Ілля Юхимович Рєпін
Ілля Юхимович Рєпін народився 24 липня 1844 року в місті Чугуєві Харківської губернії (нині Харківська область, Україна) – помер 29 вересня 1930 року в Куоккале Фінляндія (в даний час Репино Ленінградська область).
Батько Іллі був військовим, тому віддав сина до школи топографів. Провчившись там близько трьох років, Ілля став навчатися у місцевого іконописця І. М. Бунакова. У п’ятнадцятирічному віці до Рєпіна стали приходити з храмів і робити замовлення на ікони. Пізніше він освоїв майстерність розпису стін храмів. У 1863 році Ілля Юхимович залишає рідне місто і переїжджає до Петербурга. У північній столиці його із задоволенням беруть на навчання спочатку в школу малювання, а після закінчення в Академію мистецтв.
Твори живописця
До моменту закінчення Академії (1871 рік) Ілля Рєпін – вже досить відомий художник. Дві його роботи отримали гарячі відгуки і найвищу оцінку. Картини “Іов і його друзі”, (написана під час навчання в 1869 році) і “Воскресіння дочки Яіра” (закінчена в рік випуску з академії) до сих пір зберігаються в Російському музеї, в Санкт-Петербурзі. Але всеросійську, а потім і світову популярність придбала його картина “Бурлаки на Волзі”, робота над якою тривала близько трьох років (з 1870 по 1873 рік). Основою картини стали етюди і замальовки, зроблені художником під час прогулянок по річці Волга.
Варто відзначити, що Рєпін був великим патріотом своєї країни, кожна подія, кожна новина і історичний факт хвилювали художника і змушували переживати. Це відбилося і в його творчості. Наприклад, революції художник присвятив цілий ряд своїх робіт: “Відмова від сповіді” (картина закінчена в 1883 році), “Арешт пропагандиста” (приблизно 12 років художник писав цю картину, 1880-1892 рр.), “17 жовтня 1905 року” ( 1907 рік), “Прийом волосних старшин Олександром III” (1885), “Урочисте засідання Державної ради” (1903 рік). Історичні образи і персонажі стали героями багатьох картин Рєпіна: “Запорожці пишуть листа турецькому султану” (1891), “Іван Грозний і син його Іван” (1885 рік).
Рєпін за кордоном
Ілля Юхимович Рєпін прославився як художник-портретист. Його вважають справжнім майстром портрета. Багато картин зберігаються в російських галереях і музеях, наприклад, “Мужик з поганим оком” (1877 рік), “Протодиякон” (1877 рік), “М. П. Мусоргський “(1881),” П. М. Третьяков “(1883 рік),” Баронеса В. І. Ікскуль фон Гільдебрант “(1889). Крім картин, виконаний фарбою, Рєпін робив і графічні портрети, наприклад, “Е. Дузе “(1891),” Княгиня М. К. Тенишева “(1898),” В. А. Сєров “(1901).
У 1873 році Ілля Юхимович отримав можливість відвідати Францію та Італію (це великий подарунок для будь-якого художника, так як в цих країнах жили і працювали кращі художники світу). Близько трьох років провів Рєпін за кордоном, саме це послужило причиною до зміни його поглядів на власну творчість. Ілля Юхимович був вражений роботами художників-імпресіоністів і символістів. Знайомство з багатьма їхніми роботами вплинули на подальшу творчість художника.
У 1894 року Ілля Юхимович Рєпін професором художньої майстерні, а з 1898 року ректором Академії мистецтв. Крім того він викладав в школі Тенишевой. Рєпін написав кілька робіт з образотворчого мистецтва.
Іван Грозний і син його Іванс картиною “Іван Грозний і син його Іван” пов’язаний один дивний і дивовижний випадок. У 1913 році картину побачив відомий іконописець А. Балашов, довго стояв він і дивився в обличчя Івана Грозного, потім (невідомо з яких причин) він вихопив ніж і зробив кілька розрізів. Пізніше говорили про магію картини, про допомогу чорних сил при її написанні.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)