Вид як основна систематична категорія живого

Органічний світ на нашій планеті представлений різними видами організмів. Існує ряд загальних ознак, за якими організми різних видів відрізняються один від одного. Розглянемо їх по порядку.

Ознаки та визначення виду. Самим зручним і простим ознакою, що вказує на приналежність організмів до одного виду, є схожість їх зовнішнього будівлі. Це морфологічна ознака виду. Однак не можна використовувати його в якості єдиного, так як усередині одного виду буває кілька розрізняються форм і в природі зустрічаються схожі один на одного види-двійники. Наприклад, самки метелики дубового коконопряда відрізняються забарвленням крил від самців того ж виду (рис. 131). Види-двійники володіють зовнішньою схожістю, але розрізняються за іншими ознаками. Так, в природі існує кілька схожих один на одного видів хробаків-аскарид. Однак господарі, в організмі яких ці черв’яки мешкають, різні. Свиняча аскарида живе в кишечнику свиней, а людська аскарида паразитує в організмі людини (рис. 132).

Іншим, не менш важливою ознакою служить фізіолого-біохімічний. Він заснований на схожості процесів життєдіяльності та біохімічного складу організмів, які належать до одного виду. Ця ознака також не є універсальним. Існують види, у яких процеси життєдіяльності і біохімічний склад клітин однакові і, навпаки, у особин, що відносяться до одного виду можуть спостерігатися відмінності. Наприклад, у риб ряду арктичних видів інтенсивність обміну речовин така ж, як і у видів риб, що мешкають в тропічних водах. З іншого боку, процеси життєдіяльності пуголовка і дорослої жаби, що належать до одного виду, різняться між собою.

Організми, що належать до одного виду, в природі зустрічаються в межах певної території, званої ареалом (від лат. Ареа – область, простір). Ареал виду – географічний ознака. Це найважливіша ознака, так як він безпосередньо пов’язаний з історією походження виду. Однак використовувати його в якості єдиного можна. Існують види з розірваними ареалами (рис. 133). І, навпаки, у різних видів, взаємозалежних один з одним, ареали можуть збігатися. Так, ареал проживання амурського тигра повністю збігається з ареалом поширення його основний жертви – оленя-ізюбра.

Для організмів одного виду характерні подібні потреби в умовах середовища, наприклад в температурі, вологості, їжі та ін. Це екологічний ознака виду. Два види не можуть володіти абсолютно однаковими потребами. Разом з тим, використовувати цей ознака часом буває важко, так як існують різні види зі схожими потребами. Наприклад, всі види вусатих китів живуть у воді і харчуються планктоном (рис. 134).

Дуже важливим є генетична ознака виду – число хромосом і нуклеотидних послідовність ДНК. Організми, що відносяться до одного виду, мають однаковим числом хромосом і мають схожий склад нуклеотидів ДНК. Однак використовувати цю ознаку як універсальний можна, так як при мутаціях нуклеотидний склад ДНК і число хромосом у організмів одного виду можуть змінюватися.

Отже, жоден ознака не можна використовувати як єдиний для з’ясування приналежності організму до якого-небудь виду. Необхідно враховувати всі ознаки.

Характерним для виду є те, що утворюють його особини здатні схрещуватися один з одним і давати при цьому плідне потомство. Якщо відбувається схрещування одного виду з іншим, то утворюють міжвидові гібриди виявляються завжди безплідними (рис. 135). На підставі всіх ознак і характерній особливості увазі організму можна дати наступне визначення.

Вид – це група особин, які мають схожістю в зовнішньому і внутрішньому будові, процесах життєдіяльності, що населяють в природі певний ареал і здатних схрещуватися один з одним з утворенням плідного потомства.

Структура виду в природі. Вид – категорія систематична. Реально в природі види організмів представлені окремими угрупованнями – популяціями.

Популяція (від фр. Популясьон – населення) – це відносно відособлена група особин одного виду, що займають певну територію всередині його ареалу та вільно схрещуються один з одним.

Всередині ареалу одного виду популяції територіально ізольовані один від одного, т. Е. Існують на різних його ділянках (рис. 136).

Вільне схрещування в популяціях підтримує зв’язок між особинами одного виду, що сприяє його існування в природі. Якщо ж на шляху цих зв’язків виникають будь-які бар’єри, то схрещування припиняється. Це веде до ізоляції окремих популяцій і процесу освіти від них нових видів організмів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Вид як основна систематична категорія живого