ХОТІЛА Б Я ПІСНЕЮ СТАТИ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (ЛАРИСА КОСАЧ-КВІТКА) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зорі

Полинути співом дзвінким,

Упасти на хвилі прозорі,

Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мрії

І щастя моє таємне,

Ясніші, ніж зорі яснії,

Гучніші, ніж море гучне.

1894

З літературознавчих джерел

“…Мені здається, що я маю перед собою якусь велику битву, з якої вийду переможцем або зовсім не вийду. Коли у мене справді є талант, то він не загине, – то не талант, що погибає від туберкульозу чи істерії! Нехай і заважають мені сі лиха, але зате, хто знає, чи не кують вони мені такої зброї, якої нема в інших, здорових людей…” – писала Леся Українка.

Важка недуга пришвидшила процес інтелектуального і мистецького дозрівання. Розуміння поетичної місії як щоденного подвигу народжувало слова суворі й вогняні. Волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність – провідні мотиви поезії Лесі Українки “Хотіла б я піснею стати…”. У цьому вірші поетка розповідає про своє бажання стати піснею, яка була б відомою в усьому світі, адже саме цей витвір мистецтва допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі.

Ліричну героїню вірша ваблять стихії, космос, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці, “щастя… таємне”, яке засяє разом з нею ясніше, “ніж зорі яснії”, й гучніше, “ніж море гучне”. Поезія написана в жанрі ліричної сповіді й возвеличує прагнення творити красу та дарувати всім щастя, проникнута життєствердним пафосом.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ХОТІЛА Б Я ПІСНЕЮ СТАТИ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (ЛАРИСА КОСАЧ-КВІТКА) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ