Гіпербола – основна ознака, жанри
Гіпербола (перебільшення) – словесний зворот, у якому ознаки описуваного предмета подано в перебільшеному виді з метою звернути на них особливу увагу читача.
Гіпе́рбола(грец. hyperbole – перебільшення) – вид тропа. Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності і підкреслення сказаної думки. Наприклад: “я говорив це тисячу разів” або “він ходить з черепашачою швидкістю”.
Вживання гіперболи
Гіпербола часто поєднується з іншими стилістичними прийомами, додаючи їм відповідне забарвлення: гіперболічні порівняння, метафори і т. п. (“хвилі вставали горами”). Характер, що зображається, або ситуація також можуть бути гіперболічними. Гіпербола властива і риторичному, ораторському стилю, як засіб патетичного підйому, так само як і романтичному стилю, де пафос стикається з іронією. Протилежний гіперболі троп – літота.
Історія гіперболи в літературі
Літературна гіпербола закорінена в первісній міфології. Ознаки первісного світобачення, що правили за основу художньої творчості у пізніші часи, відбилися певними гранями у фольклорі (“Кирило Кожум’яка”, “Котигорошко” іт. п., у народній пісні: “А з тої могили видно всі країни, сиз орел літає”).
Світова література знає чимало прикладів гіперболічних тропів (“Гаргантюа і Пантагрюель” Ф. Рабле; “Мандри Гуллівера” Дж. Свіфта; “Легенда про Уленшпігеля” Ш. де Костера; “Сон”, “Великий льох”, Тараса Шевченка; “Кола Бруньйон” Р. Ролана тощо).
Гіпербола в українські літературі 20 століття В українській поезії початку 20-х років 20 століття гіпербола набула пріоритетного значення (“В космічному оркестрі” П. Тичини, “В електричний вік” М. Хвильового, “Навколо” В. Сосюри іт. ін.), подеколи була визначальним чинником творчості, наприклад, М. Вінграновського (збірка “Атомні прелюди”), подеколи переможовувалася із метафорою, символом чи уособленням:
Ти і я – це вічне, як небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Будуть Я приходити до Тебе.
І до інших йтимуть
Горді Ти. (В. Симоненко)
Приклади – море сліз
– повільний, як черепаха
– швидкий, як блискавка, блискавичний
– численний, як пісок на березі моря
– ми не бачилися вже сто років!
Related posts:
- Що таке гіпербола в літературі? Як стилістичного прийому гіперболу стали використовувати досить давно, вона активно вживалася у фольклорі часто зустрічається в прозі Гоголя і поезії Маяковського. Ми й самі нерідко вимовляємо висловлювання з вживанням гіперболи, наприклад, “не бачилися сто років!”, “повторюю стотисячний раз” і т. д. Отже, що таке гіпербола в літературі? Гіпербола в літературі – це явне перебільшення властивостей […]...
- Драматична література – основна ознака, жанри Драматична література (греч. drama, букв. – дія) характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на двох частин – мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. Твір, написаний у формі мови персонажів і ремарок, і є добутком “драматичної форми”. Це […]...
- Що таке гіпербола? Слово “гіпербола” за своїм походженням грецький ( hyperbole “перебільшення”). Початкова частина гіпер – є приставкою в багатьох словах і перекладається як “понад”, “над”, “вище норми”, наприклад: Гіпертонія, Гіпертрофія, Гіперемія. Одним із засобів посилення емоційно-оцінного та розширення смислового діапазону слова, збільшення опосередкованого відображення дійсності, образності й виразності мови є художні тропи: Епітети, метафори, метонімія, синекдоха, литота, […]...
- Що таке гіпербола в українській мові і літературі? Згідно з даними вчених-лінгвістів, українська мова входить в десятку найбільш розвинених, багатих і виразних мов світу. Чимала заслуга в цьому належить численним художнім інструментам, в достатку використовуваним українськими письменниками, поетами і звичайними людьми. Одним з них є гіпербола – улюблений прийом письменників, поетів і журналістів. Суть методу і які його переваги? Що означає слово “гіпербола”? […]...
- Гіпербола – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Гіперболою (грец. Ύπερβολή – перебільшення) називається словесний зворот, в якому ознаки описуваного предмета подаються в надмірно перебільшеному вигляді з метою привернути до них особливу увагу читача. О. Потебня писав, що “гіпербола є наслідком якогось сп’яніння в почуттях, що перешкоджає бачити речі в їхніх звичайних розмірах”. Наприклад: “Давно, давно вже Київ панував. // Його церкви аж […]...
- Мова – основна ознака етнічної спільності людей – учнівський твір Умійте ж берегти… наш дарунок безсмертний – мову! І. Бунін Чому великий російський письменник закликав берегти мову? Від кого і від чого? І чому він називає нашу мову “безсмертним дарунком”? Чому С. Довлатов закінчує свою повість “Іноземка”, написану в еміграції і про емігрантів, словами: “О, Господи! Яка честь! Яка незаслужена милість: я знаю російський алфавіт!” […]...
- Гіпербола – літота: чи є антонімічним зміст цих понять? Гіпербола і літота – тропи, відповідно художнє перебільшення і художнє применшення письменником якихось рис людини, предмета, явища, їх характеристик з метою яскравішої передачі авторської думки. Ці прийоми беруть свій початок у розмовній мові: “Я казав тобі сто разів про це…”,- докоряє батько синові, який мовчки вислуховує критичні зауваження, хоч насправді батько лише кілька разів говорив […]...
- Гіпербола як художній прийом Давайте ще раз перегорнемо сторінки нашої хрестоматії. Ми вже говорили про те, які художні прийоми використовує Гоголь, створюючи образи своїх героїв. А ось ще один: “…на них з’явилися, замість колишніх забруднених чобіт, сап’янові червоні, з срібними підковами; шаровари шириною в Чорне море, з тисячею складок і зборами… “; “…запорожець, як лев, розтягнувся на дорозі. Закинутий […]...
- Драма – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Драма (грец. Ξραμα – дія) – це п’єса з гострим конфліктом соціального чи побутового характеру, який розвивається в постійній напрузі. Героями творів, написаних у цьому жанрі, є переважно звичайні, рядові люди. Автор прагне розкрити їхню психологію, естетично дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій. Витоки драми можна помітити в драматургії античності (“Іон” Евріпіда). Як самостійний […]...
- Твір на тему: Гротеск і гіпербола в романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Епоха Відродження дала світові безліч славних імен: письменників, скульпторів, художників, музикантів. Митці-гуманісти вбачали об’єкт своєї творчості в зображенні людини, її почуттів, розумових здібностей і якостей, бо і самі митці цієї видатної епохи теж були неординарними особистостями. Можна навіть сказати, що епоха створювала людину нового часу, а людина створювала епоху. Франсуа Рабле – представник французького Ренесансу, […]...
- Трагедія – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Трагедія (грец. Τραγωδία, від Τράγοζ – козел і Ώδή – пісня, буквально – козлина пісня) – це драматичний твір, що грунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, яка прагне максимально втілити свої творчі потенції, і об’єктивною неможливістю їх реалізації. Етимологія терміна “трагедія” пов’язана з культовими обрядами, сценічним розігруванням міфу, атрибутом якого був козел. Конфлікт трагедії має […]...
- Містерія – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Містерія (від грец. Μυστήριον – таїнство, служба) – жанр релігійної драми XIII – середини XVI століття, що поширюється в Італії, Англії, Німеччині, Нідерландах і особливо у Франції. Містерія постає, з одного боку, з літургійної драми, з іншого – з так званих “мімічних містерій” (міських процесій на честь релігійних свят або урочистих з’їздів до міста королів). […]...
- Водевіль – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Водевіль (франц. Vaudeville) – жанр легкої комедійної п’єси, в якій драматична дія поєднується з музикою, піснею-куплетом, танцями. Водевіль розвивається як жанр наприкінці XVIII – у XIX столітті. Назва його виникла у Франції, але щодо її етимології існують дві версії. За першою з них, назва походить від “водевірів” – веселих пісень (куплетів з рефреном), які складав […]...
- Літургійна драма – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Літургійна драма – духовна драма середньовічної католицької Європи, що була тісно пов’язана із літургією. Розвивається в IX-XIII століттях. Елементи драми були присутні в самому богослужінні (поділ хору на два півхори, один з яких запитував, а другий – відповідав; діалоги між священиком і хором під час читання Святого Письма). З IX століття читання Біблії на різдвяній […]...
- Псалми – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Псалми (від грец. Ψαλμόζ – хвалебна пісня, первісно – ударяти по струнах, спів під акомпанемент струнного інструмента) – жанр духовної лірики. Перші псалми, зібрані в Псалтирі, приписуються біблійному цареві Давиду. В цей біблійний текст увійшло 150 псалмів. У східнослов’янських культурах Псалтир став відомим з XI століття й використовувався з навчальною метою: за ним вчили uрамоті […]...
- Ознака подільності чисел Для зручності користування, ознаки подільності чисел на 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 представлені в таблиці. Крім цих ознак подільності чисел, існують ознаки подільності і на інші числа. На 2 (два) діляться всі числа, у яких останньою цифрою є 0 (нуль), 2 (два), 4 (чотири), 6 (шість), 8 (вісім). Іншими словами, […]...
- ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ – СТРУКТУРНА ОЗНАКА ТЕКСТІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОСТМОДЕРНОГО ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ О. С. Переломова Стаття аналізує український постмодерний художній дискурс, розглядає мовні вияви в текстах української літератури структурних ознак інтертекстуальності та їх різновиди. Завданням нашого дослідження є репрезентативно-фрагментарний аналіз українського постмодерного художнього дискурсу з метою вияву в ньому інтертекстуальності як однієї з невід’ємних ознак художніх текстів української літератури цього періоду. Своє дослідження ми базуємо на текстах […]...
- Міракль – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Міракль (франц. Miracle, від лат. Miraculum – диво) – жанр середньовічної віршованої драми, заснованої на житті, діяннях і чудесах святих або Богородиці. Виник міракль на зламі XII-XIII століть у Франції. Першою відомою драмою цього жанру є “Гра про святого Миколая” (бл. 1200 р.) Жана Боделя. У XIII сторіччі з’являється один з найвизначніших європейських міраклів – […]...
- Ауто – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Ауто (ісп. і португ. Auto – дія) – жанр одноактної драми релігійно – дидактичного змісту в Іспанії та Португалії XIII-XVIII століть. На початку свого існування ауто виконували 3-4 актори-аматори. Сценічне обладнання вистав було примітивним. Персонажами ауто були абстрактні постаті. До речі, в романі Сервантеса Дон Кіхот зустрічає трупу виконавців ауто, що їхали після вистави в […]...
- Драма сатирів – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Драма сатирів (грец. σατυρικόν, лат. fabula satyrica) – жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. Драму сатирів іменували за античних часів також “жартівливою трагедією”. З жанром трагедії її зближували сюжети й дійові особи, запозичені з міфології, з комедійним жанром – сильний елемент брутального комізму. Визначною рисою драми сатирів був хор, який […]...
- Балада – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Балада (прованс. Balada, від Ballar – танцювати). Первісно – це танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією. Пізніше – це невеликий фабульний твір, в основі якого лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою: “балада так належить до поеми, як оповідання до роману” (Г. Шенгелі). Тепер балада – це епічний […]...
- Трагікомедія – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Трагікомедія – драматичний жанр, якому властиві риси одночасно і трагедії, і комедії. Це відрізняє її від і трагіфарс драми як жанру, що є проміжним між трагедією та комедією. В основі трагікомедії лежить трагікомічне світосприйняття драматурга. Очевидно, що трагічне або комічне як у житті, так і в мистецтві не можуть існувати “паралельно”, не стикаючись одне з […]...
- Ода – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Ода (від грец. (Ωδή – пісня) – первісно – пісня на будь-яку тему, що виконувалася в давній Греції хором під музичний супровід, пізніше – хвалебний вірш, який присвячено уславленню важливих історичних подій або видатних осіб. Інколи ода прославляє величні природні явища. Стиль таких творів є особливо урочистим, з елементами патетики. В. Домбровський, наприклад, визначав оду […]...
- Перша ознака алкоголізму – потяг до спиртного Алкогольно залежні люди зазвичай говорять: з’явилася тяга до алкоголю. Питущі люди часто заперечують цей перший ознака алкоголізму, вони стверджують, що п’ють як все по святах, з друзями, під час важких стресів, зняти втому. Потяг до спиртного – це найбільш ранній і найстійкіший ознака алкоголізму (фундамент захворювання). Потяг до спиртного можна виявити за такими ознаками: 1. […]...
- Елегія – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Елегія (грец. Έλεγεία, від Ελεγοζ – пісня; утворено, як гадають, від фрігійського слова, що означало очерет, тобто від музичного інструмента, виготовленого з очерету, – сопілки, під акомпанемент якої співалися елегії) – вірш, у якому виразно спостерігаються настрої журби, смутку, меланхолії: “Тоска – элегии пароль” (І. Северянин). У ньому часто звучать скарги на життєві незгоди, містяться […]...
- Функція y=k/x і її графік Розглянемо функцію y=k/y. Графіком цієї функції є лінія, звана в математиці гіперболою. Загальний вигляд гіперболи, представлений на малюнку нижче. (На графіку представлена функція y одно k розділити на x, у якої k дорівнює одиниці. ) Видно, що графік складається з двох частин. Ці частини називають гілками гіперболи. Варто відзначити також, що кожна гілка гіперболи підходить […]...
- Клітинна будова – загальна ознака живих організмів Тепер ви знаєте, що живі організми володіють загальними, характерними для всього живого властивостями. Однак у допитливого дослідника природи виникає правомірне питання: якщо самі різні мешканці нашої планети проявляють загальні для всього живого властивості, то, ймовірно, повинен бути і загальний ознака в їх будові. Таке припущення може здатися вам дуже сміливим. Погодьтеся, важко стверджувати, що гриб […]...
- ЛІТЕРАТУРНІ ЖАНРИ ТА СТИЛІ Літературний рід, жанр, стиль, національна література, загальні стилі, індивідуальний стиль письменника. 1. Пригадайте жанри української та зарубіжної літератур, з якими ви ознайомилися в попередніх класах. 2. Назвіть ваші улюблені твори, визначте їхні жанри. 3. Які жанри, на вашу думку, є нині популярними? Поясніть. 4. Які літературні роди ви знаєте? Сформулюйте їхні ознаки. Назвіть відповідні жанри. […]...
- Есе – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.6.Есе Есе (франц. Essai – спроба, начерк) – це жанр, який лежить на стику художньої та публіцистичної (часом науково-популяризаторської) творчості. Його появу пов’язують з діяльністю М. Монтеня, який 1580 року написав працю, що мала назву “Essai” (на східнослов’янському грунті цю назву звичайно перекладають як “опыты” (рос.) – в значенні “спроба”, “підкреслено […]...
- Соті – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Соті (франц. Sotie, від Sot – дурний) – жанр невеличкої віршованої комічної п’єси, що існував у XV-XVI століттях у Франції. В соті зображалися різного роду пустування та блазнювання. На відміну від фарсу, де виступали побутові персонажі, в соті брали участь дурні та блазні. П’єси цього жанру виконували аматори, що об’єднувалися в так звані “корпорації дурнів” […]...
- Памфлет – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.9.Памфлет Памфлет – художньо-публіцистичний твір, що в гостросатиричній формі викриває злободенні явища суспільного життя. Стосовно етимології поняття “памфлет” існують різні точки зору. Часто слово “памфлет” виводять від грец. Πδν – все і Φλέγω – палю; інколи від англ. Pamphlet, утвореного від Pamphilius – імені одного з героїв популярної комедії XII століття […]...
- ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО РОДИ ТА ЖАНРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Предметом ретельної уваги дослідників уже понад два тисячоліття є проблема літературних родів і жанрів. Якщо з першою її частиною все є більш-менш зрозумілим: переважна більшість науковців погоджується з тим, що існує три літературних роди – епос, лірика та драма, то відносно другої – маємо різні, досить суперечливі точки зору. Поряд з поняттям “жанр” уживається ще […]...
- Гротеск и гіпербола, абсурд, алегорія в романі Франсуа Рабле “Гаргантюа и Пантагрюель” Опираясь на фольклорные источники, автор создал образы людей, жадных к знаниям и к самой жизни. Огромный рост Грангузье, Гаргантюа и Пантагрюэля были олицетворением их безграничных знаний, чрезвычайной образованности, благородства чувств, искренности, доброты и способности на самопожертвование ради обиженных. Великаны-короли создавали законы, направленные на благосостояние своего народа. Сатира и гиперболы Рабле не абстрактные, они опираются на […]...
- Фастнахтшпіль – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Фастнахтшпіль (нім. Fastnachtspiel, від Fastnacht – масниця, Spiel – гра, буквально “масницька гра”) – жанр німецького народного комічного театру. Основою фастнахтшпілів були народні звичаї та весняні обряди (вигнання зими, злих духів, торжество родючості). Напередодні Великого Посту влаштовувалися маскарадні карнавальні процесії, які супроводжувались інсценуваннями різних подій повсякденного життя. Спочатку фастнахтшпіль являв собою інсценізований Шванк із 3-4 […]...
- ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Поряд з епосом, лірикою та драмою в літературі досить часто зустрічаються твори, в яких поєднуються особливості епічного, ліричного та драматичного родів і суміжних галузей суспільної діяльності людини, зокрема науки та публіцистики. Найчастіше відбувається поєднання епічного й ліричного начал. Такого роду твори належать до ліро-епосу. Людина тут зображується ніби у двох планах; з одного боку, передаються […]...
- Повість жанрової форми – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.3. Повість жанрової форми Повість – епічний твір середньої жанрової форми. Частіше за все говорять про її проміжне становище між романом і оповіданням, нечіткість і розмитість жанрових меж. Дійсно, повість має чимало спільного як з романом, так і з оповіданням. У ній розкривається людська доля, взаємини героя з навколишньою дійсністю. Відмінності […]...
- Вид як основна систематична категорія живого Органічний світ на нашій планеті представлений різними видами організмів. Існує ряд загальних ознак, за якими організми різних видів відрізняються один від одного. Розглянемо їх по порядку. Ознаки та визначення виду. Самим зручним і простим ознакою, що вказує на приналежність організмів до одного виду, є схожість їх зовнішнього будівлі. Це морфологічна ознака виду. Однак не можна […]...
- Оповідання, новела, повість як епічні жанри Розповідь є великою літературною формою письмової інформації у літературно-художньому оформленні. При записі усних переказів повість відокремилася як самостійний жанр в письмовій літературі. Розповідь як епічний жанр Відмінними рисами розповіді є: Мала кількість дійових осіб; Невеликий вміст; Одна сюжетна лінія. Розповідь не володіє переплетеннями у подіях і в ній не може зустрічатися строкатість художніх фарб. Таким […]...
- Фейлетон – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.8.Фейлетон Фейлетон (франц. Feuilleton, від Feuille – лист, аркуш) – невеликий за обсягом твір художньо-публіцистичного характеру, написаний на злободенну тему, що розкривається в гумористичному плані. Походження фейлетону пов’язують із французькою газетою “Journal des Débats” (“Журналь де Деба”), в один з номерів якої її редактор Берген Старший 28 січня 1800 року вклав […]...
- Шкільний твір на тему – Ознака етнічної єдності народу Як прислів’я чудове. Йде від роду до роду, Що народ – зодчий мови, Мова – зодчий народу. Д. Білоус Мова – це найважливіший і найміцніший зв’язок, що з’єднує минулі, сучасні та майбутні покоління народу в одне велике живе ціле. Коли зникає народна мова, народу нема більше! Навіть нову Батьківщину може створити народ, але мови – […]...