Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ: ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТУРГІЇ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ: ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТУРГІЇ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст

√ Іван Карпович Карпенко-Карий (справжнє прізвище Тобілевич; 29 вересня 1845 р. – 15 вересеня 1907 р.) – український письменник, драматург, актор.

√ У творчому доробку І. Карпенка-Карого налічується 18 п’єс, орієнтованих на:

– реалістично-побутовий театр: “Бурлака”, “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Понад Дніпром”, “Суєта”, “Житейське море” та ін.;

– романтично-побутовий театр: (вісім п’єс) “Бондарівна”, “Наймичка”, “Безталанна”, “Паливода XVIII століття”, “Гандзя” та ін.

! Мистецьким кредом І. Карпенка-Карого можна вважати слова Івана Барильченка з п’єси “Суєта”, котрий сказав: “…мої мрії – суєта; сцена ж мій кумир, театр – священний храм для мене! Тільки з театру, як з храму крамарів, треба гнать і фарс, і оперетку, вони – ганьба мистецтва, бо смак псують і тільки тішаться пороком! Тут можна іноді й поголодать, щоб тільки певність мати, що справді ти несеш нехибно цей стяг священний”.

√ Комедія “Мартин Боруля” (1886) – одна із серйозних комедій (трагікомедій), яка:

– показує бажання представників приниженого і обмеженого в правах третього стану вибитися за допомогою грошей у стан вищий. Прагнення багатого селянина дорівнятися до дворянства;

– виявляє гуманістичну позицію автора, виражаючи його співчуття й любов до людини, турботу за її долю і розкривається у доборі дійових осіб та їх характеристиках, в структурі комедії, авторських завершеннях, ремарках;

– через образ головного героя – Мартина Борулі – розкриває конфлікт здорової народної моралі з “манією” дворянства;

– виводить конфліктну ситуацію не стільки з зовнішніх причин, скільки з внутрішнього стану персонажа;

– основа типізації характерів і обставин у п’єсі – загальнолюдський зміст окремих категорій: честь, гідність, добро, підступність, пристосуванство, егоїзм, зло.

! Прагнення Мартина (“Мартин Боруля”) “вийти на дворянську лінію” є спробою “маленької людини” захиститися у несправедливому суспільстві.

√ Трагікомедія “Сто тисяч” (1889) і соціальна комедія “Хазяїн” (1900):

– конфлікт вибудовується на типовій інтризі – незаконній махінації у землевласництві, темі “грошей” (“Сто тисяч”);

– образи Терентія Пузира та Калитки виписані яскраво й рельєфно, вони неоднозначні:

У негативні характеристики головних героїв раз по раз вплітаються натяки на ліризм їхньої душі і можливість бачити світ не тільки з грошового боку;

– типовість образу “хазяїна” – яскрава ознака реалістичного твору;

– трагікомічність кінцівки, гротеск як засіб зображення смерті в комедії.

! В основу драматичного конфлікту “Хазяїна” покладено суперечність між жадобою наживи мільйонера-землевласника і тим, що одна людина “не може разом все ковтнути”.

! Автор “Хазяїна” Порушує морально-етичні питання:

– добра і зла: хазяїн переступив межу зла, його девіз – аби бариш, то все можна;

– честі і совісті: Пузир також дбає про зовнішні ознаки своєї честі, говорить: “не робіть безчестя”, “врятуйте мою честь” (хоч за іншими такого права не визнає);

– кохання: образи Соні, Калиновича, Чоботаренка.

– батьків і дітей, освіти, культури, духовності, пошуків молодим поколінням шляхів у житті.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич) (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Основні колізії відомої п’єси І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” взято з батькових розповідей. Саме батько драматурга вів довгі роки судову справу про повернення дворянства родові Тобілевичів, що завдало йому чимало неспокою, турбот та грошових витрат. І все ніби вирішилося, проте хтось із писарів довідався, що в давніх паперах позивач мав прізвище Тобілевич, а в нових – […]...

  2. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.Сцена – “могутній орудок до розвиття самопізнання народного” (М. Старицький). 2.Жанрова різноманітність драматичних творів І. Карпенка-Карого. 3. П’єса “Хазяїн” І. Карпенка-Карого – це новий тип твору для тогочасного театру 4. У чому полягає феномен родини Тобілевичів? 5.Тематичний та жанровий діапазон п’єс І. Карпенка-Карого. 6. Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”. 7.Гідність […]...

  3. ЗНО – І. Карпенко-Карий – Література кінця XVIII – початку XX ст “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” (Іван Карпенко-Карий) Справжнє прізвище – Іван Карпович Тобілевич. Один із засновників театру корифеїв (1882 рік). Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці на Кіровоградщині, Помер 15 вересня 1907 року в Берліні. Похований у селищі Карлюжине, неподалік від хутора Надія. Іван Франко писав: ” …Він […]...

  4. Художній світ драматургії І. Карпенка-Карого – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Твори Тобілевича – це немов одне широке полотно, на якому мало не кожна п’єса доповнює іншу, дає нову деталь, показує новий бік того страшного, темного, зоологічного царства з його невблаганним процесом видушування людського поту, висмоктування крові людини… С. Єфремов Творча спадщина Івана Карпенка-Карого включає оповідання “Новобранець”; драматичні твори (18 п’єс: “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн” […]...

  5. П’єса “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван Карпенко-Карий – видатний український драматург, який написав багато відомих п’єс, комедій. Усі знають такі його комедії, як “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”. Комедія “Хазяїн” (1900) – вершина творчості І. Карпенка-Карого. Важливі суспільно-політичні та моральні проблеми, які були поставлені ще в комедії “Сто тисяч”, знайшли своє подальше всебічне висвітлення в новій комедії “Хазяїн”. В основу […]...

  6. Тема 14. І. К. Карпенко-Карий – Література кінця XVIII – початку XX ст “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” (Іван Карпенко-Карий) Справжнє прізвище – Іван Карпович Тобілевич. Один із засновників театру корифеїв (1882 рік). Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці на Кіровоградщині, Помер 15 вересня 1907 року в Берліні. Похований у селищі Карлюжине, неподалік від хутора Надія. Іван Франко писав: ” …Він […]...

  7. Іван Карпенко-Карий – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Карпович Тобілевич (театральний і літ. псевдонім – Карпенко-Карий) народився 17 вересня 1845 р. у слободі Арсенівці на Херсонщині в багатодітній сім’ї управителя поміщицького маєтку. Його батько, Kapno Адамович Тобілевич, мав дворянські корені, мати, Євдокія Зіновіївна Садовська, була простого роду, походила з містечка Саксагань. Вплив матері на виховання дітей був визначальним. Не випадково, ставши відомими […]...

  8. П’єса “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття – І варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван Карпенко-Карий-одна з визначних постатей в українській дожовтневій літературі, українській драматургії. Продовжуючи традиції Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського, Т. Шевченка, він з великою викривальною силою показує типові явища доби розвитку капіталізму в Україні, викриває хижацьку суть сільської буржуазії. В основу п’єси “Хазяїн” (1900 р.) покладені реальні факти капіталістичної дійсності. І. Карпенко-Карий показав хижацьке обличчя українського капіталіста-землевласника, […]...

  9. МАРТИН БОРУЛЯ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Комедія в 5 діях (Скорочено) ДІЄВІ ЛЮДЕ: Мартин Боруля – багатий шляхтич, чиншовик. Палажка – його жінка. Марися – їх дочка. Степан – син їх, канцелярист земського суда. Протасій Пеньонжка – чиновник Матвій Дульський – чиновник Гервасій Гуляницький – багатий шляхтич, чиншовик. Микола – його син, парубок. Націєвський – регістратор з ратуші. Трандалєв – повірений. […]...

  10. “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” (Іван Карпенко-Карий) – Іван Карпенко-Карий – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Драматична творчість Карпенка-Карого – це найвище досягнення нашого класичного театру, театру корифеїв, що стало школою для українських драматургів нового часу. (Ростислав Пилипчук) Серед драматургів, які постачали театр корифеїв сценічною продукцією, найбільш талановитим виявився Іван Карпенко-Карий. В історію національного театру й українського красного письменства він увійшов як талановитий актор, батько української комедії та української трагедії, митець, […]...

  11. Карпенко-Карий Іван – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Народився І. К. Тобілевич (псевдонім – Карпенко-Карий) 29 вересня 1845 р. у с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда; батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем і з чотирнадцяти років заробляти на прожиття. Майже […]...

  12. Трагікомедія Мартин Боруля – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – Українська література другої половин ї XIX ст? В основу п’єси “Мартин Боруля” (1886) покладено реальні факти з життя родини Тобілевичів: батько драматурга добивався визнання свого роду дворянським. На це пішло чимало зусиль, але очікуваного результату не було, оскільки в старих документах стояло прізвище Тубілевич, а в нових Тобілевич. Звернення до схожих тем і проблем у літературі непоодинокі. Так, наприкінці XVIII ст. з’явилися […]...

  13. ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (І. ТОБІЛЕВИЧ). ОСНОВНЕ ПРО ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ МИТЦЯ, СВІТОГЛЯД, БАГАТОГРАННІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ. ЖАНРОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВОРІВ. І. КАРПЕНКО-КАРИЙ І ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ДРАМАТУРГІЧНЕ НОВАТОРСТВО ПИСЬМЕННИКА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: поглибити знання про життя і творчість Івана Карпенка-Карого; читацьку активність; Ключові: ціннісно-смислову: розвиток естетичних почуттів, уміння визначати місце Івана Тобілевича в розвитку українського театру; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточення, уміння сприймати чужу точку зору; інформаційну: навички роботи з книгою, уміння знаходити самостійно потрібну інформацію та […]...

  14. Життєвий і творчий шлях – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – Українська література другої половини XIX СТ Життєвий і творчий шлях Драматична творчість Карпенка-Карого – це найвище досягнення нашого класичного театру корифеїв, що стало школою для українських драматургів нового часу. Ростислав Пилипчук Іван Карпович Тобілевич народився 29 вересня 1845 р. в селі Арсенівка Херсонської губернії (тепер – Кіровоградська обл.). Рід Тобілевичів у минулому був багатий і знатний, належав до польської шляхти, але […]...

  15. Тематика п’єси “Хазяїн” – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Серед найкращих п’єс, що поєднують матеріал, взятий з українського життя, патріотизм, здорові народні ідеали та літературно-драматичну майстерність, глибину висновків, уміння бачити загальноісторичний сенс подій, що відбуваються в Україні, п’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” посідає не останнє місце. Персонажі п’єси – сім’я, помічники, знайомі, що оточують головного героя Терентія Пузиря. Драматург групує події і будує сюжет так, […]...

  16. Мартин Боруля (стисло) – Іван Карпенко-Карий Мартин Боруля (стисло) – Іван Карпенко-Карий Основні дійові особи: Мартин Боруля – багатий шляхтич, чиншовик; Палажка – його жінка; Марися – їх дочка; Степан – син їх, канцелярист земського суду; Гервасій Гуляницький – багатий шляхтич, чиншовик; Націєвський – регістратор з ратуші, губернський секретар; Трандалєв – повірений; Омелько, Трохим – наймити Борулі; Красовський – багатий поміщик, […]...

  17. ТЕСТ 11. Українська драматургія другої половини ХІХ ст. Іван Карпенко-Карий (“Мартин Боруля”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Виберіть поняття, яке є зайвим серед поданих драматичних жанрів: А драма Б комедія В бурлеск Г трагедія Д трагікомедія 2. Укажіть літературний псевдонім Івана Тобілевича: А Радченко Б Садовський В Саксаганський Г Карпенко-Карий 3. Новий український театр започатковано виставою А “Наталка Полтавка” Івана Котляревського Б “Назар Стодоля”Тараса Шевченка […]...

  18. Жанрове розмаїття творчості письменника – Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Драматургія І. Карпенка-Карого представлена різними жанрами. Серед них – трагікомедія, сатирична комедія, соціально-психологічна драма та історична трагедія. Значним успіхом користувалася соціально-психологічна драма І. Карпенка-Карого “Безталанна”. Її жанр передбачає наявність гострого конфлікту та складних характерів. Автор розкрив почуття та психологічні суперечності героїв на тлі типових обставин українського села. ■ Іван Карпенко-Карий П’єса “Сава Чалий” написана в […]...

  19. Творча діяльність – Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ ■ Іван Карпенко-Карий Іван Карпович Тобілевич народився 29 вересня 1845 року в слободі Арсенівка на Херсонщині в сім’ї управителя поміщицького маєтку. Його батько, Карпо Адамович Тобілевич, мав дворянське коріння, мати, Євдокія Зіновіївна Садовська, походила з простого селянського роду. Коли хлопцеві виповнилось одинадцять років, він вступив до Бобринецького повітового училища, після закінчення якого служив на різних […]...

  20. Мартин Боруля – Іван Карпенко-Карий (1845-1907) – Театр корифеїв Комедія в 5 діях (Уривки1) Дієві люде: Мартин Боруля – багатий шляхтич, чиншовик. Палажка – його жінка. Марися – їх дочка. Степан – син їх, канцелярист земського суда. Гервасій Гуляницький – багатий шляхтич, чиншовик. Микола – його син, парубок. Націєвський – регістратор з ратуші. Трандалєв – повірений. Гості 1 Повний текст твору ви знайдете в […]...

  21. Шкільний твір на тему – Іван Карпенко-Карий – найвидатніший український драматург XIX століття Іван Карпенко-Карий – один з корифеїв української сцени, талановитий драматург і актор. Він займає найбільш помітне місце в українській класичній драматургії та в історії українського театру другої половини XIX ст. і початку ХХ ст. Його драми і комедії є найвищим досягненням критичного реалізму, гордістю національної театральної культури. Саме він створив перші і кращі зразки нових […]...

  22. КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН (спр. – Тобілевич; 29.09.1845, слобода Арсепівка, тепер у складі с. Веселівка Новомиргородського р-ну Кіровоградської обл. – 15.09.1907, Берлін) – драматург, актор, режисер, громадський і культурний діяч. Народився в сім’ї збіднілого дворянина, що служив прикажчиком поміщицького маєтку. Закінчивши чотирикласне училище у Бобринці, 14-річний юнак служив канцеляристом і пройшов шлях від писаря до секретаря міського […]...

  23. Скорочено – СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН До хати Герасима Никодимовича Калитки, сільського багатія, завітав єврей Невідомий із комерційною справою. Його зустрічає Роман, син хазяїна, та повідомляє, що батька немає вдома. Сюди ж приходить копач Бонавентура, нікчемна людина, пустобрех, що вдає з себе вченого та освіченого. “Наче розумний, а дурний. Тридцять літ шукає кладів і голий став, як бубон”,- характеризує […]...

  24. “Мартин Боруля” – Іван Карпенко-Карий – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Комедія в п’яти діях – так визначив жанр п’єси “Мартин Боруля” автор, хоч за всіма ознаками твір більше тяжіє до соціальної драми. Цей твір Івана Карпенка-Карого вперше було надруковано у львівському журналі “Зоря” у 1891 році. Цю п’єсу успішно ставили на сцені актори трупи Марка Кропивницького під час гастролей 1887 року в Новочеркаську і Москві […]...

  25. Мартин Боруля (скорочено) – Іван Карпенко-Карий Мартин Боруля (скорочено) – Іван Карпенко-Карий ДІЄВІ ЛЮДЕ Мартин Боруля – багатий шляхтич, чиншовик. Палажка – його жінка. Марися – їх дочка. Степан – син їх, канцелярист земського суду. Гервасій Гуляницький – багатий шляхтич, чиншовик. Микола – його син, парубок. Протасій Пеньонжка, Матвій Дульський – чиншовики. Націєвський – регістратор з ратуші. Трандалєв – повірений. Омелько, […]...

  26. Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Капіталістична система визискування породжує прислужників, які також прагнуть до наживи. Пузир стільки має хазяйства, що вже не може ним орудувати без управителів, прикажчиків, економів. Першими помічниками хазяїна є Феноген та Ліхтаренко. Хазяїн навчає їх обманювати селян, робітників. Хист кожного управителя визначається вмінням вигадувати якісь способи наживи. Це хижаки в людській подобі, що у всьому наслідують […]...

  27. ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Іван Карпенко-Карий (справжнє ім’я та прізвище lван Карпович Тобілевич) народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівці (тепер с. Веселівка, Кіровоградської області) у сім’ї управителя поміщицького маєтку Карпа Тобілевича вихідця із здрібнілої дворянської родини, який викупив із кріпацтва свою майбутню дружину Євдокію Садовську. Ця родина дала Україні трьох братів, відомих під псевдонімами Іван Карпенко-Карий, Микола […]...

  28. КАРПЕНКО-КАРИЙ – Іван Карпович Тобілевич (1845 – 1907) КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда; батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем і з чотирнадцяти років заробляти на прожиття. […]...

  29. Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” – Зразок твору – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС Народна мудрість говорить: знайся кінь з конем, а віл з волом. Це висловлювання слід розуміти так: не намагайся дорівнятися до тих людей, з якими у тебе немає спільних інтересів, або до людей відмінного від твого соціального рівня. Не бажай неможливого чи неприйнятного для себе, бо навряд чи виграєш, а от втратити можеш, багато. Яскравим підтвердженням […]...

  30. ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (КАРПЕНКО-КАРИЙ) І знов наше письменство понесло велику страту. Д[ня] 2 (15) IX б[іжучого] р[оку] вмер у Берліні від тяжкої недуги Іван Карпович Тобілевич, широко відомий під своїм артистичним і літературним прозвищем Карпенко-Карий. Чим він був для України, для розвою її громадського та духового життя, се відчуває кождий, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би […]...

  31. ПЛАНИ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС I. Завдання гумору Карпенка-Карого – боротьба із суспільними пороками. (Устами свого героя з п’єси “Суєта” Івана Барильченка Карпенко-Карий говорить: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”.. І сам письменник є автором таких творів. За допомогою сатиричних засобів Карпенко-Карий […]...

  32. Змалювання хижацьких засобів капіталістичної експлуатації в п’єсі “Хазяїн” – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ В основі п’єси “Хазяїн” лежать реальні факти капіталістичної дійсності кінця XIX століття, коли на поверхню економічного життя України випливали спритні хижаки – українські “чумазі”. Карпенко-Карий розкрив хижацьке обличчя українського “чумазого”, показав, яка це страхітлива, темна сила, що нещадно визискує й пригнічує народ. У комедії “Хазяїн” показано кілька типів управителів маєтку Пузиря. Для них основний засіб […]...

  33. Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ У другій половині XIX сторіччя в Україні з’являються представники нового класу – капіталісти-земевласники. Виростали вони зі звичайних заможних селян, що важкою працею заробляли собі те багатство. Але нові землевласники швидко забули про те, що самі вони такі самі селяни, як ті робітники, що працюють на них, і перетворилися на справжніх експлуататорів, мета яких – збагачення […]...

  34. ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Іван Карпович Тобілевич таке справжнє прізвище відомого українського драматурга Івана Карпенка-Карого. Він народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда Херсонської губернії. Карно Адамович Тобілевич, батько драматурга, походив із зубожілого дворянського роду. Євген Чикаленко1, хороший знайомий сім’ї, згадував, що в нього “були в зачатку всі ті таланти, що так яскраво розвинулись у його […]...

  35. П’єса ХАЗЯЇН – Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Художній задум Художній задум “Хазяїна” виник у драматурга ще під час його роботи над трагікомедією “Сто тисяч” (1889). Не випадково в ній уже наявні побіжні згадки про багатих землевласників Пузиря й Чобота. Та й в образах Герасима Калитки (“Сто тисяч) і Терентія Пузиря (“Хазяїн”) знайдемо немало моральних і психологічних збігів. Це маніакальна жадоба грошей, нерозбірливість […]...

  36. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІІ варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, у комедії […]...

  37. ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (ІВАН ТОБІЛЕВИЧ) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру. Брат Миколи Садовського, Панаса Саксаганського та Марії Садовської-Барілотті. Псевдонім “Карпенко-Карий” поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”. Історики літератури стверджують, що… 10 вересня 1845 року в селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині, у […]...

  38. ТЕАТР КОРИФЕЇВ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Історія українського професійного театру розпочалася 27 жовтня 1882 р., коли в Єлисаветграді М. Кропивницький поставив на сцені міського театру драму “Наталка Полтавка” І. Котляревського. Розквіт театру пов’язаний з іменами братів Тобілевичів І. Карпенка-Карого, М. Садовського й П. Саксаганського; з іменами М. Кропивницького, М. Старицького, М. Заньковецької та інших, хто був справжнім подвижником національного мистецтва. Згодом […]...

  39. Іван Карпенко-Карий (1845-1907) В історії української культури і суспільно-політичного руху другої половини XIX – початку XX ст. І. Карпетнко-Карий займає одне з найпочесніших місць. Активний діяч аматорського театру в 60-70-х роках, діяльний член таємного революційного гуртка в Єлисаветграді кінця 70-х – початку 80-х років, театральний рецензент, прозаїк, драматург, актор і організатор театральної справи – ось ті означення, які […]...

  40. Пузир – дика, страшна сила (за п’єсою “Хазяїн”) – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Головний герой п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – це мільйонер-землевласник Терентій Гаврилович Пузир, людина смішна і одночасно страшна. Визначальною рисою в характері Пузиря є ненаситна жадоба до збагачення. Нею й породжені такі його риси, як безчесність, несправедливість, жорстокість, некультурність, честолюбство, скупість. Він страшний у своїй зажерливості, у хижацьких методах наживи. Мета всього життя “хазяїна” – бариші, […]...

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ: ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТУРГІЇ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст
«
»