Повість ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ – Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст

Історія створення

Повість була написана М. Коцюбинським у 1911 році в Чернігові. Наступного року вона побачила світ у журналі “Літературно-науковий вісник”. Але перед тим була довга й копітка праця.

Інтерес до життя гуцулів – українських горян – виник у письменника після ознайомлення з фольклорно-етнографічними матеріалами. У цьому посприяв В. Гнатюк – невтомний збирач і дослідник народної творчості. Починаючи з 1902 року, він надсилав М. Коцюбинському “Етнографічний збірник”, який видавало Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові. У травні 1910 року на запрошення В. Гнатюка він два тижні провів у Карпатах, де безпосередньо спостерігав за життям і побутом горян. Повернувшись до Чернігова, М. Коцюбинський багато читав про гуцульське життя. А влітку 1911 року знову побував у Карпатах, вивчав народні звичаї й обряди. Письменника захопив пантеїстичний погляд на природу. Гірські мешканці вважали її по-справжньому живою, населеною добрими і злими духами. Під час цієї подорожі в письменника й виникла думка написати твір із життя гуцулів.

Деякий час М. Коцюбинський займався обробкою й узагальненням зібраних матеріалів. Потім була творча праця. Автор тричі змінював текст і в листопаді 1911 року завершив роботу над повістю.

Неоромантична основа

Неоромантизм – один із напрямів модернізму. Його не слід ототожнювати з романтизмом початку XIX століття, хоча спорідненість обох напрямів важко заперечити. їх поєднує увага до незвичайних особистостей, сильних пристрастей, до всього загадкового й фантастичного.

У творах неоромантизму було переосмислено романтичний конфлікт між героєм і юрбою. Леся Українка відзначала, що неоромантизм протиставляє юрбі не одинокого героя, а нове суспільство духовно розвинених особистостей.

Вона закликала замість “людини натовпу” виховувати свідомого й відповідального за свої вчинки індивіда. Прикладом неоромантичного підходу до дійсності є повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Письменник розповів незвичайну історію щирого й вірного кохання на тлі вічних метаморфоз загадкової й могутньої природи.

У повісті також наявні риси імпресіонізму: у відтворенні мінливих душевних переживань героїв та в змалюванні природи.

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність

1. Дайте короткі відповіді на запитання.

■ Коли М. Коцюбинський написав “Тіні забутих предків”?

■ Хто зацікавив письменника гуцульським життям?

2. Використовуючи матеріали статті, у зручній для вас формі (конспекту, схеми, таблиці) занотуйте інформацію про історію створення та видання повісті.

3. Що споріднює неоромантизм із романтизмом початку XIX ст.?

4. Як у неоромантизмі осмислюється конфлікт між героєм і оточенням?

Читаємо взірці української художньої літератури

Прочитайте повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника. В електронному додатку до підручника на сайті interactive. ranok. com. ua ви знайдете повний текст твору.

Авторський погляд

У побутовій культурі гуцулів багато такого, що зумовлене особливостями гірського ландшафту. Мешканці гір живуть ізольовано, далеко від центрів цивілізації.

■ Весна на Гуцульщині (Іван Труш, 1920-ті)

Через це їхній побут довго не змінювався. У горах люди не можуть надійно убезпечити себе від природних стихій. Є лиш один вихід – знайти компромісні форми співжиття, влитися в природний світ, прийняти його закони. У горах людина не намагається підкорити природу, а вплітає своє життя у звичний плин природних процесів.

Саме такими М. Коцюбинський зобразив гуцулів. У його творі вони й природа – єдине ціле. Особливості гірського краю наклали відбиток на психологію, побут, звичаї та обряди, на мрії й фантазії людей.

Як ставиться до навколишнього світу головний герой повісті? Він вірить, що світ населений духами й надприродними істотами, з якими слід налагоджувати співжиття. Магію й чародійство він сприймає як щось звичне, він вірить у силу заклинань, що здатні впливати на природні стихії.

Тема кохання

Михайло Коцюбинський не мав наміру створити етнографічний нарис про гуцульське життя. Яскраве природне тло та міфологія дозволяли йому абстрагуватися від суспільних проблем і зосередитися на темі кохання. Автора зацікавило щире, ідеальне почуття, у певному сенсі позачасове.

Письменник свідомо відійшов від суспільної конкретики, характерної для реалізму. Натомість за допомогою алюзій він відсилає читачів до визнаних світовою традицією любовних сюжетів. Історія кохання Івана й Марічки – підлітків із двох ворожих гуцульських родів – може викликати асоціації з почуттями Ромео і Джульєтти з відомого твору В. Шекспіра. А доля героя повісті узгоджується з уявленням давньогрецького філософа Платона, який писав про нерозлучні половинки цілого: смерть одного із закоханих позбавляє сенсу життя іншого.

У творі М. Коцюбинського зображене природне почуття без домішок фальшу й нещирості. Для героїв воно єдине на все життя. Автор ускладнив тему, долучивши до її розкриття філософські мотиви – життя і смерті та сенсу людського існування.

■ Ілюстрації до повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (Олена Кульчицька, 1925)

Людина, природа, магія

Розповідаючи про кохання, письменник багато уваги приділив темі природи. Він зобразив світ стрімких гірських річок, високих смерек та скелястих вершин. У цьому світі живуть прекрасні люди, міцні й витривалі, суворі й мужні.

Поняття природи письменник розглядає в усій його складності. Це не лише флора й фауна, не лише яскравий пейзаж. Природа постає ще як живий і величний спостерігач, а нерідко і вершитель людських доль. Вона дозволяє людині бути щасливою, але може так само незворушно забрати те щастя.

Власне, й сама людина в художньому світі повісті є всього лише частиною природи: не здатна усвідомити, яка доля призначена їй в універсальній природній коловерті. У цьому світі звичним явищем є магія – важливий спосіб спілкування з духами природи.

Щезник, мавки, чаклуни і відьми – ці образи створюють казковий колорит повісті. Герої твору не сприймають магію як щось незвичне – це швидше прикмета щоденності. Змалку зустрічаючись із загадками природи, люди навчаються впливати на неї магічними діями й заклинаннями. Уважно опрацювавши фольклорно-етнографічні матеріали, автор достовірно й переконливо зобразив різні – святкові й сумні – епізоди гуцульського життя.

Іван Палійчук та його доля

Іван – дев’ятнадцята дитина з гуцульського роду Палійчуків. Від народження він був дивним. Його мати підозрювала, що “хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня”. У сім років хлопець знав усе про довкілля. Розумівся на зіллі, добрих та злих духах природи: “Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна”. Добре грав на сопілці; від щезника перейняв його мелодію.

Життя Івана змінилося після зустрічі з Марічкою – дівчиною з ворожого роду Гутенюків. Іван і Марічка бачилися потай від батьків, а в підлітковому віці покохали одне одного. Потім сталася трагедія – поки Іван працював на полонині, його кохана потонула в річці.

На цілих шість років Іван зник, а коли повернувся, одружився й зажив як усі. Але зі смертю Марічки померла частина самого Івана. Автор розповів драматичну історію його вмирання. Слабким зв’язком зі світом лишалася дружина, але і її забрав чаклун, мольфар. До Івана прийшло гірке усвідомлення, що його життя – марне блукання без мети.

Автор дібрав дуже влучні образи на позначення днів людського життя – вони, як піна на річці, пливуть за водою. Світ мов безкрає небо, а людина – маленька зірочка, що котиться по небосхилу. Ця образність увиразнює та поглиблює переживання трагічної самотності героя.

Реальність у сприйнятті Івана поступово заступається маренням. Герой завершив своє життя в спогадах про юнацьке кохання. Фінальний епізод його земного існування – це чудесне занурення у світ природної магії, коли в уяві передсмертні бажання набирають реальних обрисів.

■ Кадр із х/ф “Тіні забутих предків” (1964, режисер Сергій Параджанов; у ролі Івана – Іван Миколайчук, у ролі Марічки – Лариса Кадочникова)

Марічка-Нявка

Автор зобразив героїню лише в кількох, але дуже яскравих епізодах. Ось вона з дитячою довірою дає половину цукерки хлопцеві, який щойно її вдарив. Малі діти легко знаходять спільну мову. Марічка пасла вівці, а Іван був поряд – разом вони проводили час у дитячих забавах.

Наступний епізод – дорослішання. “Сходились коло церкви або десь в лісі, щоб стариня не знала, як кохаються діти ворожих родів”. Марічка любила, коли Іван грав на флоярі. Тоді відгукувалась на його музику співанками. “Пісні були сумні, прості і ревні, аж краяли серце”. Співала вона й перед розлукою, коли Іван пішов на полонину. Вона більше не побачила коханого – її життя забрала вода.

Марічка ожила в уяві Івана вже в образі нявки. У народній міфології нявка (мавка) – лісова істота, яка з’являється у вигляді вродливої дівчини й заманює чоловіків до лісу. Вважалося, що душі потопельниць перетворюються на нявок. Іванова пам’ять відроджує колишні часи, а свідомість вибудовує бажаний діалог із коханою Марічкою.

■ Афіша до х/ф “Тіні забутих предків” (Георгій Якутович, 1964)

■ На знімальному майданчику х/ф “Тіні забутих предків” (1964, режисер Сергій Параджанов)

Значення творчості М. Коцюбинського

Письменник одним із перших виступив за тематичне оновлення української літератури та збагатив її ідеями західноєвропейського модернізму. Він використав можливості імпресіонізму та неоромантизму в зображенні українського життя. Його “Intermezzo” стало шедевром психологічної новели, а “Тіні забутих предків” і сьогодні нагадують читачам про красу справжніх почуттів. За повістю на українській кіностудії ім. О. Довженка було знято художній фільм (режисер С. Параджанов, музика М. Скорика), що здобув широке міжнародне визнання.

Виявляємо літературну компетентність

1. Яку роль відіграють описи природи в розкритті людських переживань?

2. Якими образами представлена народна демонологія?

3. Як зображений світ магії у житті горян?

4. Поміркуйте, чому автора зацікавила тема кохання.

5. Чому, розкриваючи тему, він звернувся до життя горян?

6. Які алюзії при цьому використав автор?

7. Які філософські питання порушив автор у творі?

8. Яке враження справив на вас фінал повісті?

Виявляємо творчі здібності

9. Напишіть коротке есе на тему “Тіні забутих предків…”

Готуємося до ЗНО

10. У зручній для вас формі (тексту, плану, схеми, таблиці) запишіть у зошит для підготовки до ЗНО відомості про життєвий і творчий шлях М. Коцюбинського. Визначте художні особливості творів письменника.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Повість ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ – Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст