ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ОДНА З ФОРМ ДУХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ – ВСТУП – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік
“Здавалося 6, звичайні слова – зорі, груші, тиша, ночі, куполи, передчуття, осінь… – але коли їх майстерним пером митця поєднати в речення, вони зазвучать по-іншому – емоційно, зворушливо, тобто по-художньому. Ось прочитайте поданий нижче текст, яскраво домальовуючи картини, що виникають в уяві, і ви в цьому переконаєтеся…
Коли за селом стихає гул комбайна, коли в тиші ночей на землю починають падати зорі та груші, коли з небесного купола з’їде Великий Віз, мене щемно огортає передчуття осені. А ще як побачу в пишних кронах жовтий листок, а ще як підпалить хтось картоплиння! Дим перемішується з пахощами яблук і нагадує мені, що це минає серпень, що сонце заходить далеко не там, де заходило в червні. І, дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа. А я наче й не набувся в його теплі, не нажився в його розкоші! Та зелені клени вже миряться золотими. І здається, що не комори наповнюються урожаєм, а сама душа збагачується життєвим ужинком.
О цій порі, коли копають картоплі, я щоразу й усе глибше впадаю в якусь велику й терпко-піднесену покору. Під її могутнім впливом безмовно дозволяю деревам скидати листя, відпускаю у вирій журавлів і благословляю діток у школу. Бо повітря все дужче пахне вереснем, а вересень пахне сторінками нових підручників. На шкільному подвір’ї враз здійметься гамір, і почнеться новий навчальний рік. Так заведено здавна, і це неодмінно, як осінь.
А. Шкурко. Кінець літа. 1986 р.
У цій мініатюрі якихось незвичайних поетичних слів не так багато (терпко-піднесений, щемно, покора, благословляти), проте вся вона напрочуд поетична. Її могла написати лише людина з багатим духовним світом і тонким відчуттям слова. Ця людина – Василь Думанський, письменник із с. Серединки, що на Вінниччині. Йому доля з раннього дитинства присудила бути прикутим до ліжка: здавалося, вибору не було, адже вирок долі оскарженню не підлягав… Але, приречений на нерухомість, Василь зробив свій вибір, єдино можливий і єдино правильний, – він вибрав Слово.
Ще раз уважно прочитайте заголовок цього розділу: у ньому є важливі слова – духовна діяльність людини. Саме духовна діяльність В. Думанського й інших письменників витворила літературні шедеври, якими ми сьогодні захоплюємося.
У чому ж секрет притягальної сили довершених художніх творів, зокрема й мініатюри В. Думанського “Коли конають картоплі”? Секретів багато, але головний – це наявність у творі різноманітних образів.
Що таке образ? Образ – це конкретна й водночас узагальнена картина людського життя, що створена за допомогою вимислу й має естетичне значення. Художній образ – це не копія дійсності, що має місце, наприклад, у газетних репортажах або у творах документального характеру. Віддзеркалений у художньому образі предмет дійсності постає в мистецтві не як конкретний, він слугує засобом утілення загального. Мистецтвознавець О. Андреєв так пояснює це на матеріалі живопису: “Візьмімо, наприклад, картину П. Брейгеля “Сліпі”: на ній зображені люди, які повільно бредуть ланцюжком, тримаючись за плече товариша, який іде попереду. Передній із них, спіткнувшись, надає й тягне за собою наступного. Глядач бачить: ще одна мить – і весь ланцюжок спіткає та ж сама доля. Живописець показав тут, здавалося б, конкретну, одиничну, побутову сцену. Проте це лише найелементарніший рівень прочитання змісту картини. Глибше проникнення до її змісту дає змогу витлумачити брейгелівських сліпих як певний узагальнений символ – образ людства, яке не знає й не бачить, куди воно йде”.
Я. Брейгель. Сліпі. 1568 р.
Художні образи мають такі різновиди: словесний, слуховий, зоровий, нюховий, образ-символ, образ-персонаж та ін. Скажімо, у мініатюрі В. Думанського наявні слухові образи (стихає гул комбайна, в тиші ночей, падають груші), зорові (жовтий листок, зелені клени) і нюхові (дим, пахощі яблук). Образом-символом можна вважати вересень (пахне вереснем, сторінками нових підручників), який символізує початок осені и навчального року в школах; зібрану картоплю, що символізує збїр урожаю; відліт журавлів, який означає закінчення теплої пори року.
Захар і Максим Беркути, Мирослава, Бурунда-бегадир є образами-персонажами (повість І. Франка “Захар Беркут”). Словесними образами вважають тропи: епітети (терпко-піднесена покора, пишні крони), метафори (дерева скидають листя, душа збагачується) та ін.
Цікаво, що той самим художній образ різні люди сприймають по-різному: для когось дим від підпаленого картоплиння їдкий і неприємний, а для когось він ароматний, пов’язаний із приємними подіями, тому й викликає лише позитивні емоції. Скільки людей – стільки й думок. Тим-то світ і прекрасний! Отже, можна зробити висновок, що художній образ може бути багатозначним.
По-справжньому читати й сприймати поезію або прозу, уміти насолоджуватися художніми образами, тонко відчувати красу слова допоможе вам уміння аналізувати літературні твори. Тут вам стане в пригоді такий вид роботи, як заповнення літературного паспорта. Його бланк ви знайдете на одному з форзаців цього підручника.
Сприйняття художніх образів літературного твору дає естетичну насолоду читачеві, виховує смак. Зважаючи на це, художні твори виконують різні функції, з-поміж яких найголовнішими є такі:
– естетична – твір дає інтелектуально-емоційне задоволення, збуджуючи уяву читача й спонукаючи його до співпереживання тому, про що йдеться у творі;
– виховна – читач осмислює історії життя героїв, оцінює їхні вчинки, співпереживаючи разом із ними, і цей досвід допоможе йому в майбутньому;
– пізнавальна – художній твір є джерелом поповнення знань про навколишній світ, розширює уявлення про історичну епоху, описану в ньому, про побут, культуру та звичаї зображених людей.
Твори Тараса Шевченка й Лесі Українки, Михайла Коцюбинського й Ніни Бічуї, фольклорні твори, з якими ви ознайомитеся на сторінках цього підручника, збагатять вас досвідом попередніх поколінь, підкажуть, як зорієнтуватися в складних життєвих ситуаціях, принесуть естетичну насолоду.
1. Прочитайте уривок із вірша М. Рильського.
Коли копають картоплю –
Стелиться дим над землею,
Листя летить воскувате,
Ніби метеликів рій,
Пахне грибами й медом,
Вогкістю пахне тією,
Що, опріч назви “осінь”,
Немає імені їй.
Лише нюховим є образ
А меду В грибів
Б диму Г вогкості
2. Словесний образ-епітет ужито в рядку
А другому В четвертому
Б третьому Г п’ятому
3. У мініатюрі В. Думанського “Коли копають картоплі” НЕМАЄ образу
А диму В картоплі
Б осені Г метеликів
4. Що таке художній образ? Які ви знаєте різновиди художніх образів?
5. Згадайте раніше прочитаний художній твір, у якому яскраво виражена виховна функція. Прокоментуйте її.
6. Наведіть приклад виховної функції одного з раніше прочитаних творів.
7. Згадайте раніше вивчений напам’ять вірш, від якого ви дістали естетичне задоволення. Прочитайте кілька рядків із нього.
8. Як ви розумієте слова із заголовка цього розділу – духовна діяльність людини?
9. Знайдіть на одному з форзаців підручника бланк літературного паспорта. Поміркуйте, чому заповнення (чи незаповнення) окремих пунктів залежить від того, до якого літературного роду – лірики, епосу чи драми – належить художній твір.
10. Усно опишіть художні образи, створені В. Ковальчук у картині “Дитячі сни”, що на обкладинці цього підручника.
11. Уважно розгляньте картину “Кінець літа” А. Шкурка (с. 3). Які образи вам найбільше сподобалися. Запишіть їх у зошит, наділивши епітетами.
12. Заповніть літературний паспорт вірша В. Симоненка “Лебеді материнства”, який ви вивчали в 7 класі.
Згадайте, які художні образи є в “Пісні про рушник” А. Малишка. Запишіть по одному-два приклади в робочий зошит.
Нюховий образ -… .
Слуховий образ -… .
Зоровий образ – … .
Образ-символ – … .
(1 votes, average: 5.00 out of 5)