Повість ЛЮДИНА – Ольга КОБИЛЯНСЬКА (1863-1942) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст

Історія створення

У 1887 році О. Кобилянська написала оповідання “Вона вийшла заміж”. Спроба видати твір у збірнику жіночої прози “Перший вінок” виявилась невдалою. Тоді авторка надіслала його до віденського журналу “An der blauen schonen Donau” (“На прекрасному голубому Дунаї”), Редактор видання не прийняв оповідання до публікації, однак підтримав творчі наміри авторки, порадивши “писати під кожним зглядом і не покидати пера”.

Згодом О. Кобилянська розширила оповідання й переробила його на повість. Подала твір до журналу “Правда”, однак його знову відхилили. Авторка наполегливо працювала над художнім удосконаленням повісті, а в жовтні 1892 року надіслала її до журналу “Зоря”, додавши присвяту Наталі Кобринській, громадській активістці, яка виступала за права жінок. Твір нарешті прийняли до друку, і він побачив світ у 1894 році.

Розвиваючи художній задум, письменниця працювала над повістю близько п’яти років. За цей час створила декілька редакцій, від жанру оповідання перейшла до повісті. Робота над “Людиною” стала для О. Кобилянської важливим літературним досвідом. Усталились ідейні пріоритети письменниці, оформився її літературний стиль.

Опрацьовуємо прочитане

1. Скільки часу авторка працювала над повістю? Коли повість уперше побачила світ?

2. Кому вона її присвятила?

Читаємо взірці української художньої літератури

Прочитайте повість Ольги Кобилянської “Людина”. Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника.

В електронному додатку до підручника на сайті interactive. ranok. com. ua ви знайдете повний текст твору.

Ідейна основа, тема, проблематика

Ольга Кобилянська – представниця раннього українського модернізму. Виступаючи за культурне й мистецьке оновлення, вона, як і інші модерністи, використала деякі ідеї німецького філософа Ф. Ніцше. У творах О. Кобилянської теорія ніцшеанської “надлюдини” поєдналася з ідеями фемінізму. Письменниця ідеалізувала образ сильної, самостійної й освіченої жінки, наділеної духовним аристократизмом.

Темою повісті є прагнення освіченої людини залишатися собою в бездуховному обивательському середовищі. Розкриття теми пов’язане з ключовою проблемою жіночої емансипації – поліпшення становища жінки в суспільстві. У творі боротьба за жіночу свободу представлена передусім проблемою вибору жінкою життєвого шляху й такого супутника життя, який би відповідав її духовним потребам.

Обстоювання самостійного вибору найбільш помітно виявляється у психологічній площині. Наперед висувається складна й драматична динаміка почуттів і переживань головної героїні Олени Ляуфлер, яка над усе мріє порвати з примітивним міщанським існуванням, однак під впливом обставин змушена змиритися із суворою реальністю.

Виявляємо читацьку компетентність

1. Хто з філософів найбільше вплинув на письменницю? У чому виявився цей вплив?

2. До якої теми звернулася авторка? Як вона розглянула проблему вибору?

Головна героїня

Образ головної героїні постає у її загостреному конфлікті із суспільством та упередженнями, що стосуються самостійної жінки, яка прагне позбутися тиску несправедливих громадських умовностей. У патріархальному суспільстві, про яке писала авторка, права жінки обмежувались переважно приватною сферою. Дочка, дружина, матір – такими були її основні соціальні ролі.

■ Хороше читання (Петро Нілус, 1900-ті)

Героїня повісті рішуче виступає проти звуження жіночих можливостей. Вона мріє про освіту, професію, захищає право самостійно обирати собі чоловіка. На тлі інших персонажів Олена Ляуфлер виділяється свободою думки, багатим внутрішнім світом. При цьому її оточує справжня стіна нерозуміння й неприйняття. Гідність героїні, її життєві переконання, прагнення “бути собі ціллю” постають у повісті як виклик фальшивому й лицемірному міщанському середовищу.

Образ Олени набуває тонких психологічних нюансів у її роздумах і переживаннях. З одного боку, її охоплюють спогади про пережите щастя й духовну єдність зі Стефаном Лієвичем, загострене відчуття особистої втрати, що посилюється в повісті ще й психологічним відлунням музичних асоціацій, а з іншого – дівчина відчуває внутрішній емоційний спротив у стосунках із Фельсом, людиною духовно чужою, але цілком прийнятною в ролі охоронця “родинного добробуту”.

Трагедія жіночого серця, прощання з мрією, сором і приниження в ситуації, яка більше нагадує не гармонійний шлюб, а майнову угоду – усе це знаходить художнє втілення у внутрішній, психологічній драмі героїні, яка змушена пожертвувати майбутнім заради своєї родини.

Важливу роль у розкритті життєвої позиції Олени відіграє її розмова з доктором. У цій розмові-суперечці представлені розбіжні погляди на можливості людини. Доктор, чоловік із великим життєвим досвідом, демонструє сумніви й скептицизм: “Біда ломить і залізо, а ви лиш людина…”. Натомість дівчина уперто тримається іншого: вона упевнена, що не відступить перед тиском саме тому, що людина. Тоді Олена почувала себе сильною та спроможною протистояти будь-яким обставинам, однак зрештою “проза життя” впливає й на неї та змушує прийняти небажаний шлюб.

Згоду героїні вийти за нелюба не можна вважати лише поразкою. У цьому рішенні виявилась і сильна її сторона. Адже коли батько і брат Олени, на яких, як на чоловіків, покладалися всі надії щодо підтримання родинного достатку, виявили слабкість і неспроможність урятувати сім’ю від бідності, саме вона, жінка, узяла на себе таку роль, хай і заплатила зреченням вистражданих життєвих принципів.

Коментар фахівця

Центральний сюжет перших повістей і взагалі всієї творчості Кобилянської – зіткнення жіночої сили й чоловічої слабкості. її героїні сильні морально, психологічно, інтелектуально, хоч і не вчилися, як і їхня авторка, в університетах. Вони надзвичайно емоційні й наділені могутньою, важко стримуваною сексуальністю.

С. Павличко, дослідниця української літератури

Виявляємо читацьку компетентність

1. До чого прагнула головна героїня повісті?

2. Чи всі поставилися з розумінням до її намірів?

3. У кого закохалась Олена Ляуфлер?

4. Чому вона погодилася на шлюб із нелюбом?

5. Поміркуйте, як авторка ставиться до своїх героїв. У який спосіб вона виявляє це ставлення?

Запрошуємо до дискусії

6. Чи актуальні сьогодні проблеми, які порушила письменниця? Виявляємо літературну компетентність

7. Авторитетна дослідниця літератури С. Павличко (Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія, – 2-ге вид., перероб. і доп,- К.: Либідь, 1999. С. 87.) писала: “Як відомо, перші класичні повісті Кобилянської “Людина” й “Царівна” започаткували новий етап української прози. Це була проза з життя середнього класу, крім того, психологічна проза, у якій внутрішній сюжет відігравав більшу роль за зовнішній, нарешті, це була проза, що ілюструвала й обстоювала певні нові ідеї, зокрема ідеї емансипації й фемінізму”. Як ви розумієте поняття внутрішній сюжет? Поміркуйте, чи має повість “Людина” внутрішній сюжет. Аргументуйте свою думку.

Досліджуємо самостійно

8. Об’єднайтеся в малі групи відповідно до запропонованих для дослідження завдань. Презентуйте висновки, яких ви дійшли, працюючи в групах.

■ За якими ознаками повість “Людина” можна віднести до психологічної прози?

■ Доведіть, що в повісті “Людина” ілюструються й обстоюються ідеї емансипації та фемінізму.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Повість ЛЮДИНА – Ольга КОБИЛЯНСЬКА (1863-1942) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст