Що таке факторинг: визначення
Що таке факторингова операція
Факторинг – це специфічний інструмент фінансово-господарської діяльності, основна мета якого – кредитування комерційної угоди заради оптимізації процесів у сфері товарного обігу.
Також поширеним тлумаченням суті факторингу є його визначення як комісійно-посередницької і кредитної операції, яка включає в себе інкасування дебіторської заборгованості клієнта шляхом отримання коштів за платіжними документами і гарантію від кредитних і валютних ризиків.
Факторинг – це кредитування оборотного капіталу клієнта, за допомогою переуступки клієнтом-постачальником факторингової компанії неоплачених платіжних вимог за поставлені товари, виконані роботи і послуги та права отримання за ним.
У факторингових операціях беруть участь три сторони:
- Факторингова компанія (банк) – посередник; Клієнт (кредитор, постачальник товару); Підприємство (боржник) – покупець товару.
Схема факторингу виглядає наступним чином: кредитор (постачальник) за обумовлену плату переуступає факторингової компанії право вимоги і стягнення дебіторської заборгованості з певного боржника (покупця товару). В результаті, боржник поступово розраховується за своїми боргами безпосередньо з фактором, а кредитор отримує оплату за поставлений товар повністю і в більш швидкі рядки, ніж це передбачено торговими відносинами на умовах розстрочки платежу.
Переваги факторингової угоди
- 1) Можливість фінансування оборотного капіталу; 2) Інкасація заборгованості клієнта; 3) Фактор бере на себе ризик неплатежу, виступаючи, таким чином, в якості страховика фінансових ризиків. 4) Можливість для малого і середнього бізнесу отримати кредит без застави, в той час як традиційні банківські позики їм недоступні. 5) Операція факторингу дозволяє економити на податок на прибуток – зобов’язання зі сплати податків виникають не раніше, ніж надходять кошти від реалізації.
Види факторингових операцій
У світовій практиці існують наступні види факторингу:
Факторинг з фінансуванням і без фінансування
При факторингу з фінансуванням клієнт (постачальник товару) поступаючись посереднику право вимоги, отримує від фактора не менше 80-90% вартості відвантаженої продукції. Решта 10-20% будуть виплачені, якщо у покупця не виникне претензій щодо якості придбаного товару.
Таким чином, продаж з відстрочкою платежу перетворюється для клієнта в продаж з негайною оплатою, що дозволяє прискорити рух капіталу.
Під факторингом без фінансування розуміють управління дебіторською заборгованістю клієнта. У цьому випадку завдання факторингової компанії складається в отриманні на користь клієнта належних платежів в необхідні терміни.
Відкритий і конфіденційний факторинг
Якщо факторингова угода носить відкритий характер, то платник (боржник) повідомляється про участь в розрахунках фактора-посередника.
При закритому, або конфіденційному факторингу посередник фінансує угоду як кредит клієнту, покупець поетапно розраховується з постачальником за своїми боргами, отримані від дебітора гроші через деякий час повертаються фактору в якості погашення кредиту.
Без права регресу і з правом регресу
Факторинг з правом регресу – це поручительство клієнта перед фактором за виконання дебітором своїх обов’язків по оплаті товару. Факторинг з правом регресу передбачає впевненість кредитора в платоспроможності дебітора. На фактора покладається тільки ризик прострочення платежу з боку боржника. Це означає, що в разі неплатоспроможності дебітора клієнт зобов’язується повернути посереднику надане фінансування.
Факторинг без права регресу – це більш дорога схема, яка цікава клієнтам, які не впевненим у платоспроможності своїх дебіторів. Кредитори хочуть перекласти ці ризики на фактора і готові за це платити більш високі комісійні.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)