ГАРПЕ ЛІ 1926-2016 – ЖИТТЯ. ІСТОРІЯ. КУЛЬТУРА – ЛІТЕРАТУРА ХХ-ХХІ ст
Роман (біографічний, соціально-побутовий, пригодницький).
1. Знайдіть і покажіть на сучасній мапі США штат Алабама. За допомогою Інтернету дізнайтеся про роль цього штату в боротьбі за расову рівність.
2. Підготуйте коротке повідомлення про роки “Великої депресії” в США (1929-1933).
3. Підготуйте шкалу (timeline) розвитку подій від Громадянської війни в США (1861-1865) до Руху за громадянські права афроамериканців. Простежте, як ці події відображено в романі “Убити пересмішника” Гарпер Лі.
Історія роману. Роман “Убити пересмішника” (“To Kill а Mockingbird”, 1960) приніс Гарпер Лі всесвітнє визнання й славу. Ця книжка відзначена Пулітцерівською премією 1960 р., перекладена багатьма мовами світу. В американській літературі цей роман уважають найбільш вагомим щодо відображення боротьби американців за рівність громадянських прав. Роман “Убити пересмішника” став викликом для суспільства не лише тому, що був написаний у штаті Алабама, який у той час був центром найгострішої боротьби за права афроамериканців, а й тому, що події в період “Великої депресії” в США відтворені з точки зору дівчинки. Адже щоб зрозуміти важливість зображуваних подій, зрозуміти й пробачити тих людей, хто тебе оточує, потрібно, як каже головна героїня роману, походити в черевиках (“to walk around in the shoes”) того, хто відрізняється від тебе.
“Майже всі люди хороші, коли, урешті-решт, зрозумієш їх” (Гарпер Лі).
Гарпер Лі народилася 28 квітня 1926р. в м. Монровіллі (штат Алабама, США). Вона була найменшою з чотирьох дітей юриста, співвласника місцевої газети, Амаса Колемана Лі. Трьома доньками й сином частіше займався батько через хворобу мами, Френсіс Канінгем (Фінч). Своє дозвілля дівчинка проводила з однолітками, проте більше за все любила читати. Коли вона пішла до школи, то вже мала неабиякий читацький багаж, оскільки читала все, що траплялося під руку, – від дитячих книжок до місцевих газет і батькових паперів. Головні герої роману “Убити пересмішника” з гордістю кажуть про те, що вони багато чого знають із книжок, а в школі їм залишалося тільки вивчити алгебру. Г. Лі вдома називали Нелле. Найкращим її товаришем у дитинстві був хлопчик, який мешкав по сусідству, від нього відмовилися батьки, тому його вихованням займалися родичі. Цей хлопчик у майбутньому стане відомим американським письменником Труменом Капоте, прототипом Діла (Dill) у романі “Убити пересмішника”.
У рідному містечку Г. Лі закінчила школу й вступила до коледжу Гантінгтона в Монтго – мері, де навчалися тільки дівчатка. Тут захопилася літературою, стала членом літературного й музичного гуртків (glee club). Потім два роки вивчала право в університеті Алабами, увесь свій час присвячуючи навчанню. Вона була редактором студентської газети та дописувачем гумористичного журналу. Батько письменниці був юристом і дуже хотів, щоб його найменша донька вивчала право. Г. Лі ще рік студіювала право в Оксфордському університеті. Однак згодом вона повідомила батькові про те, що її справжнім покликанням є письменницька діяльність.
У 1949 р. Г. Лі переїхала до м. Нью-Йорка, працювала в бюро авіаліній агентом з продажу квитків на авіарейси, а у вільний час писала. Тут вона знову зустрілася з товаришем свого дитинства – Труменом Капоте й познайомилась із родиною композитора Майкла Брауна. Саме родина Браунів подарувала Г. Лі можливість працювати тільки над своїм романом протягом цілого року, також Брауни найняли їй агента, який займався просуванням книжки. Події роману розгортаються в маленькому вигаданому містечку Мейкомб у штаті Алабама.
Коли в 1960 р. вийшла у світ книжка “Убити пересмішника”, авторка пережила й радість успіху, і хвилі обурення, адже іноді їй доводилося відстоювати свій роман. У США тоді не всі однозначно сприйняли книжку: одна з шкіл в адміністративному окрузі Ганновері в 1966 р. вилучила з шкільної бібліотеки всі примірники роману. Дізнавшись про це, Г. Лі надрукувала в пресі відкритий лист і перерахувала шкільній адміністрації пожертвування для того, щоб учні знову змогли пройти шкільний курс і навчилися вчитуватися в книжки.
Після друку роману мисткиня перестала давати інтерв’ю, жила переважно в Нью-Йорку та Монровіллі. Письменниця мешкала разом із своєю сестрою – адвокатом Еліс Лі, яку вона лагідно називала “Аттікус у спідниці”, адже сестра була справедливою й принциповою, як і герой роману “Убити пересмішника” Аттікус Фінч. Гарпер Лі продовжувала писати книжки, але не друкувала їх.
У листопаді 2007 р. президент США Дж. Буш нагородив письменницю президентською медаллю “За свободу”, церемонія відбувалася в Білому домі.
Згодом Г. Лі дала згоду видавництву “Гарпер Коллінз” видати електронну й аудіокнижки “Убити пересмішника”. Вона повідомила видавцеві про те, що відчуває себе старомодною в сучасному суспільстві, любить реальні бібліотеки й книжки, однак видання в новому форматі стане “Пересмішником” саме для сучасного покоління.
Г. Лі померла 18 лютого 2016 р, за декілька місяців після виходу у світ пріквела до роману “Убити пересмішника” – “Піди, вартового постав” (“Go Set a Watchman”, 2015). Ця книжка була написана ще в 1950-х роках, тоді письменниця отримала від видавця рекомендацію використати один із розділів цього роману як сюжет для нового твору. Так світ отримав книжку “Убити пересмішника”. У романі “Піди, вартового постав” розповідається про те, яким було життя родини Фінчів після подій, зображених у книжці “Убити пересмішника”, тоді її головній героїні виповнилося 25 років.
Гарпер Лі і Джордж Буш. Вручення письменниці президентської медалі “За свободу”. 2007 р.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)