Леся Українка – дітям – СВІТ ДИТИНСТВА У ПОЕЗІЇ І ПРОЗІ
Матеріал уроку. Леся Українка “Мамо, іде вже зима…”.
Мета. Продовжити ознайомлювати учнів із творчістю Лесі Українки; розвивати поетичний слух, мислення, творчу уяву; продовжувати формувати уміння послідовно, логічно правильно висловлювати свої думки; збагачувати мову дітей; виховувати любов до поезії Лесі Українки.
Обладнання. Картки для контролю техніки читання.
Хід уроку
I. Мовна розминка.
1. Вправа на формування швидкої реакції на слово.
Гра “Точно і швидко: хто або що?”.
Учитель називає дію (дієслово) – учні добирають відповідне слово (Іменник).
Літає – … (Горобчик, літак, комар, повітряна куля і т. д.);
Не боїться – … (Снігу, грому, вовка, вітру);
Шукати – … (Поживу, домівку, дорогу, друга).
2. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.
Гра “Доповни речення”.
Учитель вимовляє речення і пропонує дітям збільшувати його, додаючи по одному слову.
Іде зима…
3. Контроль техніки читання.
Учні отримують картки з надрукованим текстом, який вони повинні прочитати за 30 с.
“Були собі три метелики: один білий, другий червоний, а третій жовтий. Вони весело літали цілий день у великому саду, в сонячному світлі, перелітали з квітки на квітку, куштували медок і летіли далі.
Час їм дуже швидко минав. Вони так загралися, що й не зогляділися, що сонечко сховалося за хмари і пустився дощ”.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– Ви прочитали зачин казки “Три метелика”, автором якої є письменниця, про яку Максим Рильський писав: “Коли б треба було окреслити її творчість одним словом, то найвідповідніше було б – боротьба”. Чи здогадалися, про кого ідеться? (Про Лесю Українку.)
– Ти себе Українкою звала.
І чи краще знайти ім’я тій,
Що радістю в муках сіяла,
Як Вітчизна велика твоя!
– Пригадайте, що ви знаєте про життя і творчість Лесі Українки.
– Сьогодні на уроці ви ознайомитеся із ще одним віршем поетеси, написаним для дітей.
III. Опрацювання вірша Лесі Українки “Мамо, іде вже зима…”.
1. Робота над заголовком.
– Як ви думаєте, про що йтиметься у вірші?
– Між ким, по-вашому, буде відбуватися розмова?
2. Словникова робота.
Пташина | Поживу | Навісна зима |
Сивенька | Цвірінькають | Прилине весна |
Маленька | Розспівалися | Потіха одна |
– Прочитайте слова мовчки. Чи можете передбачити, що це за пташина? Чому так думаєте?
– Поясніть вислови останньої колонки.
3. Читання вірша учнями мовчки.
– Між ким відбулася розмова?
– Як ви думаєте, якого віку може бути дитина?
– Чи зрозуміло: хлопчик це чи дівчинка?
4. Повторне читання вірша вголос.
– Про що запитувала дитина?
5. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
– Прочитайте, які питання цікавили дитину.
– Які відповіді дає мати?
– Чи можна сказати, що дитина допитлива?
– Як дитина описує прихід зими?
– Як мати говорить про важке життя горобчика взимку?
– Чому ж все-таки він залишається у ріднім краю? Чому пташина співає, незважаючи на мороз і голод? Прочитайте.
– Як ви думаєте, чи тільки горобчика має на увазі мама?
– Пригадайте, як називається ось такий вірш, написаний у вигляді розмови двох осіб? (Вірш-діалог.)
– Доберіть слова, близькі за значенням до слів “мама” (Неня, мати), “одказує” (Відповідає), “скаче” (Стрибає), “хата” (Оселя, дім, будинок), дістати (Знайти).
6. Різновиди читання.
А) Читання вірша “ланцюжком”.
Б) Читання “буксиром” в парі з сусідом по парті.
В) Гра “Дочитай рядок вірша”.
Учитель читає початок рядка, а діти повинні знайти і дочитати рядок до кінця.
Г) Гра “Відшукай у вірші риму”.
Зима (Нема), мати (Хати), сивенька (Маленька), синку (Краплинку), дбати (Шукати), чудна (Одна, весна, зерна), дуже (Байдуже).
7. Читання в особах (в парах).
8. Виразне читання вірша-діалогу парами. Конкурс на кращих читців.
9. Робота в зошиті (с. 41).
IV. Підсумок уроку.
– Який вірш-діалог прочитали на уроці?
– Хто його автор?
– Леся Українка – це дуже багатогранна творча особистість. Про неї український письменник Микола Бажан писав: “В історії світової літератури важко знайти таке ім’я, яке дорівнювало б їй талантом, мудрістю, проникливістю, значущістю”. Видатні поети ніколи не полишають нас. З’єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей, із їхнім пориванням до волі й щастя, вони крокують великою землею безсмертя. Будуть відходити віки, а вічне увійде у вічність, в надії людей, бо допоки живе надія – живий і народ. Тож будемо і ми вчитися терпіння, віри, любовi та надії у нашої неповторної Лесі.