Ілля Мечников – біографія, історія життя
- Ім’я: Ілля Мечников (Ilya Mechnikov) Дата народження: 15 травня 1845 року Дата смерті: 15 липня 1916 року Вік: 71 рік Місце народження: с. Іванівка поблизу Харкова, Росія Місце смерті: Париж, Франція Діяльність: біолог, цитолог, лікар-ембріолог, імунолог і патолог Сімейний стан: одружений
Ілля Мечников біографія
Мечников увійшов в історію як першовідкривач імунітету і творець науки про старіння – геронтології. Він же запропонував і “ліки” від старості – кефіри і йогурти на основі болгарської палички, які весь світ п’є досі.
Сестричка маленького Іллі, що проходила повз, захихотіла:
– Пане Ртуть, а, пан Ртуть!
Той не реагував. Непосида за природою (за що і отримав своє прізвисько), серед квітів і високої трави він раптом завмирав. Його так зачаровувала метушня жучків і черв’ячків! Ілля завжди з нетерпінням чекав літа, яке сім’я проводила тут, у маєтку Панасівка на Харківщині.
Ілля Мечников – Юний натураліст
Допитливість хлопчика не знала меж. Сестра Катя голосно вищала, побачивши, як братик розрізає жабу або рибку. А він так хотів поділитися своїми спостереженнями, от тільки ніхто з домашніх його не слухав.
– Хочете заробити? – звернувся він до сільським дітлахам. – Я буду читати лекції і платити стипендію тим, хто буде на них ходити, по 2 копійки за урок.
“Студенти” стали збиратися на галявині. Перед ними поважно походжав Ілля.
– Ви бачите жабу. У неї є легкі, якими вона дихає, – розповідав він, тримаючи за лапку земноводне…
Мечников – Пристрасть до науки
Один лише репетитор старшого брата Ходунов оцінив недитяче захоплення Іллі і багато з них займався. Хлопчик, як губка, вбирав все нове.
І ось результат – поступив відразу в другий клас гімназії. А потім Мечникова захопив мікросвіт, він почав вивчати інфузорії. Навіть став таємно відвідувати лекції в Харківському університеті. Одного разу Ілля рішуче підійшов до лектора.
– Я гімназист, але давно відвідую ваші заняття. У мене стільки ідей для дослідів! Будь ласка, дозвольте мені попрацювати в лабораторії.
– Оканчивайте перш гімназію і поступайте в університет, – був жорсткий відповідь.
Тоді юнак звернувся до іншого професору Іванові Петровичу Щелкову.
– Допитливість – це похвально. Я спробую керувати вашою роботою, – відповів той.
Окрилений, Ілля накинувся на складні керівництва, став вивчати клітини і тканини. Він переклав з французької книгу Грове “Взаємодія фізичних сил”, написав різку, але справедливу рецензію на книгу професора Леваковского “Керівництво по геології”, її опублікували в серйозному науковому виданні. А його роботу про інфузорій надрукував журнал “Вісник природничих наук”.
І ось гімназія закінчена з золотою медаллю.
– Тепер, Іллюша, відпочинеш перед вступом в університет, – гладила його по голові мама.
Але син упав перед нею на коліна.
– Мамочко! Благаю! Дозволь мені поїхати в Вюрц-бургский університет! Мені необхідно послухати знаменитих професорів, вивчити структуру клітини. У ній ще стільки таємниць, розумієш?..
Однак дуже скоро син повернувся з-за неуточненого розкладу занять. Та й грошей на життя не залишалося: він майже все витратив на книги. Серед інших фоліантів Ілля привіз “Походження видів шляхом природного відбору” Дарвіна і став переконаним прихильником цієї теорії.
Вступивши в 1862 році на природничий факультет Харківського університету, Мечников швидко занудьгував на лекціях: багато чого він уже знав. А що, якщо екстерном закінчити університет?.. Через 2 роки 19-річний Ілля тримав в руках диплом про вищу освіту. Професура передрекла талановитому студенту велике майбутнє.
Головне відкриття Мечникова
Викладачі не помилилися: вже до 22 років Мечников став визнаним ученим, доктором наук. Але головне відкриття йому допоміг зробити випадок.
Одного разу, спостерігаючи за прозорими личинок морської зірки, він встромив у тіло личинки шпильку троянди і виявив, що навколо скалки скупчилися клітини амебоциты. Вони намагалися поглинути чужорідне тіло, або створювали навколо нього захисний шар. Ілля Ілліч дав цим клітинам назва “фагоцити” (у перекладі з давньогрецької – “пожирачі”), В людському організмі їх функції виконують лейкоцити – білі кров’яні тільця. І Мечников прийшов до висновку, що вони є “санітарами організму”.
Ілля Ілліч став вивчати вплив фагоцитів на мікроби, що викликають поворотний тиф, проводячи досліди на гризунах, собак, мавп. Незабаром бактеріологічна станція в Одесі, де він працював в 1886 році, стала світовим центром імунології. Саме тут почали робити перші в країні щеплення проти сказу.
Фагоцитарну теорію імунітету багато російські біологи сприйняли в багнети. Мечникова дорікали у відсутності медичної освіти, заважали працювати. В результаті, втомившись боротися, Ілля Ілліч вирішив покинути Росію. У 1887 році він відправився в Німеччину, а роком пізніше, отримавши запрошення відомого мікробіолога Луї Пастера, перебрався в Париж і відкрив в його інституті лабораторію.
Роки досліджень принесли плоди: у 1908 році за свою фагоцитарну теорію Мечников був удостоєний Нобелівської премії. Лише після цього вченого запросили в Москву і Петербург.
Мечников – Боротьба за довголіття
Відхід з життя одного, вчителі і соратника Луї Пастера змусив Мечникова задуматися про смерть, яка настає часом у розквіті творчих сил. Численні розтину померлих людей в різному віці і від різних хвороб, досліди над тваринами переконали його в тому, що в кишечнику розмножуються патогенні мікроби, що отруюють організм своїми токсинами.
Вчений вважав, що за допомогою правильного харчування можна “лікувати” старість. Найефективнішим “ліками” він називав “болгарську паличку” – бактерію, яка при сквашивании молока виробляє найбільше молочної кислоти, а значить, пригнічує гнильні процеси і продовжує життя. Так біолог І. мечников подарував світу рецепт закваски для кефіру і йогурту.
Ілля Мечников – біографія особистому житті: Закоханий матеріаліст
Наука наукою, а природа теж вимагала свого. Будучи матеріалістом, любов Мечников не вірив. “Є фізіологія, – говорив він, – і від неї нікуди не дінешся”. З міркувань “фізіології” він і вирішив “виховати” дружину.
Катя, юна дочка його друга, професора Бекетова, здавалася відповідною кандидатурою. Але немов у насмішку над власними переконаннями Ілля закохався в обраницю. І… так недоречно захворів. Підходяща кандидатура воліла розваги, зате родичка “нареченої”, Людмила, стала і доглядальницею, і подругою. Мечников прив’язався до неї, але дівчина захворіла на туберкульоз.
– Я понесу тебе до вівтаря на руках! – сказав Ілля.
…Через чотири роки після весілля Людмила померла. Невтішний вдівець спробував накласти на себе руки, прийнявши морфій. Однак переборщив з дозою, організм відторгнув ліки, і це врятувало йому життя.
З глибокої депресії 30-річного Мечникова вивела викладацька робота. Серед залицяльників його лекторської таланту була і 16-річна Ольга Білокопитова. Молоді люди сподобалися один одному і… побралися.
– Який сплеск почуттів у матеріаліста, вважає жінок неповноцінними істотами, “абсолютно не здатними до самостійного творчості”! Посмішка Господа, не інакше, – жартували друзі.
Дружина стала для Мечникова помічницею, другом, помічником. Але знову прийшла біда, Ольга підхопила черевний тиф.
– Шкода, але смерть неминуча, – винесли вердикт лікарі.
Убитий горем вчений знову вирішив покінчити життя самогубством і ввів собі в вену кров хворої дружини. “Я все одно не винесу її відходу. Помремо разом. Так і з’ясую заодно, чи передається хвороба з кров’ю”, – вирішив він.
Однак обоє одужали і, як у казці, “жили разом довго і щасливо”. Помер Мечников лише в 1916 році у віці 71 року, подарувавши кожному з нас шанс на довге життя.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)