Зв’язок психологічної колізії новели з проблемою гри та природності. Психологічна трансформація персонажа як ствердження того, що людина може залишатись гідною свого імені – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА

Мета: показати на прикладах з тесту твору зв’язок психологічних колізій з проблемою гри та природності в новелі “Сойчине крило”, простежити за психологічною трансформацією головного героя, довести, що людина може залишатись гідною свого імені попри всі негаразди та випробування; розвивати навички аналізу тексту твору, встановлення причиново-наслідкових зв’язків, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати емоційність, повагу до людських почуттів, кохання зокрема.

Теорія літератури: колізія, символ.

Обладнання: текст твору, словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Тема уроку, можливо, здається складною. Але насправді все просто, адже мова піде про звичайне життя і ті ролі, які ми інколи охоче, інколи мимоволі на себе беремо. Головне не забувати себе справжнього, щоб не страждати від помилок. На уроці на прикладах з тексту твору ми побачимо зв’язок психологічних колізій з проблемою гри та природності у новелі “Сойчине крило”, простежимо за психологічною трансформацією головного героя, спробуємо довести, що людина може залишатись гідною свого імені попри все.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Словникова робота

Самітник, відлюдько – людина, яка відсторонюється від світу.

Сибарит – бездіяльна, розпещена людина, яка живе в розкошах та постійно шукає задоволення.

Кореспонденція – листування між окремими особами; сукупність поштових відправлень.

Адресат – одержувач листа.

Імітація (лат. Immitatio)

1. Наслідування, підроблення.

2. Виріб, який є підробкою під що-небудь.

2. Повторення музичної теми або мелодії одним з голосів безпосередньо за іншим голосом

3. Фронтальне опитування

Ø Назвіть ознаки новели в оповідання “Сойчине крило”.

Ø У чому новаторський характер твору?

Ø Назвіть основні етапи історії втечі-повернення героїв новели.

Ø У чому її гуманістичний пафос?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з поняттям теорії літератури

Колізія (лат. зіткнення) А. Гостра суперечність, зіткнення протилежних сил, інтересів, переконань, мотивів, поглядів, прагнень, джерел конфліктів та формування протистоянь. Б. Зображення життєвих конфліктів і боротьби в художньому творі.

Амплуа – певний вид ролей, що відповідають сценічним даним актора. Наприклад: герой, комік, фатальна жінка тощо. У переносному значенні амплуа – характер обов’язків, які виконує людина, специфічність виконуваної роботи.

2. Слово вчителя

Шекспіру приписують вислів: “Весь світ театр, а люди в ньому – актори”. Людина рідко демонструє оточенню себе справжнього, натомість постійно ретельно виконує певну роль. Інколи людина живе ілюзорним життям, без сумнівів приймаючи все за істину. Інколи свідомо і старанно відіграє певний сценарій. Інколи надіти маску людину змушують обставини. Про такі обставини – колізії в житті героїв новели – ми поговоримо. Спробуємо відділити гру від природнього, справжнього, що є сутністю персонажа.

Простежимо за змінами у психологічному стані героя, його відношенням до життя, подивимося, як життєві колізії виявляють у ньому природне і гру. (Під час евристичної бесіди заповнюють таблицю. Учні пропонують цитати, які вибрали вдома.)

3. Евристична бесіда

Ø Дайте характеристику героя під час взаємного кохання до Манюсі.

Ø Що в її поведінці було грою? Яке “амплуа” бере на себе дівчина? Що було природним?

Ø Дайте характеристику колізії, яка привела до втечі дівчини.

Ø Що сталося з героєм після втрати коханої?

Ø Опишіть той штучний світ, світ ілюзій, у якому він живе. Що у цьому світі природне, що штучне – гра?

Ø Опишіть душевну колізію героя після отримання листа від Манюсі.

Ø Що перемагає – природне чи штучне (гра)?

4. Робота над проблемним питанням:

“У чому символічний зміст образу сойки і сойчиного крила?”

Образ сойки – не випадковий. Цей птах – один з найкращих імітаторів різних звуків. Сойка співає рідко, її спів короткочасний і нерегулярний. Спочатку це мінорна свистяча трель, потім тихий клекіт, глухий передзвін. Яку ж паралель можна провести між Марією і сойкою?

Марія постійно грає різноманітні, як спів сойки, ролі. Про це говорить навіть закоханий в неї чоловік: “Женщино, комедіантко, прокляття на тебе! Всі твої слова. І сміх, і сльози – все це комедія, все роля, ошука!..” Після своєї втечі вона протягом трьох літ імітує справжнє життя, як сойка різноманітні звуки. І лише кохання змушує її повернутися до себе справжньої – втілення природності і жіночності, “повернутися назад, до рідного гнізда, туди, де народився, звідки подався у світи…” – як писав Євген Гуцало.

Сойка – це символ самої героїні, символ волі, свободи. А сойчине крило – символ душі, символ вірності, кохання й уміння прощати.

Справді, кохання виявилося непереможним, незважаючи на легковажний вчинок та подальші драматичні обставини героїні.

Хома

Природне і гра

Кипуча течія громадської праці, природа, ліс, кохання.

“І я вірив, мріяв, любив. Тонув душею в рожевім тумані, будував золоті замки на вітрі”

Колізія: зіткнення різних позицій Хоми і Манюсі щодо розуміння щастя

Хома: “я віддав тобі все, що було найкраще в моїй душі, без домішки хоч би атомика низького, підлого, брудного, а ти погралася моїми святощами і кинула їх у болото…”.

Манюся: “Ти весь думками й душею буяв у будущому, в громадській праці, а не знав, що діється ось тут коло тебе… У мене перед очима миготіли, мерещилися та іскрилися інші, широкі, чудові світи. Світи, про які тобі й не снилося, бідний мій Массіно. Світи, повні невимовної розкоші, вольної волі, палкого кохання”

Гра

Життя під “підвійним сонцем”.

“Я витворив собі оте життя як нездобуту твердиню, в якій живу й паную, з якої маю широкий вигляд на весь світ та яка, проте, не стоїть нікому на заваді, не дражнить нікого своїм видом і не манить нікого до облоги. Ся твердиня побудована в моїй душі”. “Життя… осяяне подвійним сонцем…”.

Одне – у вимушеному побуті серед інших, інше – сонце його душі, у його кабінеті, де він “сам свій пан”. Заплющив очі на “суспільність, державу, народ”

Колізія: боротьба між байдужим, відстороненим “естетом” та “живим чоловіком” з почуттями та емоціями

“Голубочко моя! Де ти, озовися! Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату і торкне мене своїм крилом! Нехай його подих донесе хвилю дійсного, широкого, многостраждущого життя в моє слимакове, паперове та негідне існування! Може, й я прокинуся, і стрясу з себе ті пута, і рвонуся до нового життя, життя “у вірі, надії, любові”

Природне

“Де мої сподівані радощі? Де мої естетичні принципи? Де моє тихе задоволення? Пропало, пропало все! Ось де життя! Ось де страждання! Ось де боротьба, і розчарування, і безмежні муки, і крихітки радощів, задля яких і безмежні мук не муки”

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Інтерактивна вправа “Метод ПРЕС”

Я вважаю, що в житті немає місця грі (є місце грі) …

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

□ Після знайомства з новелою я поновому подивився (-лася) на стосунки між…

□ Мені сподобалася (не сподобалася) новела тим, що…

□ Я раджу всім прочитати цей твір, тому що…

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал уроку, прочитати драму “Украдене щастя”.

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення “Сценічна історія п’єси “Украдене щастя”, “Історія написання та історична основа твору “Украдене щастя”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зв’язок психологічної колізії новели з проблемою гри та природності. Психологічна трансформація персонажа як ствердження того, що людина може залишатись гідною свого імені – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА