Державні і муніципальні позики

У ролі позичальника можуть виступати великі фінансові інститути, банки і навіть держава. Способом забезпечення реалізації таких позик великих організацій у фізичних осіб є цінні папери. Найбільш часто з цією метою використовуються облігації, чеки і векселі.

Облігація – борговий цінний папір, набуваючи яку, фізична особа отримує право вимоги у організації або держави повернення грошових коштів згідно дисконту і належної процентної ставки. Виплата доходу за облігаціями здійснюється один раз в 3-6 місяців, а строки звернення нерідко досягають 3-10 років. Випуск великої кількості облігацій невисокого номіналу здатне забезпечити залучення необхідного обсягу коштів, які сформують сукупний державний борг.

Подібно облігаціях можуть бути реалізовані і векселі з зазначеним номіналом і оформлені на пред’явника. Вони також є борговими паперами і можуть передаватися від одного власника іншому, погашення ж їх передбачається або у встановлений термін, або в режимі запитання.

У Радянському Союзі державний борг формувався за рахунок поширення чеків “Майно” і пред’явницьких облігацій, векселів замість частини зарплати або премії. Нині державні та муніципальні цінні папери можна придбати в провідних банках країни шляхом прямої покупки.

Позики – боргові відносини, які можуть мати різну форму, від готівкового кредитування до видачі в користування техніки, умови ж повернення коштів прописуються в договорі, що фіксує згоду двох сторін. У сучасній системі запозичення в ролі позичальника може виявитися кожен, в тому числі і держава, що приваблює кошти населення країни шляхом продажу цінних паперів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Державні і муніципальні позики