Берлінські кризи (1948-1949 і 1961 років)

Перша берлінська криза (1948-1949 роки)

Одним з перших криз “холодної війни” став берлінський криза 1948-1949 рр., Що супроводжувався радянської блокадою Західного Берліна. Його причиною стало проведення в зоні контролю “союзників” грошової реформи. СРСР розцінив це як спробу зриву раніше досягнутих домовленостей і блокував Західний Берлін. Однак західними союзниками був організований ефективний повітряний міст, по якому американська і британська транспортна авіації торгували продовольством. Блокада тривала без малого рік, весь цей час США, Великобританія і Франція повноцінно торгували по повітрю.

Підсумком Першого берлінського кризи стало різке погіршення громадської думки в країнах Заходу про СРСР, а також прискорення підготовки до об’єднання земель, які перебували в західній зоні окупації, до Федеративної Республіки Німеччина (ФРН). Західний Берлін ставав автономним самоврядним містом, пов’язаним наземним транспортним коридором з ФРН. У відповідь на це в жовтні 1949 року в радянській зоні окупації була створена Німецька Демократична Республіка (НДР).

Друга берлінська криза (1961 рік)

У 1962 р світ знову ледь не був втягнутий в третю світову війну в результаті небезпечного протистояння між США і СРСР під час другого Берлінського кризи.

Влітку 1961 р бажаючи припинити відтік населення з НДР до Західного Берліна, а також натиснути на Захід з метою визнання Східної Німеччини, керівництво НДР ініціювало зведення Берлінської стіни, яка розділила місто на дві частини. Протягом декількох годин радянські і американські танки стояли навпроти один одного з включеними двигунами. Але радянський лідер Н. С. Хрущов і американський президент Дж. Кеннеді все ж зуміли відвести загрозу війни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Берлінські кризи (1948-1949 і 1961 років)