про свої болі?
– Які риси характеру героїні виявлено у першій частині вірша? (Гордість, стійкість, терплячість, витривалість).
– Поясніть рядок з поезії: “…плачу я, щоб не сміятись”.
– Які рядки з вірша, на ваш погляд, визначають головну думку твору?
– Чи можна ці рядки вважати життєвим девізом юної Лесі?
– Прочитайте 2 останні строфи і скажіть:
– Про кого в них розповідається? (Розповідається про вже дорослу людину.)
– Як тепер говорить лірична героїня про себе?
(“….забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.)
– Що змінилося? Чому так говорить Леся Українка?
(Життя дорослої людини, її проблеми відрізняються від дитячих.
Тому треба вміти стримувати емоції, застерігати себе від необдуманого вчинку, необережного слова. Лірична героїня, стримуючи гордість, плаче, щоб не сміятись. Не виставляти напоказ свої почуття – велике мистецтво. Отже, через багато років лірична героїня залишається такою, як у дитинстві: мужньою, сильною духом, стриманою у виявленні почуттів та емоцій.)
– Чи нагадує лірична героїня Лесю Українку? Чим саме?
– Як називається твір письменника, який, по суті, розкриває біографію самого автора? (Автобіографічний.)
– Який зв’язок цієї поезії з іншими, вже вивченими творами Лесі Українки?
3.4. Виразне читання поезії учнями, які вдома підготували партитуру віриш.
3.5. Методичний прийом “Мозкова атака”.
Учитель. Що, по-вашому, небезпечніше: зброя сміху чи справжня зброя? Чому?
VII. Узагальнення та систематизація знань.
1. “Асоціативне гроно”.
Учні узагальнюють роботу, яку виконували впродовж уроку.
Учитель. Які риси характеру притаманні Лесі Українці?
2. Метод “Прес”.
Учні формулюють повні, чіткі та аргументовані відповіді на запитання учителя за зразком:
Власна позиція: “Я вважаю, що…”.
Обгрунтування: “Тому що…”.
Приклад: “Наприклад…”.
Висновки: “Отже, я вважаю…”.
Учитель. Риси характеру – це вроджені якості, дарунок долі чи їх потрібно розвивати?
VIII. Підбиття підсумків уроку.
1. Слово вчителя.
Другої такої, як Леся, не було, немає і не буде в українській літературі. Леся – неповторна. Вона справжня дочка мужнього і сильного народу – українського. Вона безсмертна, як безсмертний і наш народ. Вогонь від Прометея, відданий нею народові, – то надія, сподівання на визволення, на волю.
2. Усна рефлексія.
На уроці я…
► дізнався…
► зрозумів…
► навчився…
► найбільші труднощі відчув…
► не вмів, а тепер умію…
► змінив своє ставлення до…
► На наступному уроці я хочу…
3. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація.
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Вивчити напам’ять поезію “Як дитиною, бувало…”.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості:
Скласти сучасний кодекс честі хлопчика-лицаря;
– Для учнів достатнього рівня навченості: пригадати значення слова “мариністика”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)