Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч”
Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”.
Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: Калитка скуповував землю за будь-якої нагоди. Він купував її в селян, що розорилися. Не гребував і землею тих поміщиків, які не пристосувалися до нових умов, “промоталися” і змушені були продавати свої маєтки. Герасим закоханий у землю, він обожнює її. “Ох, земелько, свята земелько – божа ти донечко!” Як розчулено звучать ці слова. Але тут же він “приземлює” свої думки: “як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо – усе твоє, там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла пшениця і колосується жито: і все то гроші, гроші, гроші”. Недоїдаючи, недосипаючи, купуючи шматочками, Герасим вже придбав двісті десятин землі. Але все йому мало. Він знає, що поруч живуть Пузир, Чобіт, у яких десятини землі рахуються тисячами, і Калитка прагне порівнятися з ними в багатстві. А крім того, під боком живе панок, мотається і туди, й сюди, заложив і перезаложив – видно, що замотався: от-от продасть землю.
З якою радістю купив би Калитка цей кругленький шматочок, але йому для цього не вистачає грошей. На все пішов би, щоб дістати ці гроші. Він нещадно експлуатує наймитів і навіть членів власної родини. В його ставленні до них бачимо грубість, жадність. Для нього кожна л юдина – зайвий рот, і він прагне на всьому економити, щоб все було по-хазяйськи. Йому шкода було шматка хліба для наймита, який кожен день, з ранку до вечора працює на нього! “Один візьме, другий візьме, так і хліба не настачиш!”. Ідо власної дружини, яка теж день і ніч працює, “з діжі рук не виймає”, він ставиться, як до наймички. На прохання жінки запрягти їй коней, щоб у неділю поїхати до церкви, пропонує їй іти пішки, незважаючи на те, що до церкви три версти. На докір дружини: “Що ж тобі, більше коней жаль, ніж жінки?” Калитка відповідає: “Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочити, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи”. Калитка дуже примітивний. Він вважає, що в хазяйстві головне – уникати усяких “панських примхів”. “Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю”.
Але грошей все ж не вистачає. І тоді Герасим укладає угоду з невідомим жидом, щоб за п’ять тисяч справжніх грошей купити сто тисяч фальшивих. Це була велика спокуса, не зміг Калитка встояти перед великою жадобою легкої наживи. Вихваляючись, що він сам кого хочеш обдурить, він все ж таки сам залишився в дурнях, купивши чистісінький папір. Калитка повісився… і дуже шкодував, що його витягли з петлі: “Краще смерть, ніж така потеря!”
Related posts:
- Шкільний твір на тему – І. Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург в образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі”. […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – V варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо цю любов? […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІІ варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, у комедії […]...
- Скорочено – СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ – 8 КЛАС Комедія у 4-х діях Дійові особи: Герасим Никодимович Калитка – багатий селянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. С а в к а – кум Герасима, селянин. Бонавентура – копач. Невідомий – єврей. Г е р ш к о – фактор. М о т р я – наймичка. Клим – робітник. До селянина-багатія […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІ варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. Калитка втратив […]...
- Скорочено – СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН До хати Герасима Никодимовича Калитки, сільського багатія, завітав єврей Невідомий із комерційною справою. Його зустрічає Роман, син хазяїна, та повідомляє, що батька немає вдома. Сюди ж приходить копач Бонавентура, нікчемна людина, пустобрех, що вдає з себе вченого та освіченого. “Наче розумний, а дурний. Тридцять літ шукає кладів і голий став, як бубон”,- характеризує […]...
- Короткий переказ – Сто тисяч – КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН Дія І Невідомий приїжджає до Герасима Никодимовича Калитки, багатого селянина, й намагається улаштувати одну вигідну для себе справу, яку придумав сам. Син Калитки Роман розмовляє з наймичкою Мотрею про їхнє одруження восени, на яке дав згоду батько. Герасим радіє, що вдало купив землю: “Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко! Як радісно тебе […]...
- Іван Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема влади грошей – наскрізна й “вічна” у світовому мистецтві Тема. Іван Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема влади грошей – наскрізна й “вічна” у світовому мистецтві Мета: продовжити ознайомлення школярів із твором І. Карпенка-Карого; допомогти осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя; розвивати образне та критичне мислення, культуру зв’язного мовлення, уміння читати драматичний твір, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, узагальнювати, робити висновки; виховувати зневажливе ставлення […]...
- Іван Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Засоби сатиричного змалювання героїв Тема. Іван Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Засоби сатиричного змалювання героїв Мета: удосконалювати вміння розкривати проблематику твору, аналізувати образи літературних героїв, виокремити в них найважливіші позитивні риси характеру, з’ясувати роль негативних рис характеру в становленні особистості; розвивати образне та критичне мислення, формувати вміння дискутувати про бездуховність людини, про сенс людського життя та висловлювати думки, викликані прочитанням твору, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – IV варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, […]...
- Іван Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи Тема. Іван Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи Мета: ознайомити учнів із сюжетом драматичного твору, допомогти глибше усвідомити особливості жанру, ідейно-художній зміст трагікомедії; розвивати образне та критичне мислення, розвивати навички роботи з драматичним твором, виразного читання за особами, виділення головних епізодів сюжету; виховувати любов до художнього слова, порядність і чесність, неприйняття […]...
- І. Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи Тема. І. Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Мета: навчати учнів розкривати проблематику твору, визначати основні засоби змалювання образу Герасима Калитки, характеризувати його та інших дійових осіб; формувати вміння дискутувати про бездуховність людини, про сенс людського життя та висловлювати думки, викликані прочитанням твору; виховувати усвідомлення того, що бездуховність – прояв зла […]...
- СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (ІВАН ТОБІЛЕВИЧ) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА (Комедія в 4 діях) (Скорочено) ДІЄВІ ЛЮДЕ Герасим Никодимович Калитка – багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Банавентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор1. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША До хати Герасима Никодимовича Калитки, сільського багатія, завітав єврей Невідомий із комерційною […]...
- I. Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема влади грошей – наскрізна й “вічна” у світовому мистецтві. Засоби сатиричного змалювання Тема. I. Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема влади грошей – наскрізна й “вічна” у світовому мистецтві. Засоби сатиричного змалювання. Мета: навчати учнів добирати аргументи, розкриваючи проблему влади грошей, дискутувати щодо даної проблеми; розвивати навички розуміння актуальності проблем трагікомедії для сучасного життя; виховувати поміркованість щодо матеріальних потреб, повагу до батьків та їхніх статків, благодійність. Обладнання: виставка творів […]...
- СТО ТИСЯЧ – КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН Комедія в 4 діях ДІЄВІ ЛЮДЕ Герасим Никодимович Калитка ¾ багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Банавентура – Копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША ЯВА І В хаті яку хвилину нема нікого; входе Невідомий. Невідомий. Нікого нема… […]...
- СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Скорочено Комедія в 4 діях ДІЄВІ ЛЮДЕ Герасим Никодимович Калитка – багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Банавентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША ЯВА І В хаті яку хвилину нема нікого; входе Невідомий. Невідомий. Нікого […]...
- СТО ТИСЯЧ – Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Комедія (Скорочено) Дійові люди Герасим Никодимович Калитка – багатий селянин, Параска – жінка його, Роман – син їх, Савка – кум Герасима, селянин, Бонавентура – копач, Невідомий – єврей, Гершко – фактор1, Мотря – наймичка, Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША ЯВА І В хаті яку хвилину нема нікого; входить Невідомий. Невідомий. Нікого нема… Охо-хох! Трудно […]...
- Іван Карпенко-Карий. Трагікомедія “Сто тисяч” – класичний взірець українського театру корифеїв Тема. Іван Карпенко-Карий. Трагікомедія “Сто тисяч” – класичний взірець українського театру корифеїв Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, зацікавити ними, викликати інтерес до драматургії та театру; розвивати образне та критичне мислення, уміння складати план статті підручника та розповідати за ним, визначати головні риси, узагальнювати та робити висновки, висловлювати свої судження; виховувати почуття поваги до […]...
- Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (на прикладі образу Герасима Калитки) – Зразок твору – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС Герасим Калитка – головний герой комедії “100 тисяч”. Це сільський багатій широкої руки. Автор обрав ім’я героя невипадково: Калитка походить від калита. Так називався мішок для грошей, гаманець у старовину. Основа багатства цього селянина – земля – “шматочок кругленький” в двісті десятин. Але Калитка прагне більшого. До землі він відчуває велику, ніжну любов. Але це […]...
- СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Комедія в 4 діях (Скорочено) ДІЄВІ ЛЮДЕ: Герасим Никодимович Калитка – багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Бонанентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор1. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША ЯВА I У хаті яку хвилину немає нікого; входе Невідомий. Невідомий. Нікого […]...
- “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” (Іван Карпенко-Карий) – Іван Карпенко-Карий – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Драматична творчість Карпенка-Карого – це найвище досягнення нашого класичного театру, театру корифеїв, що стало школою для українських драматургів нового часу. (Ростислав Пилипчук) Серед драматургів, які постачали театр корифеїв сценічною продукцією, найбільш талановитим виявився Іван Карпенко-Карий. В історію національного театру й українського красного письменства він увійшов як талановитий актор, батько української комедії та української трагедії, митець, […]...
- Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентія Пузиря (за п’єсою “Хазяїн”) – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Земля була найбільшим скарбом для українця XIХстоліття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, це […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський […]...
- Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XIX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто […]...
- Моя оцінка образу Герасима Калитки (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку. Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: “Як радісно […]...
- КРАЩЕ СМЕРТЬ, НІЖ ТАКА ПОТЕРЯ… – ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Кумедію нам дайте, кумедію, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків!.. Іван Карпенко-Карий У 1889 році Карпенко-Карий написав комедію “Гроші”, яка була заборонена цензурою до вистави, проте після переробки під назвою “Сто тисяч” уже в 1890 році відбувся її дебют. […]...
- Іван Карпенко-Карий (1845-1907) – УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Іван Карпович Тобілевич народився 17 (29) вересня 1845 року в слободі Арсенівка на Херсонщині в багатодітній сім’ї управителя поміщицького маєтку. Його батько, Карпо Адамович Тобілевич, мав дворянське коріння, мати, Євдокія Зіновіївна Садовська, походила з простого селянського роду. Коли хлопцеві виповнилося одинадцять років, він вступив до Бобринецького повітового училища, після закінчення якого служив на різних посадах: […]...
- Тематика п’єси “Хазяїн” – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Серед найкращих п’єс, що поєднують матеріал, взятий з українського життя, патріотизм, здорові народні ідеали та літературно-драматичну майстерність, глибину висновків, уміння бачити загальноісторичний сенс подій, що відбуваються в Україні, п’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” посідає не останнє місце. Персонажі п’єси – сім’я, помічники, знайомі, що оточують головного героя Терентія Пузиря. Драматург групує події і будує сюжет так, […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ У другій половині XIX сторіччя в Україні з’являються представники нового класу – капіталісти-земевласники. Виростали вони зі звичайних заможних селян, що важкою працею заробляли собі те багатство. Але нові землевласники швидко забули про те, що самі вони такі самі селяни, як ті робітники, що працюють на них, і перетворилися на справжніх експлуататорів, мета яких – збагачення […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого Сто тисяч і вічна тема влади грошей над людиною – Зразок творчої роботи з української літератури 8 клас – 2017 рік Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію “Сто тисяч”, він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80-90 роках XVIII століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Никодимович […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – IV варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” присвячена зародженню капіталістичних відносин в Україні. В центрі твору – яскраві представники цього класу. Зокрема, головний герой п’єси – Терентій Пузир. Яскравою рисою характеру цього “аграрія” є ненаситна жадоба до збагачення. Пузир просто засліплений нею і цілком підкорений їй. Всі його інтереси зводяться до того, як більше розбагатіти. Але ж для […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС 1. Трагікомедія “Сто тисяч” – класичний взірець українського “театру корифеїв”. 2. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (на прикладі образу Герасима Калитки). 3. Засоби сатиричного змалювання у п’єсі “Сто тисяч”. 4.Чи можна вважати трагікомедію Карпенка-Карого актуальною й сьогодні? 5.Чи можливий для п’єси “Сто тисяч” щасливий кінець у дусі Діккенса (“Різдвяна пісня в прозі”)? (Твір-роздум.) […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Як ми знаємо з історії і народознавства, українці споконвіку займалися хліборобством. Тому коли ми говоримо про народ, найчастіше маємо на увазі саме селян. Але наприкінці XIX сторіччя нові умови життя породили іншу верству суспільства – робітників. У п’єсі “Хазяїн” народом і є численна маса незаможних, а часом і безземельних селян, що поступово перетворюються у робітників. […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (І. ТОБІЛЕВИЧ). ОСНОВНЕ ПРО ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ МИТЦЯ, СВІТОГЛЯД, БАГАТОГРАННІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ. ЖАНРОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВОРІВ. І. КАРПЕНКО-КАРИЙ І ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ДРАМАТУРГІЧНЕ НОВАТОРСТВО ПИСЬМЕННИКА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: поглибити знання про життя і творчість Івана Карпенка-Карого; читацьку активність; Ключові: ціннісно-смислову: розвиток естетичних почуттів, уміння визначати місце Івана Тобілевича в розвитку українського театру; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточення, уміння сприймати чужу точку зору; інформаційну: навички роботи з книгою, уміння знаходити самостійно потрібну інформацію та […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (ІВАН ТОБІЛЕВИЧ) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру. Брат Миколи Садовського, Панаса Саксаганського та Марії Садовської-Барілотті. Псевдонім “Карпенко-Карий” поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”. Історики літератури стверджують, що… 10 вересня 1845 року в селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині, у […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ: ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТУРГІЇ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Іван Карпович Карпенко-Карий (справжнє прізвище Тобілевич; 29 вересня 1845 р. – 15 вересеня 1907 р.) – український письменник, драматург, актор. √ У творчому доробку І. Карпенка-Карого налічується 18 п’єс, орієнтованих на: – реалістично-побутовий театр: “Бурлака”, “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Понад Дніпром”, “Суєта”, “Житейське море” та ін.; – романтично-побутовий театр: (вісім п’єс) “Бондарівна”, “Наймичка”, […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – VІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ У листі до сина Івана Карпенко-Карий писав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання”. Таким способом драматург сам визначив ідею своєї сатиричної комедії. Сатира пронизує всю п’єсу: вона наявна в зображенні головного героя – капіталіста-мільйонера Терентія Пузиря, а також його підручних – Феногена і Ліхтаренка, в змалюванні […]...
- Наскрізна і “вічна” проблема влади грошей у світовому мистецтві та творчості Карпенка-Карого – Зразок твору – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС Проблема влади грошей – наскрізна і “вічна” у світовому мистецтві. Її розкривали О. Пушкін у “Скупому рицарі”, Ж. Б. Мольєр у “Скупому” та “Міщанині – шляхтичі”, О. де Бальзак у повісті “Гобсек”, Ч. Діккенс у “Різдвяній пісні у прозі”. І всі висміювали скупого, якому світ затьмарювали гроші. Можна впевнено сказати: доки будуть скупці, доти будуть […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – І варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” була написана у 1900 році. Це сатирична комедія, яка висміює ненажерливість і моральну ницість нових “господарів життя”. “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання, без жодної іншої мети. “Стяжання для стяжання!” – писав сам автор про свій твір. П’єса показує, як ненаситна жадоба до наживи, що стає самоціллю, перетворює […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Іван Карпович Тобілевич таке справжнє прізвище відомого українського драматурга Івана Карпенка-Карого. Він народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда Херсонської губернії. Карно Адамович Тобілевич, батько драматурга, походив із зубожілого дворянського роду. Євген Чикаленко1, хороший знайомий сім’ї, згадував, що в нього “були в зачатку всі ті таланти, що так яскраво розвинулись у його […]...