Цінні папери

Цінний папір – документ встановленої форми та реквізитів, що засвідчує майнові права, здійснення або передача яких можлива лише при його пред’явленні. Відповідно до ГК РФ цінні папери відносяться до об’єктів цивільних прав та прирівняні до речей, майну. Цінний папір – це форма існування капіталу, відмінна від його товарної, продуктивної і грошової форм, яка може передаватися замість нього самого, обертатися на ринку як товар і приносити дохід.
Види реквізитів цінного паперу
– Економічні: відображають економічний зміст цінного паперу (форма існування, термін існування, приналежність, зобов’язана особа, номінал, що надаються права);
– Неекономічні (технічні): необхідні для її кругообігу і є реквізитами “звернення” (порядкові номери, адреси, підписи, печатки, назви організацій, що обслуговують реалізацію прав власників цінних паперів і т. П.).
Види документів, які відносяться до цінних паперів:
а) державна облігація; облігація; вексель; чек; депозитний сертифікат; ощадний сертифікат; банківська ощадна книжка на пред’явника; коносамент; акція; приватизаційні цінні папери;
б) подвійне складське свідоцтво; складське свідоцтво як частина подвійного свідоцтва; заставне свідоцтво (варрант) як частина подвійного свідоцтва; просте складське свідоцтво;
в) заставна, інвестиційний пай.

Акція – “емісійний цінний папір, що закріплює права її власника (акціонера) на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, участь в управлінні акціонерним товариством і частина майна, що залишається після його ліквідації”.
Облігація – “емісійний цінний папір, що закріплює право її власника на отримання від емітента облігації в передбачений нею термін від номінальної вартості і зафіксованого в ній відсотка від цієї вартості або майнового еквівалента”;
Вексель – цінний папір, що засвідчує письмове грошове зобов’язання боржника про повернення боргу, форма і звернення якого регулюються спеціальним законодавством – вексельним правом. Простий вексель – цінний папір, що засвідчує безумовне зобов’язання (обіцянка) боржника сплатити зазначену в ньому суму грошей векселедержателю через певний термін часу. Переказний вексель – цінний папір, що засвідчує пропозицію боржникові сплатити зазначену в ній суму грошей позначеному в ній особі через певний термін.
Чек – цінний папір, що засвідчує письмове доручення чекодавця банку сплатити чекотримача зазначену в ній суму грошей протягом терміну її дії. Чек являє собою різновид переказного векселя, який виписується тільки банком.
Банківський сертифікат – цінний папір, що є вільно звертається свідоцтво про грошовий внесок (депозитному – для юридичних осіб, ощадному – для фізичних осіб) у банку із зобов’язанням останнього про повернення цього вкладу та відсотків по ньому через встановлений термін у майбутньому.
Коносамент – цінний папір, що є документ стандартної форми, прийнятої в міжнародній практиці, на перевезення вантажу, що засвідчує його завантаження, перевезення та право на отримання.
Заставна – це іменний цінний папір, що засвідчує права її власника відповідно до договору про іпотеку (заставі нерухомості), на отримання грошового зобов’язання або зазначеного в ній майна.
Інвестиційний сертифікат – іменний цінний папір, що засвідчує частку його власника у праві власності на майно, що становить пайовий інвестиційний фонд.
Класифікація та види цінних паперів
1. За терміном існування: а) термінові (термін існування обмежений у часі: короткострокові, що мають термін обігу до 1 року, середньострокові, що мають термін обігу від 1 року до 5 років; довгострокові, що мають термін обігу від 5 до 30 років (іпотечні цінні папери за законодавством можна випускати з терміном обігу до 40 років); б) безстрокові (термін існування не обмежений у часі); 2. За формою існування: паперові (документарні); безпаперові (бездокументарні);
3. По національної приналежності: національні (російські); іноземні;
4. За формою володіння: пред’явницькі (не фіксують ім’я власника), іменні (містять ім’я власника і реєструються в спеціальному реєстрі); якщо іменний цінний папір передається іншій особі шляхом вчинення на ній передавального напису (індосаменту), або наказу її власника, то вона називається ордерним цінним папером.
5. За формою випуску: емісійні (випускаються в обіг великими партіями, усередині яких всі цінні папери абсолютно ідентичні); неемісійні (зазвичай випускаються поштучно або невеликими партіями без державної реєстрації). За російським законодавством обов’язковій реєстрації підлягають випущені акції, облігації, банківські сертифікати (реєструються Центральним банком) і заставні. Решта видів російських цінних паперів, незалежно від розмірів їх випуску, державної реєстрації не підлягають.
6. По виду емітента: державні цінні паперів (види облігацій, що випускаються державою); недержавні або корпоративні, які випускаються в обіг корпораціями (компаніями, банками, організаціями) і навіть приватними особами.
7. За рівнем ризику: безризикові; ризикові;
8. За ступенем обіговості: ринкові (свободнообращающіеся); неринкові, які випускаються емітентом і можуть бути повернуті тільки йому; не можуть перепродаватися;
9. За формою залучення капіталу: пайові (власницькі), які відображають частку в статутному капіталі товариства; боргові, які являють собою форму позики капіталу (грошових коштів).
10. По виду номіналу: з постійним номіналом; з перемінним номіналом.
11. За формою обслуговування капіталу: інвестиційні (капітальні) цінні папери є об’єктом для вкладення грошей як капіталу, т. Е. З метою отримання доходу; Неінвестиційні цінні папери обслуговують грошові розрахунки на товарних чи інших ринках. Зазвичай в цій ролі виступають коносаменти, складські свідоцтва, векселя.
12. За наявністю нараховується доходу: безприбуткові; з нараховуються доходом.
Перераховані види цінних паперів, характерні для країн з високорозвиненою ринковою економікою, не вичерпуються. Ринок цінних паперів є частиною фінансового ринку і виконує ряд загальноринкових функцій: акумулюючі; перераспределительную; регулюючу; стимулюючу; контрольну; цінову; функцію страхування цінових і фінансових ризиків; інформаційну.
Специфічні функції ринку цінних паперів
– Використання цінних паперів у приватизації, антикризовому управлінні, реструктуризації економіки, стабілізації грошового обігу, антиінфляційній політиці;
– Облікова функція, яка проявляється в обов’язковому обліку в спеціальних списках (реєстрах) усіх видів цінних паперів, учасників ринку цінних паперів, а також фіксації фондових операцій, оформлених договорами купівлі-продажу, застави, трасту, конвертації та ін.;
– Перерозподіл грошових коштів (капіталів) від власників пасивного капіталу до власників активного капіталу виконується за допомогою випуску та обігу цінних паперів, означає перерозподіл коштів між сферами діяльності, галузями господарства, юридичними та фізичними особами;
– Перерозподіл фінансових (ринкових) ризиків, або перерозподіл ризиків між власниками будь-яких ринкових активів; зміна форми власності. Дану функцію можна ще називати функцією захисту (страхування) від ризику або, точніше, функцією хеджування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Цінні папери