Іван Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи
Тема. Іван Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи
Мета: ознайомити учнів із сюжетом драматичного твору, допомогти глибше усвідомити особливості жанру, ідейно-художній зміст трагікомедії; розвивати образне та критичне мислення, розвивати навички роботи з драматичним твором, виразного читання за особами, виділення головних епізодів сюжету; виховувати любов до художнього слова, порядність і чесність, неприйняття будь-якого шахрайства.
Теорія літератури: драматичний твір, комедія, трагікомедія.
Обладнання: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них, фрагменти кінофільмів, записів вистав сучасних театрів.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
ü Перевірка домашнього завдання.
1. Переказ і умовної частини трагікомедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”.
2. Постановка інсценівки за І умовною частиною.
(Монолог Калитки про землю, розмова Герасима з кумом Савкою, розмова Калитки з Невідомим і показ “фальшивих” грошей чи ін.)
3. Завдання аналітичного характеру.
– Пригадайте сцену, як Роман розповідав Копачеві про весілля сестри. Як це характеризує Герасима Калитку?
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ü Вступне слово вчителя.
“В театрі грати повинні тільки справжню літературну драму, де страждання душі людської тривожить кам’яні серця і, кору крижану байдужості на них розбивши, проводить у душу слухача жадання правди, жадання загального добра, а пролитими над чужим горем сльозами вибілюють його душу! Комедію нам дайте, комедію, що бичує сатирою страшною всіх, і сміхом крізь сльози сміється над пороками, і примушує людей мимо їх волі соромитися своїх лихих учинків!.. Служить таким широким ідеалам любо! Тут можна іноді й поголодать, щоб тільки певність мати, що справді ти несеш нехибно цей стяг священний”,- так устами героя своєї п’єси “Суєта” Івана Барильченка драматург І. Карпенко-Карий озвучує своє бачення ролі театру, тому що сучасне йому суспільство заполонила ідея збагачення, причому збагачення будь-якими засобами. Про це байкар Леонід Глібов уїдливо писав:
Велика сила, братці, гроші,
Грошима й дурні прехороші,
Є в дурня гроші – він і пан.
Є в нього золотий жупан…
До чого призводить надмірна жадоба до грошей, дізнаємося на уроці.
III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
ü Виразне читання за ролями II умовної частини трагікомедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” (орієнтовно – Дія II).
ü Словникова робота, обмін враженнями.
ü Евристична бесіда, виконання завдань творчо-аналітичного характеру.
– Що нового ви дізналися про героїв, які риси характеру відкрилися в них?
– Прокоментуйте сцену, як Копач радить Калитці завести вдома “калакольчик”. Укажіть “два боки медалі” (Калитка жорстокий і ненаситний у ставленні до робітників і навіть близьких, з іншого боку – сам не любить ледарювати, добрий хазяїн.)
– Згадайте розмову Калитки з наймитом Климом і його сварку за кусень хліба в неділю. Схарактеризуйте за нею учасників полілогу. (Калитка – жадібний і сварливий, перебільшує збитки, згадує Бога всує; Клим захищається, має почуття гумору; Параска підтримує чоловіка, бо боїться; ощадлива.)
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
ü Проблемне запитання.
– Чому Калитка, не дивлячись на свою ощадливість, навіть жадібність, не дуже поважаючи заняття Копача, усе ж підтримує його, пригощає в себе в хаті?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знати зміст II умовної частини п’єси “Сто тисяч”, уміти переказувати, коментувати, висловлювати свої думки та враження; підготувати інсценівки за II дією.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
ü Інтерактивна вправа “Займи позицію”.
– Твір такий смішний, що аж плакати хочеться. Я поділяю твердження цього народного парадоксу.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)