Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентія Пузиря (за п’єсою “Хазяїн”) – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
Земля була найбільшим скарбом для українця XIХстоліття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, це думки багатьох селян тогочасної України.
Так думав і Терентій Гаврилович Пузир – центральна постать ще однієї комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн”. Пузир – це колишній глитай, що різними правдами і неправдами став мільйонером. Його землі складають “ціле княжество”, але він прагне ще більших прибутків. Жадібність до грошей – основна риса вдачі Пузиря. Він прагне все більшого й більшого зиску. Хоча реально не знає, для чого йому потрібні гроші, більше того, він навіть ніколи над цим не замислювався. Всі його дії керуються бажанням “поживитися”, придбати копійку.
Образ Терентія Пузиря подано в творі в сатириному плані. Головний герой є узагальненим образом типових капіталістів-землевласників, що заради наживи здатні на все: на будь-який злочин, шахрайство. Зі спокійною совістю Пузир експлуатує трудовий народ, при чому харчуються його робітники гірше собак. Маючи мільйони, він “торгується” за кожну копійку, вдається до різних заходів, щоб збільшити свій капітал. Заради власної вигоди він ладен викупити всі землі навколо, щоб згодом придбати дешеву робочу силу. А наприкінці “гарячої пори” замислює погано годувати своїх робітників, щоб вони не витримали голоду і повтікали, залишивши свої гроші в кишені Пузиря. Заради наживи вдається він до авантюр та інтриг: переховує на своїх полях отари овець поміщика-банкрута Михайлова. Через прагнення збагатитися поступається він і родинними стосунками: має на меті видати свою дочку за багатого Собатенка. Бажання збагачення зробило Терентія Пузиря жорстоким і бездушним не тільки для селян, а й для своїх рідних. Його поведінкою керує розрахунок. Гроші для нього – це об’єкт любові, а не, наприклад, засіб для досягнення якоїсь мети. Філософію життя головного героя можна визначити так: “Стяжання для стяжаня”. Пузир – багатий, але занадто жадібний, навіть для себе. Його хазяйське око не могло спокійно дивитися на те, як гуси скубуть його пшеницю. Поспішаючи відігнати гусей, він впав і відбив собі нирки.
Терентій Пузир досяг того, про що мріяв Герасим Калитка. Він має “стільки землі, що і за три дні не об”їхати”. Але це не йде на користь ні йому, ні його родині. Ненаситна жадоба, стяжання приводять до морального і духовного збідніння, до загальної деградації. Іван Карпенко-Карий у своїй п’єсі викрив типові явища розвитку капіталізму, в сатиричній формі засудив капіталістичний лад і його аморальні принципи.
Related posts:
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – IV варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” присвячена зародженню капіталістичних відносин в Україні. В центрі твору – яскраві представники цього класу. Зокрема, головний герой п’єси – Терентій Пузир. Яскравою рисою характеру цього “аграрія” є ненаситна жадоба до збагачення. Пузир просто засліплений нею і цілком підкорений їй. Всі його інтереси зводяться до того, як більше розбагатіти. Але ж для […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ У другій половині XIX сторіччя в Україні з’являються представники нового класу – капіталісти-земевласники. Виростали вони зі звичайних заможних селян, що важкою працею заробляли собі те багатство. Але нові землевласники швидко забули про те, що самі вони такі самі селяни, як ті робітники, що працюють на них, і перетворилися на справжніх експлуататорів, мета яких – збагачення […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – VІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ У листі до сина Івана Карпенко-Карий писав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання”. Таким способом драматург сам визначив ідею своєї сатиричної комедії. Сатира пронизує всю п’єсу: вона наявна в зображенні головного героя – капіталіста-мільйонера Терентія Пузиря, а також його підручних – Феногена і Ліхтаренка, в змалюванні […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Капіталістична система визискування породжує прислужників, які також прагнуть до наживи. Пузир стільки має хазяйства, що вже не може ним орудувати без управителів, прикажчиків, економів. Першими помічниками хазяїна є Феноген та Ліхтаренко. Хазяїн навчає їх обманювати селян, робітників. Хист кожного управителя визначається вмінням вигадувати якісь способи наживи. Це хижаки в людській подобі, що у всьому наслідують […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – І варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” була написана у 1900 році. Це сатирична комедія, яка висміює ненажерливість і моральну ницість нових “господарів життя”. “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання, без жодної іншої мети. “Стяжання для стяжання!” – писав сам автор про свій твір. П’єса показує, як ненаситна жадоба до наживи, що стає самоціллю, перетворює […]...
- Тематика п’єси “Хазяїн” – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Серед найкращих п’єс, що поєднують матеріал, взятий з українського життя, патріотизм, здорові народні ідеали та літературно-драматичну майстерність, глибину висновків, уміння бачити загальноісторичний сенс подій, що відбуваються в Україні, п’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” посідає не останнє місце. Персонажі п’єси – сім’я, помічники, знайомі, що оточують головного героя Терентія Пузиря. Драматург групує події і будує сюжет так, […]...
- Пузир – дика, страшна сила (за п’єсою “Хазяїн”) – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Головний герой п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – це мільйонер-землевласник Терентій Гаврилович Пузир, людина смішна і одночасно страшна. Визначальною рисою в характері Пузиря є ненаситна жадоба до збагачення. Нею й породжені такі його риси, як безчесність, несправедливість, жорстокість, некультурність, честолюбство, скупість. Він страшний у своїй зажерливості, у хижацьких методах наживи. Мета всього життя “хазяїна” – бариші, […]...
- Змалювання хижацьких засобів капіталістичної експлуатації в п’єсі “Хазяїн” – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ В основі п’єси “Хазяїн” лежать реальні факти капіталістичної дійсності кінця XIX століття, коли на поверхню економічного життя України випливали спритні хижаки – українські “чумазі”. Карпенко-Карий розкрив хижацьке обличчя українського “чумазого”, показав, яка це страхітлива, темна сила, що нещадно визискує й пригнічує народ. У комедії “Хазяїн” показано кілька типів управителів маєтку Пузиря. Для них основний засіб […]...
- П’єса “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття – І варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван Карпенко-Карий-одна з визначних постатей в українській дожовтневій літературі, українській драматургії. Продовжуючи традиції Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського, Т. Шевченка, він з великою викривальною силою показує типові явища доби розвитку капіталізму в Україні, викриває хижацьку суть сільської буржуазії. В основу п’єси “Хазяїн” (1900 р.) покладені реальні факти капіталістичної дійсності. І. Карпенко-Карий показав хижацьке обличчя українського капіталіста-землевласника, […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” – І варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ І. Карпенко-Карий був добре ознайомлений з життям сільських багатіїв, з методами збагачення, завдяки яким спритні селяни своїм майном та прибутками зрівнялись з поміщиками-дворянами. П’єса є злою сатирою на любов до стяжання заради стяжання. Головна діюча особа – Пузир – колишній “мужик”, що тепер розбагатів такими методами. Є в п’єсі жертви Пузиревого “хазяйнування”. У ній весь […]...
- Чи тільки критично-зневажливо ставиться І. Карпенко-Карий до образу Пузиря? Чи піддає сумніву його хазяйську сутність? КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН Художня повноцінність літературного твору, як відомо, виявляється в тому, що життєві ситуації й людські типи зображуються в ньому неоднозначно, з різних сторін, бо ж неоднозначним, багатогранним є й саме життя. Саме так і змальовано образ Терентія Гавриловича Пузиря – головного персонажа комедії “Хазяїн”. І. Франко справедливо зазначав, що Карпенко-Карий дав “грандіозну по своїм […]...
- П’єса “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван Карпенко-Карий – видатний український драматург, який написав багато відомих п’єс, комедій. Усі знають такі його комедії, як “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”. Комедія “Хазяїн” (1900) – вершина творчості І. Карпенка-Карого. Важливі суспільно-політичні та моральні проблеми, які були поставлені ще в комедії “Сто тисяч”, знайшли своє подальше всебічне висвітлення в новій комедії “Хазяїн”. В основу […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Як ми знаємо з історії і народознавства, українці споконвіку займалися хліборобством. Тому коли ми говоримо про народ, найчастіше маємо на увазі саме селян. Але наприкінці XIX сторіччя нові умови життя породили іншу верству суспільства – робітників. У п’єсі “Хазяїн” народом і є численна маса незаможних, а часом і безземельних селян, що поступово перетворюються у робітників. […]...
- Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (на прикладі образу Герасима Калитки) – Зразок твору – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС Герасим Калитка – головний герой комедії “100 тисяч”. Це сільський багатій широкої руки. Автор обрав ім’я героя невипадково: Калитка походить від калита. Так називався мішок для грошей, гаманець у старовину. Основа багатства цього селянина – земля – “шматочок кругленький” в двісті десятин. Але Калитка прагне більшого. До землі він відчуває велику, ніжну любов. Але це […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – IV варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІІ варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, у комедії […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – V варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо цю любов? […]...
- Карпенко-Карий “Хазяїн”: короткий зміст У двох словах: Сиквел і, в певному сенсі, ремейк п’єси “Сто тисяч” того ж автора. Основні персонажі Терентій Пузир – хазяїн-мільйонер. Марія Іванівна – його дружина. Соня – їх дочка. Феноген – керуючий. Гришка Маюфес – посередник. Поліна – міська кравчиня. Зеленський і Ліхтаренко – орендарі. Курц – гірський інженер. Петро Золотницький – багатий пан. […]...
- І. КАРПЕНКО-КАРИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ХАЗЯЇН” 1.1. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845 р. у селі Арсенівка… А На Полтавщині. Б Львівщині. В Чернігівщині. Г Херсонщині. 2. Справжнє прізвище письменника… А А. Чайченко. Б М. Кандиба. В І. Тобілевич. Г П. Рудченко. 3. І. Карпенко-Карий після закінчення школи працював… А Театральним актором. Б Канцеляристом. В Учителем. Г Редактором театрального журналу. 4. Літературна […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІ варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. Калитка втратив […]...
- П’єса ХАЗЯЇН – Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Художній задум Художній задум “Хазяїна” виник у драматурга ще під час його роботи над трагікомедією “Сто тисяч” (1889). Не випадково в ній уже наявні побіжні згадки про багатих землевласників Пузиря й Чобота. Та й в образах Герасима Калитки (“Сто тисяч) і Терентія Пузиря (“Хазяїн”) знайдемо немало моральних і психологічних збігів. Це маніакальна жадоба грошей, нерозбірливість […]...
- Образ Пузиря за п’єсою “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого Драматург сам визначив ідею сатиричної комедії “Хазяїн” (1900). У листі до сина він зазначав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання”. І. Франко після прочитання твору писав: “Грандіозну по своїм замислі й по майже бездоганнім оздобленню картину великого промисловця і глитая з селян з його могутніми […]...
- Скорочено – ХАЗЯЇН – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН Дійові люди: Терентій Гаврилович Пузир – хазяїн, мільйонер. Марія Іванівна – його жінка. Соня – їх дочка. Феноген – права рука хазяїна. Маюфес – фактор [посередник]. Павлина – кравчиха з города. Зеленський, Ліхтаренко – економи. Куртц – шахмейстер [спеціаліст з розведення овець]. Петро Петрович Золотницький – родовитий багатий пан. Калинович – учитель гімназії. […]...
- Скорочено – СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ – 8 КЛАС Комедія у 4-х діях Дійові особи: Герасим Никодимович Калитка – багатий селянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. С а в к а – кум Герасима, селянин. Бонавентура – копач. Невідомий – єврей. Г е р ш к о – фактор. М о т р я – наймичка. Клим – робітник. До селянина-багатія […]...
- Комедія “Хазяїн” – Іван Карпенко-Карий – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Авторський задум, життєва основа комедії Задум написати комедію “Хазяїн” І. Карпенко-Карий виношував довго – близько десяти років. А написав її 1900 p., коли багаті спостереження над тогочасною дійсністю, психологічні зауваження викристалізувалися у вчинки та характери героїв, склалися в яви та дії. Про довгий шлях твору від задуму до втілення свідчить і те, що в попередній […]...
- “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” (Іван Карпенко-Карий) – Іван Карпенко-Карий – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Драматична творчість Карпенка-Карого – це найвище досягнення нашого класичного театру, театру корифеїв, що стало школою для українських драматургів нового часу. (Ростислав Пилипчук) Серед драматургів, які постачали театр корифеїв сценічною продукцією, найбільш талановитим виявився Іван Карпенко-Карий. В історію національного театру й українського красного письменства він увійшов як талановитий актор, батько української комедії та української трагедії, митець, […]...
- Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: […]...
- Короткий переказ – Сто тисяч – КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН Дія І Невідомий приїжджає до Герасима Никодимовича Калитки, багатого селянина, й намагається улаштувати одну вигідну для себе справу, яку придумав сам. Син Калитки Роман розмовляє з наймичкою Мотрею про їхнє одруження восени, на яке дав згоду батько. Герасим радіє, що вдало купив землю: “Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко! Як радісно тебе […]...
- Мої роздуми над образом Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – твір з української літератури Іван Карпенко-Карий (справжнє ім’я – Іван Тобілевич) – це видатний драматург кінця XIX – початку XX століття, один із корифеїв українського театру. Він стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах письменник звертався до соціальних проблем сучасної йому доби, описував тодішні економічні обставини та відносини, висловлюючи у підтексті своє ставлення до крутійства чи […]...
- Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” – Зразок твору – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС Народна мудрість говорить: знайся кінь з конем, а віл з волом. Це висловлювання слід розуміти так: не намагайся дорівнятися до тих людей, з якими у тебе немає спільних інтересів, або до людей відмінного від твого соціального рівня. Не бажай неможливого чи неприйнятного для себе, бо навряд чи виграєш, а от втратити можеш, багато. Яскравим підтвердженням […]...
- Скорочено – СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН До хати Герасима Никодимовича Калитки, сільського багатія, завітав єврей Невідомий із комерційною справою. Його зустрічає Роман, син хазяїна, та повідомляє, що батька немає вдома. Сюди ж приходить копач Бонавентура, нікчемна людина, пустобрех, що вдає з себе вченого та освіченого. “Наче розумний, а дурний. Тридцять літ шукає кладів і голий став, як бубон”,- характеризує […]...
- СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Комедія в 4 діях (Скорочено) ДІЄВІ ЛЮДЕ: Герасим Никодимович Калитка – багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Бонанентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор1. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША ЯВА I У хаті яку хвилину немає нікого; входе Невідомий. Невідомий. Нікого […]...
- СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (ІВАН ТОБІЛЕВИЧ) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА (Комедія в 4 діях) (Скорочено) ДІЄВІ ЛЮДЕ Герасим Никодимович Калитка – багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Банавентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор1. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША До хати Герасима Никодимовича Калитки, сільського багатія, завітав єврей Невідомий із комерційною […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (І. ТОБІЛЕВИЧ). ОСНОВНЕ ПРО ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ МИТЦЯ, СВІТОГЛЯД, БАГАТОГРАННІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ. ЖАНРОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВОРІВ. І. КАРПЕНКО-КАРИЙ І ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ДРАМАТУРГІЧНЕ НОВАТОРСТВО ПИСЬМЕННИКА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: поглибити знання про життя і творчість Івана Карпенка-Карого; читацьку активність; Ключові: ціннісно-смислову: розвиток естетичних почуттів, уміння визначати місце Івана Тобілевича в розвитку українського театру; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточення, уміння сприймати чужу точку зору; інформаційну: навички роботи з книгою, уміння знаходити самостійно потрібну інформацію та […]...
- МАРТИН БОРУЛЯ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Комедія в 5 діях (Скорочено) ДІЄВІ ЛЮДЕ: Мартин Боруля – багатий шляхтич, чиншовик. Палажка – його жінка. Марися – їх дочка. Степан – син їх, канцелярист земського суда. Протасій Пеньонжка – чиновник Матвій Дульський – чиновник Гервасій Гуляницький – багатий шляхтич, чиншовик. Микола – його син, парубок. Націєвський – регістратор з ратуші. Трандалєв – повірений. […]...
- ТЕАТР КОРИФЕЇВ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Історія українського професійного театру розпочалася 27 жовтня 1882 р., коли в Єлисаветграді М. Кропивницький поставив на сцені міського театру драму “Наталка Полтавка” І. Котляревського. Розквіт театру пов’язаний з іменами братів Тобілевичів І. Карпенка-Карого, М. Садовського й П. Саксаганського; з іменами М. Кропивницького, М. Старицького, М. Заньковецької та інших, хто був справжнім подвижником національного мистецтва. Згодом […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (ІВАН ТОБІЛЕВИЧ) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру. Брат Миколи Садовського, Панаса Саксаганського та Марії Садовської-Барілотті. Псевдонім “Карпенко-Карий” поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”. Історики літератури стверджують, що… 10 вересня 1845 року в селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині, у […]...
- КРАЩЕ СМЕРТЬ, НІЖ ТАКА ПОТЕРЯ… – ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Кумедію нам дайте, кумедію, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків!.. Іван Карпенко-Карий У 1889 році Карпенко-Карий написав комедію “Гроші”, яка була заборонена цензурою до вистави, проте після переробки під назвою “Сто тисяч” уже в 1890 році відбувся її дебют. […]...
- СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Скорочено Комедія в 4 діях ДІЄВІ ЛЮДЕ Герасим Никодимович Калитка – багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Банавентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША ЯВА І В хаті яку хвилину нема нікого; входе Невідомий. Невідомий. Нікого […]...
- Карпенко-Карий Іван – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Народився І. К. Тобілевич (псевдонім – Карпенко-Карий) 29 вересня 1845 р. у с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда; батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем і з чотирнадцяти років заробляти на прожиття. Майже […]...