Етапи спостереження
Для посилення ефективності спостереження важливий не тільки вибір виду спостереження (або комбінації видів), але і складання плану дослідження, що відображає вихідні уявлення про характеристики досліджуваного об’єкта і фактах, які треба збирати. У плані відображаються терміни, визначаються засоби збору інформації. Масштаб спостереження, широта охоплення явищ залежать від обсягу фінансування, використання технічних засобів, кадрів спостерігачів і обробників даних.
Основними етапами спостереження є:
– розробка програми спостереження (дослідження);
– встановлення об’єкта і предмета спостереження;
– визначення його цілей і завдань;
– отримання відповідних рішень, встановлення контактів;
– вибір способу і виду спостереження, визначення основних процедур;
– підготовка технічних засобів і документів;
– розробка протоколу спостереження, в якому всі виділені для спостереження властивості досліджуваного явища повинні бути вимірюваними та виміряними (подібно відповідям на запитання анкети);
– збір інформації (безпосереднє спостереження), накопичення інформації;
– фіксація результатів (короткий запис, заповнення карток реєстрації даних, протоколу спостереження, щоденника, технічний запис);
– контроль спостереження за іншими соціологічними даними;
– складання звіту про спостереження.
Якість спостереження залежить і від пори фіксації результатів. Якщо запис робиться пізніше самого процесу спостереження, то виникають неточності, частина фактів втрачається або спотворюється, хоча сама запис стає більш упорядкованим і суворою. Оптимальним видається варіант швидкої первинного запису в формалізованому документі з наперед заданими кількісними показниками з наступною обробкою за прийнятою методикою за допомогою комп’ютерного обрахування.
Існують досить жорсткі вимоги до професійної підготовки спостерігачів. Наприклад, при включеному спостереженні дослідник повинен бути не тільки розумним і знаючим соціологом, а й просто тактовним, уважним, товариською людиною з високим інтелектуальним швидкодією і адаптаційної пластичністю і культурою. Уміння контролювати свою поведінку, об’єктивно оцінюючи його достоїнства і недоліки, погоджувати весь спектр інтересів трудового колективу з інтересами соціологічної групи – це очевидні вимоги до особистих якостей працівника, який виконує включене спостереження.
Підготовка спостерігачів включає вироблення особливих знань, умінь і навичок. Спостерігач повинен знати теорію соціології, соціальну психологію, спеціальну соціологію, яка використовується в конкретному дослідженні, методи і тактику спостереження, матеріали та документи, що регламентують діяльність досліджуваного об’єкта.
Для формування умінь і навичок спостерігача доцільно організувати ряд практичних занять (спостережень) в польових або лабораторних умовах. Це дозволить виявити типологію можливих або типових для спостерігача помилок, виробити корисні поведінкові стереотипи спостереження, навички оформлення документів та ін. Заняття повинні проводитися під керівництвом досвідчених соціологів. Їх основним завданням є відбір кадрів, оскільки далеко не кожен може стати кваліфікованим спостерігачем.
При застосуванні методу спостереження в соціологічному дослідженні можна виділити наступні типові помилки:
1) спостереження починається без спеціально підготовленої програми, ведеться випадково;
2) виділені ознаки спостереження не пов’язані з проблемною ситуацією і гіпотезою дослідження;
3) до складу реєстрованих ознак спостереження в картку спостереження не увійшли часто повторювані і досить значимі властивості спостерігається ситуації;
4) не введені обмеження на умови спостереження, і спостерігачі зіткнулися в ході дослідження за принципово різними ситуаціями;
5) введені лише оціночні або тільки описові категорії спостереження;
6) в термінологічному позначенні категорій спостереження мається двозначність, в одну й ту ж категорію спостереження потрапляють різні класи ознак;
7) не підготовлені і не апробовані методичні документи, і в ході збору даних виникли труднощі реєстрації ознак;
8) в якості спостерігачів обрані особи, які не пройшли спеціальної підготовки. Чи не проведено інструктаж спостерігачів, з ними не відрепетирували процедура спостереження;
9) кодування ознак картки спостереження не відповідає програмі обробки даних;
10) аудіовізуальні засоби спостереження не підготовлені до процедури спостереження.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)