Що таке кредитування: визначення
Визначення поняття
Кредитування – це фінансові взаємини, в яких одна сторона – кредитодавець, надає у тимчасове користування позичку в грошовій або натуральній формі, а друга сторона – позичальник, користується наданою позикою на умовах зворотності та цінну.
Кредитування, як явище виникло разом з розвитком товарно-грошових відносин не тільки в Україні, але і у всіх інших країнах. Різниця полягає лише в найменуваннях сторін кредитування (лихвар, кооператив, ломбард, банк) і в формальностях, які супроводжують процедуру кредитування.
Принципи кредитування
Кредитування здійснюється за такими принципами:
1) Принцип платності.
За наданий кредит позичальник сплачує кредитору певну плату у вигляді відсотка від суми позики.
2) Принцип забезпеченості.
Має на увазі гарантії, які повинні переконати кредитора в тому, що позичальник виконає всіх умови кредитної угоди. Гарантами цього зазвичай виступає поручительство третьої особи, яке довело свою платоспроможність або взяття під заставу будь-якого цінного майна позичальника.
3) Принцип терміновості.
Обумовлений в кредитному договорі певний термін, по закінченню якого треба повернути суму позики разом з відсотками, і який повинен строго дотримуватися позичальником.
4) Принцип збігу економічних інтересів позичальника і кредитора.
Для здійснення кредитної угоди у кредитодавця має бути в наявності достатньо вільних грошових коштів, а у позичальника – їх нестача і потреба. Також вирішальне значення має узгодження всіх умов кредитування, на які згодні обидві сторони, а саме:
- – суми кредиту, – терміну користування, – забезпечення кредиту, – плати за користування кредитом.
5) Принцип перерозподілу.
Кредитування забезпечує задоволення тимчасових потреб у засобах, які виникають в учасників ринкових відносин за рахунок тимчасово вільних грошових коштів інших суб’єктів.
6) Принцип регулювання.
Завдяки кредитуванню можна забезпечити безперервність виробничих процесів і збалансованість економіки. Адже за рахунок вільного переливу капіталів залучаються необхідні додаткові ресурси для організації виробництва, створюються умови для швидкого задоволення виникає попиту на товари і послуги.
7) Принцип стимулювання.
У разі кредитної угоди позичальник зобов’язаний повернути суму більше, ніж позичив, а це вимагає раціонального і обережного використання кредитних коштів і пошуку додаткового фінансування, щоб по закінченню терміну повернути не тільки суму боргу, але і оплату за його використання.
Суб’єкти в процесі кредитування
Кредитний договір передбачає такі сторони договору:
1) Кредитор – фізична або юридична особа, яка надає позику. Кредиторами можуть бути:
- – Фізичні особи, резиденти або нерезиденти, які розпоряджаються особистими вільними коштами. – Юридичні особи, які обрали кредитування, як підприємницьку діяльність: комерційні і державні банківські установи, кредитні кооперативи, ломбарди та інше. Засоби для надання кредитів акумулюються за рахунок залучених депозитів і навпаки. – Юридичні особи, які розпоряджаються вільними коштами, вилученими з обороту. – Держава і регіони в особі відповідних організацій.
2) Позичальник – особа, яка отримує кредит для задоволення своїх потреб. Позичальниками можуть бути будь-які особи з перерахованих вище суб’єктів.
3) Поручитель. По суті, це теж позичальник, адже поручитель на рівних відповідає перед кредитором за взяті зобов’язання. Але поручительство має місце бути не у всіх випадках.
Кредитні відносини між юридичними особами
Оцінка кредитоспроможності контрагента
Швидке виставлення рахунків, безумовно, важливо, проте воно передбачає, що покупець в змозі і має намір платити. В цьому відношенні поставки деяким приватним компаніям і фізичним особам можуть створити проблеми.
Кредитоспроможність приватних компаній необхідно перевіряти. Простого запиту рекомендацій від двох інших постачальників може виявитися недостатньо. Клієнт може своєчасно платити за їхніми рахунками тільки для того, щоб заручитися рекомендаціями.
Довідка з банку також може не розкривати достатньої інформації про покупця. Особливо остерігайтеся клієнтів, які роблять два-три невеликих замовлення і вчасно їх оплачують, але лише для того, щоб потім зробити велике замовлення, оплатити який вони не в змозі або навіть не мають наміру.
Кредитоспроможність фізичної особи перевірити важко. Зовнішній вигляд може справляти враження багатства, але бути всього лише навмисної маскуванням. Тому доцільно просити передоплату замовлення або, принаймні, досить великий завдаток. Потрібно встановити чіткий ліміт на максимальну суму кредиту, який слід неухильно дотримуватися.
Кредитні ліміти
Багатьом компаніям має сенс встановити кредитні ліміти на кожного корпоративного клієнта, що визначають максимальний розмір дозволеного кредиту. Якщо в результаті виконання чергового замовлення цей ліміт буде перевищено, слід попередити відповідного менеджера. Можливо, простого телефонного дзвінка з проханням оплатити частину накопиченого боргу, перш ніж буде виконано наступне замовлення, буде досить, щоб тут же отримати чек.
Усунення відмовок
Деякі клієнти використовують безвідмовний прийом – вони вичікують з оплатою до тих пір, поки їх “не притиснуть”, і тільки тоді вказують, що в рахунку була пропущена важлива інформація, наприклад:
- Номер замовлення покупця, Ставка ПДВ постачальника, Адреса доставки.
Вони відзначать, що до отримання цієї інформації рахунок-фактуру неможливо навіть акцептувати. Знову ж, ліки просте. Забезпечте, щоб вся інформація про замовлення, включаючи умови оплати, була чітко і правильно вказана в рахунку.
Знижка за швидку оплату
Теоретично знижка з зазначеної в рахунку ціни, стимулююча швидку оплату, виглядає як непогана ідея. Насправді може бути зовсім по-іншому. Потрібно аналізувати вартість такої знижки і потенційну вигоду.
Припустимо, компанія пропонує знижку в 2,5% при оплаті протягом 7 або 10 днів з дати, зазначеної в рахунку. Якщо в результаті покупець оплачує рахунок на 2 місяці раніше, ніж без такого стимулу, то це рівноцінно 15% річних. Ця цифра виникла в такий спосіб: витрати в 2,5% з метою отримання оплати на 2 місяці раніше треба помножити на 6, щоб отримати вартість знижки в річному вимірі. Якщо порівняти її з альтернативною вартістю відповідно збільшеного овердрафту, то в певних умовах подібна практика може виявитися виправданою. Однак якщо в результаті 2,5% – ної знижки за швидку оплату покупець сплачує лише на місяць раніше, то це буде коштувати постачальнику 30% річних, що дорого.
Ще гірше, коли деякі великі покупці оплачують свої рахунки, скажімо, через місяць і при цьому автоматично віднімають знижку за швидку оплату. Зіткнувшись з такою ситуацією, деякі менеджери з продажу швидше змиряться, ніж ризикнуть зіпсувати відносини з важливим клієнтом. Це далеко не ефективне управління грошовими коштами.
Нагадування про оплату
На наступний день після закінчення терміну платежу необхідно зробити нагадування. Стандартний лист, роздруковане дешевим принтером на поганому папері і адресований просто в бухгалтерію, напевно не матиме результату. Швидше за все, його приймуть за поштову макулатуру і відразу оприбутковують в кошик для сміття.
При прийомі замовлення слід з’ясувати прізвище, посаду та адресу особи, відповідальної за оплату. Якщо це міжнародна компанія, то можливо буде потрібно направляти рахунки в регіональний або головний офіс, розташований в іншій країні. Нагадування про оплату має бути адресовано відповідній особі. У ньому варто дізнатися про наявність будь-якої причини неплатежу і попросити негайно повідомити про неї. При цьому краще скористатися не здійснюється міжнародною авіапоштою, а факсом.
Наступні телефонні дзвінки
Якщо платіж не надійшов в 7-денний термін після нагадування про оплату, слід зателефонувати особі, відповідальній за платежі. При незадовільному відповіді зверніться до відділення Укрсиббанку, що робив замовлення, і попросити зробити оплату без подальших затримок. Якщо з’являються якісь відмовки, причини або виправдання, з ними потрібно розбиратися негайно. Іноді потрібно дві-три тижні, щоб розвіяти якийсь сумнів, що рівносильно продовження кредиту покупцеві просто через некомпетентність менеджера.
Подальші дії
Якщо платіж не спадає, треба протягом декількох днів зробити подальші дії. Зволікання, а точніше, відкладання, швидше за все, значно зменшить шанси на отримання будь-якої оплати взагалі. Залежно від суми і країни слід звернутися або в агентство по стягненню боргу, або до юриста.
Банківський кредит
Позики в банківській установі – один з найпоширеніших видів кредитування, який характеризується чотирма складовими: грошова форма, терміновість, платність, мета.
Тобто:
- 1) Банківські установи надають позики виключно в грошовій формі – національній або іноземній валюті. 2) Зобов’язання за кредитним договором мають заздалегідь обумовлений термін протягом якого клієнт зобов’язаний погасити всю суму заборгованості разом з відсотками. В іншому випадку позичальник переходить в статус боржника. Також принцип терміновості передбачає, що грошові кошти видаються у тимчасове користування, а не у власність. 3) Гроші, які клієнт поверне банку по закінченні кредитного терміну, збільшаться на суму у вигляді певного відсотка від величини кредиту. Це плата банку за використання його активів. 4) Сума кредиту залежить від цілей, яких клієнт не може досягти за рахунок власних фінансових коштів. У банку вживають заходів, щоб позичені гроші використовувалися строго за призначенням, якщо це не споживчий кредит.
Класифікація банківських кредитів
Кредит – це один з банківських продуктів, отже, їх розрізняють за видами.
Залежно від основної групи позичальників:
- Підприємствам і організаціям; Банкам; Фізичним особам.
Залежно від призначення:
- Виробничі кредити – надаються підприємствам на розвиток бізнесу; Сільськогосподарські кредити – надаються фермерам, селянським господарствам з метою сприяння їх діяльності; Торгові кредити – для посередницьких операцій. Найчастіше використовуються в зв’язку з виникненням дебіторської заборгованості клієнта. Як позичальників виступають підприємства; Інвестиційні позики; Споживчі кредити; Іпотечні кредити – видаються з метою будівництва, придбання або реконструкції житла.
За строками користування:
- Кредити до запитання; Термінові кредити: короткострокові (до 1 року), середньострокові (від 1 до 3-5 років), довгострокові (понад 5 років).
Щодо забезпечення:
- Незабезпечені кредити (довірчі, можливе страхування за рахунок позичальника); Забезпечені кредити (заставні, гарантовані іншими особами – поручителями і застраховані).
За способом видачі:
- Компенсаційні кредити (відшкодування позичальникові його власних коштів, вкладених в витрати); Платіжні кредити (переклад банком грошей на рахунок продавця в якості оплати за розрахунково-грошових документів, пред’явлених позичальникові).
За способами погашення:
- Банківські позики, що погашаються в розстрочку (частинами); Банківські позики, що погашаються одним платежем (на певну дату).
За видами процентних ставок:
Кредити з фіксованою процентною ставкою – коли встановлена в договорі величина процентної ставки не змінюється протягом кредитного періоду, незалежно від змін на ринку капіталів.
Кредити з плаваючою процентною ставкою – коли розмір процентної ставки періодично переглядається. В такому випадку процентна ставка складається з двох частин: основної ставки, яка змінюється в залежності від кон’юнктури ринку, і надбавки – фіксованої величини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)