КУПАЛЬСЬКІ ПІСНІ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ
КУПАЛЬСЬКІ ПІСНІ
Попрацюй у парі.
Пригадай, на який час припадає літне сонцестояння. Поясни, чим цей час особливий у природі. Порівняй свою відповідь із відповіддю однокласника/однокласниці.
Ти, мабуть, добре знаєш свято Івана Купала, яке люблять відзначати в Україні всередині літа. Цікава історія цього свята. Річ утім, що в назві – Івана Купала – поєдналися два зовсім різні свята. Давніше – на честь язичницького бога Купала, або Купайла, яке припадало на час максимальної активності сонця. Після прийняття на Русі християнства віряни на два тижні пізніше, тобто 7 липня, почали вшановувати народження святого Івана Хрестителя, якого наші пращури вважали предтечею Ісуса Христа. Так у святі Івана Купала поєдналися елементи двох різних вірувань і різних культурних пластів.
Але обряди, пов’язані зі святом Купайла, збереглися в народній пам’яті на багато століть. Купальські пісні пам’ятають чарівність і неповторність часів майже трьохтисячолітньої давності, вони донесли до нас своєрідність світогляду наших предків.
21 – 22 червня – це час найдовшого дня й найкоротшої ночі, максимальної енергії природи, коли всі земні стихії набирають як найбільше сонячної життєдайної сили й набувають магічних властивостей. Після цих днів енергія Сонця і Землі йде на спад. У дні літнього сонцестояння жінки збирали лікарські трави і вважали, що вони мають найбільшу цілющу силу. Купальський обряд – це хвала сонцю, його силі, бо Купало – бог літнього сонцестояння, покровитель шлюбу, кохання, продовження роду. За віруваннями, у Купальську ніч бог Купало благословляв усе живе, а молодим скріплював серця любов’ю.
Купальське свято складалося з кількох ритуальних дій. Напередодні хлопці й дівчата біля річки встановлювали обрядове дерево та прикрашали його стрічками, квітками й вінками. У різних місцевостях його називали по-різному: Марена, Купала, Купайлиця, гільце. Біля нього обов’язково розкладали вогнище, яке було пов’язане з культом сонця. Навколо обрядового деревця водили хороводи, співали купальські пісні. З пагорба пускали у воду запалене колесо – символ сонця. На свято розкладали велике багаття, яке наділяли магічною силою. Наші предки вважали, що чим вище горітиме вогонь, тим багатшими будуть урожаї. Купальські вогні – то велич і сила Сонця-Дажбога. Через вогнище перестрибували дівчата й хлопці, міцно тримаючись за руки. У кого руки не роз’єднаються, та пара на осінь побереться. Через вогонь стрибали також чоловіки й жінки, через нього переносили дітей, адже вогонь очищав душі від гріхів, давав сили й здоров’я напередодні важливої та важкої роботи – жнив.
Володимир Томашевський. На Івана Купала
А ще в цей день дівчата плели вінки – символ річного коловороту й сонячного світила – пускали їх на вода й ворожили: куди попливе вінок, у ті краї дівчина вийде заміж.
Частиною обрядових дій були купальські пісні, які співали в час літнього сонцестояння біля ритуального вогнища. Вони даже ліричні, емоційні, щирі й прості за змістом. Настрій цих творів веселий, радісний. Більшість із них присвячено темі кохання, залицяння, сватання та шлюбу. Дівчина й хлопець порівнюються з рутою й барвінком, явором і тополею, голубом і голубкою, лебедем і лебідкою. Частина купальських пісень має гумористичне або сатиричне звучання, у них дівчата висміюють води хлопців, а ті, зі свого боку, – вади дівчат. У купальських піснях уживають багато яскравих епітетів, образних порівнянь, що пов’язані зі світом природи.
Свято Купала закінчувалось обрядом урочистого спалення Купай ли ці та вранішнього купання, адже вважалося, що саме Сонце цього ранку купається у воді. Після цього свята припинялись молодіжні розваги й гуляння, наставала велика й відповідальна пора в житті хлібороба – жнива.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)