Біблійні мотиви в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”. Символізм та поліфонізм твору. Особливості індивідуального стилю письменника – Росія – РОМАН ХІХ СТ
Мета – формувати компетентності: Предметні (знання особливостей перебігу російського літературного процесу ХІХ ст.; розуміння значення творчого доробку Ф. М. Достоєвського для розвитку романістики; знання особливостей індивідуального стилю письменника; розуміння філософського змісту роману “Злочин і кара”, символізму й поліфонізму твору; аналітичне мислення; культуру мовлення; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування в колективі; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення зрозуміти світ довкола себе: прагнення літературної освіченості; почуття справедливості й гуманізму).
Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань (урок-семінар).
Міжпредметні зв’язки: українська література, українська художня культура (мистецтво).
Основні терміни й поняття: Біблія, символізм, поліфонізм, інтелектуальний роман.
Обладнання: портрет Ф. М. Достоєвського, тексти роману “Злочин і кара”, ілюстрації до нього.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
(Охочі зачитують міні-есе “Оточення Раскольникова”.)
2. Сприйняття творів інших видів мистецтв.
Інтерактивний прийом “Картинна галерея” (робота В групах)
Примітка. Застосовуючи методику “Картинна галерея”, учитель вивішує на дошці 4-5 ілюстрацій або репродукцій картин, що містять ознаки основного поняття чи теми, що розглядають на цьому уроці. Об’єднавши учнів у групи, учитель пропонує протягом визначеного часу обміркувати, а потім назвати ознаки цього поняття (теми) та схарактеризувати його (її).
IІI. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Мені неодноразово доводилося чути про те, що в школі зовсім не потрібно читати роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”, оскільки він “навчає вбивати”. Однак ми вже з’ясували, що факт убивства у творі передусім дає змогу порушити набагато серйознішу проблему: пошуки способів віднайти себе у світі й пояснити сенс власного існування. Про те, наскільки “моральним” є роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”, поговоримо сьогодні.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)
(Учень (учениця) виступає із повідомленням про біблійні мотиви, символізм та поліфонізм у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”, докладно розглядаючи кожний із пунктів переліку.)
Біблійні мотиви, символізм та поліфонізм у романі Ф. М. Достоєвського “ЗЛОЧИН і кара”
■ Проблема долі людства (криза суспільства й апокаліптичні прогнози). Біблійні образи у видіннях героїв.
■ Історія про воскресіння Лазаря в романі, її символічне значення.
■ Чистота та співчуття до оточуючих в образах Соні Мармеладової, Дуні Раскольникової, Миколки.
■ Символізм порівняння паралелі Свидригайлов-Іуда.
■ Використання чисел за біблійними мотивами.
■ Релігійні образи хреста та Євангелія.
■ Роль Євангелія в романі й у житті Ф. М. Достоєвського.
■ Символізм зображення Петербурга.
■ Символізм назви.
■ Поліфонічний тип художнього мислення твору.
2. Творчо-аналітична робота
· Визначте основну ідею роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”. Дійдіть колективного висновку.
Очікувана відповідь
Висновок. Детальний опис злочину й покарання Раскольникова є основою сюжету роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”. Покарання починається одразу після скоєння вбивства. Болісні сумніви, докори сумління, розрив із близькими людьми виявилися набагато страшнішими за довгі роки каторги. Письменник, піддаючи глибокому аналізу Раскольникова, намагається застерегти читача від оман і помилок. Глибока віра в бога, любов до ближнього, моральні принципи мають стати основними правилами в житті кожної людини.
3. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)
– Найперший переклад українською роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” здійснив галичанин Михайло Васильович Подолинський: книга “Вина і кара” вийшла друком 1927 р. у видавництві “Український голос” у Вінніпезі, Канада (перевидано 1928 р.).
1958 року видатний твір російського письменника-психолога переклала член Спілки письменників СРСР Ірена Андріївна Сергєєва – у її варіанті переклад здобув назву “Злочин і кара”. 2014 року цю книгу перевидало київське видавництво “Либідь”: з упорядкуванням, передмовою та примітками В. я. Звиняцьковського та чудовими малюнками С. Г. Якутовича.
Мови обох перекладів значно різняться, до того ж обидва не дуже схожі на сучасну українську (яка сьогодні активно розвивається, надолужуючи втрачений за доби СРСР час): перший містить галицизми, другий побудовано за застрілими правилами так званої радянської української (себто псевдоукраїнської) мови.
4. Розповідь учителя
– розуміння Ф. М. Достоєвським сутності мистецтва сприяло створенню особливих форм реалістичної творчості. Твори митця є яскравим свідченням того, що письменник водночас був геніальним психологом, інтелектуально глибоким філософом та пристрасним публіцистом. У творах Достоєвського реалістичні сцени страждань поєднано з філософською символікою, публіцистичні газетні факти – із фантастикою, логічні абстраговані категорії – із елементами інтуїтивізму. Письменник збагатив жанр реалістичного роману XIX ст. новими художніми ознаками. Улюблений метод митця – зібрати значну кількість своїх героїв в одному місці та змусити розкрити свої характери у зіткненні почуттів та ідей, ніби без жодного втручання автора-оповідача.
Романам Достоєвського властивий Поліфонізм як метод художнього мислення. Завдяки цьому досягнуто, з одного боку, відчуття численності співрозмовників, з іншого – окремість кожного голосу, що веде власну тему самостійно, майже рівноправно з голосом автора.
У межах дещо детективного, злочинно-авантюрного сюжету постають глибинні Ідеологічні, соціально-філософські проблеми. Злочинні сюжети романів Достоєвського мали не просто інформативну функцію: утілюючи об’єктивні закони тогочасного суспільства, вони змальовували художню концепцію автора, його світогляд. Злочин як крайній ступінь порушення суспільних норм відображав трагічну сутність дійсності й соціальні протиріччя.
Характери героїв розкрито переважно у найгостріші моменти, коли все накопичене ними в попередньому житті раптом виливається в екстраординарний учинок. Неочікувані, навіть не виправдані спочатку дії персонажів письменник мотивує глибоко Прихованими психологічними причинами, наявністю в людській натурі різноманітних взаємовиключних потягів та пристрастей.
Незвична динамічність композиції, відчуття катастрофічності того, що діється, драматична напруженість у розвитку конфліктів, експресивність написання – вагомий внесок у вражаючі художні відкриття, що чудово слугує меті відображення найскладніших Морально-психологічних та соціально-філософських проблем.
Ф. М. Достоєвський зумів передати в художніх образах не тільки потік подій, людських доль, духовну боротьбу, а й Трагічні конфлікти в духовному житті суспільства.
У своїх Інтелектуальних романах Достоєвський майстерно змальовував найгостріші двобої думок, трагічних зіткнень ідей та світоглядів. Улюблена письменником форма Сповіді героїв у діалозі з духовним противником досягала нещадної відвертості, виявляла трагічну діалектику глибинних почуттів та думок персонажів.
Творам Достоєвського, написаним у жанрі роману, найменшою мірою властива епічно спокійна манера оповіді. Для них здебільшого характерні Гострота суто драматичних жанрів та багатство художніх образів.
5. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)
– XXI століття з його соціальними потрясіннями й духовним переорієнтуванням людства – час справжнього визнання геніальності Ф. М. Достоєвського як письменника. Його твори перекладено десятками мов, їх читають з неослабним інтересом, спричиненим передусім запропонованою автором новою концепцією людської особистості.
Твори Ф. М. Достоєвського відомі й популярні в Україні. і. я. Франко неодноразово згадував митця у своїх статтях, називаючи його найгеніальнішим російським письменником, а в “Тюремних сонетах” порівнював долі Достоєвського та Шевченка. Полемізуючи з деякими сторонами світогляду Достоєвського, Франко високо цінував гуманізм письменника, його майстерність, своєрідний психологізм творів. До творчого досвіду Достоєвського зверталися О. Ю. Кобилянська, М. М. Коцюбинський, Леся Українка. Окремі його твори перекладали І. Я. Франко, Олена Пчілка, М. В. Подолинський, Т. Г. Бордуляк та ін., а згодом – О. Л. Кундзіч, і. О. Сергєєва та ін.
У світі загалом функціонують 7 музеїв Ф. М. Достоєвського – по одному в білорусі й Казахстані, решта – у Росії. Наприкінці квітня 2009 р. відкрито перший в Україні музей письменника у Війтівцях на Вінничині, який передусім висвітлює маловідомий український родовід митця, його коріння. Музей Ф. М. Достоєвського також засновано у Санкт-Петербурзі – у будинку, де свого часу жив письменник.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
Складання опорного конспекту (запис до зошитів)
· Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Інтерактивний прийом “Незавершене речення”
· Завершіть речення: “У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” мене вразило…”.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: повторити вивчене в курсі літератури про О. Уайльда, прочитати “Портрет Доріана Грея”.
Випереджальне (Індивідуальне; 2-3 учні): підготувати повідомлення про ідейно-естетичні погляди О. Уайльда.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)