Групове кредитування: визначення
Груповий кредит – це без заставного спрощена процедура короткострокового мікрокредитування для малозабезпечених верств населення, головною умовою якої є групове поручительство і солідарна відповідальність.
Ідея групового кредитування належить Джону хетч, який в 1984 році заснував в США першу некомерційну мікрофінансову організацію FINCA International, яка працює за принципом каси взаємодопомоги. Це організацію називають “банком для бідних”.
На території колишнього Радянського Союзу групове кредитування користується найвищим попитом у країнах Середньої Азії та Кавказу. Там основною цільовою аудиторією є фермери і сільські жителі, яким фінансування потрібно на закупівлю сільгосптехніки, обробку земель, вирощування врожаю, скотарство. Втім для держслужбовців групове кредитування теж є.
Особливості групового кредитування
Групові позики отримали оцінку самої логічною і найбільш справедливою схеми кредитування в першу чергу тому, що для отримання позики не потрібно ліквідної застави, тим більше що потенційні позичальники не мають можливості надати такі гарантії. Адже, по суті, в позиках потребують в першу чергу малозабезпечені люди, в той час як банківські установи видають кредити тільки забезпеченим людям і компаніям зі стійким бізнесом. Цю парадоксальну ситуацію націлена виправити система групового кредитування.
Різниця між груповим та банківським кредитуванням
В цілому групове кредитування особливо тим, що воно повністю протилежно банківському кредитуванню. Умови в двох системах протилежні:
- 1) Учасники групового кредитування розраховують на відносно невеликі кошти, банки такими сумами не займаються. Для прикладу, в киргизькому представництві FINCA мінімальна сума групового кредиту на розвиток бізнесу або сільського господарства стартує від 2 000 киргизьких сомів, що приблизно дорівнює $ 40. 2) Замість застави у вигляді нерухомості, транспорту або інших цінних активів гарантією виступає групове поручительство. Щоб отримати позику, позичальникові треба бути учасником неофіційною групи взаємодопомоги. Основна умова – учасники групи не повинні бути членами однієї сім’ї або власниками одного бізнесу. Кількість учасників – не менше трьох осіб. Мікрофінансових організація виділяє запитувану суму всій групі одночасно, потім ці кошти самостійно поділяють або віддають конкретній людині. Але навіть, якщо гроші пішли в одні руки, відповідальність за боргами несуть всі учасники без винятку. 3) У банках процедура отримання кредиту надто формалізована: претендент зобов’язаний надати багато документів, щоб підтвердити свою можливість обслуговувати борги. Процедура групового кредитування андеррайтингу не передбачає, позичальникам досить мати паспорт і бути повнолітніми. 4) Адекватні процентні ставки. В середньому груповий кредит надається під 30% на рік. У порівнянні зі споживчими банківськими кредитами готівкою – це доступні умови. 5) Високий коефіцієнт повернення. За статистикою, виконання кредитних зобов’язань в групах дорівнює приблизно 97% – настільки високі показники пояснюються соціальним аспектом. Небажання підвести інших учасників групи підвищує відповідальність і мотивацію.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)