ЗОРЯНЕ НЕБО – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ
Зорі, очі весняної ночі!
Зорі, темряви погляди ясні!
То лагідні, як очі дівочі,
То палкії, мов світла прекрасні.
Різно дивляться яснії зорі,
Кожна зірка інакше сіяє,-
В кого серце у тузі та горі,
Той виразно по зорях читає.
Одна зірка палає, мов пломінь,
Білі хмарки круг неї, мов гори,
Не до нас посила вона промінь,
Вона дивиться в інші простори..
Інша зіронька личко ховає
В покривало прозореє срібне,
Соромливо на діл поглядає,
Сипле блідеє проміння дрібне…
Як горить і мигтить інша зірка!
Сріблом міниться іскра чудесна…
Он зоря покотилась, – то гірка
Покотилась сльозина небесна.
Так, сльозина то впала. То плаче
Небо зорями-слізьми над нами.
Як тремтить теє світло! Неначе
Промовля до нас небо вогнями.
Горда, ясна, огнистая мова!
Ллється промінням річ та велична!
Та ми прагнем лиш людського слова,
І німа для нас книга одвічна…
Related posts:
- ЗОРЯНЕ НЕБО – ЛЕСЯ УКРАЇНКА * * * Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Одна зірка палає, мов пломінь, Білі хмари круг неї, мов гори, Не до нас посила вона промінь, Вона дивиться в інші простори… Інша зіронька личко ховає В покривало прозореє срібне, Соромливо на діл поглядає, […]...
- СПІВЕЦЬ – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, – Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав; Слав до […]...
- ВЕЧІРНЯ ГОДИНА – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Уже скотилося із кеба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітилися у небі зорі, Усе заснуло, заснуло й горе. Вийду в садочок та погуляю, При місяченьку та й заспіваю. Як же тут гарно, як же тут тихо, – В таку годину забудеш про лихо! Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати. Ой, […]...
- РАНОК У ЛІСІ – Михайло Коцюбинський – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво… Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає… А з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає […]...
- ВЕЧОРИ, ЯК СИВІ КОТИКИ – Андрій Малишко – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Вечори, як сиві котики, В нас ночують у дворі, З ними вітру теплі дотики, Промінь синьої зорі. Перший бавиться з дитиною: – Люлі, спи, мале, пора, – Другий ходить за долиною, Ясні проліски збира. Третій вечір в кузні дзенькає, Лемеші кує, мов жар, Доки шаблею тоненькою Місяць виблисне, звіздар. І тоді вони посходяться, В хаті […]...
- ЗВЕРТАННЯ – Дмитро Білоус – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Скільки є в нас, любі друзі, Для звертання ніжних слів – І до тата, й до матусі, До бабусь і дідусів! І татусю, й мамцю, й нене, І дідусю, й бабцю теж, Миле, ніжне, сокровенне – Як ще кращ. назовеш? А Федько звертання творить Так, що душу виверта: Замість “мамо” – “ма” говорить, Замість “тату” […]...
- І ДОСІ СНИТЬСЯ – ПІД ГОРОЮ – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко І досі сниться: під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує, Прийма на руки, і годує, І спать несе. А дід […]...
- Леся Українка – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Справжнє ім’я та прізвище поетеси Лесі Українки – Лариса Косач. В одному з віршів письменниця написала: “Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає”. У серці її завжди була Україна, тому й себе поетеса назвала Українкою. Народилася Леся Українка у місті Новоград-Волинському 25 лютого 1871 року. Мати Лесі […]...
- ВЧИТЕЛЬКА – Андрій Малишко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Сонечко встає, і в росі трава1, Біля школи в нас зацвітають віти. Вчителько моя, зоре світова, Де тебе питать? Де тебе зустріти? На столі лежать зошитки малі, І роботи час проганяє втому. І летять-летять в небі журавлі, І дзвенить дзвінок Хлопчику малому. Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі, А у […]...
- ОПИС-ПЕЙЗАЖ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Опис-пейзаж – це зображення в художньому творі картин природи, краєвидів, різних природних явищ. Через описи-пейзажі читачі краще уявляють місце подій, умови проживання дійових осіб. Пейзажі часто допомагають письменникові розкрити душевні переживання персонажів. Картини природи (пейзажі) часто розпочинають опис подій, хоч можуть використовуватися і всередині твору. Михайло Коцюбинський – прекрасний майстер пейзажу. Наприклад, в оповіданні “Ялинка” […]...
- МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога… Уже покликали до паю1, А я собі у бур’яні Молюся Богу… І не знаю, Чого маленькому мені Тоді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо, і село, […]...
- ХЛІБ І СЛОВО – Дмитро Білоус – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У стінах храмів і колиб1 Сіяє нам святково, Як сонце, випечений хліб І виплекане слово2. І люблять люди з давнини, Як сонце незагасне, І свій духмяний хліб ясний, І рідне слово красне8. Бо як запахне людям хліб, Їм тихо дзвонить колос, І золотом сіяє сніп Під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну мить Бешкетнику-харцизі Їх […]...
- ШКОЛЯР – Архип Тесленко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Миколка. Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями. Воно й училось, нівроку йому1. Страх яке до книжки було: чита, одно чита, а особливо як на урок загадають2, щось таке, – чи про луку, чи про ліс… Ну й […]...
- ПОРІВНЯННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Порівняння – це художній засіб, за допомогою якого один предмет зіставляється з іншим, чимось на нього схожим. Порівнювані предмети мають спільну чи подібну ознаку. Наприклад зі снігом у тексті оповідання “Ялинка” пов’язані такі порівняння: … розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатертиною (за ознакою білого кольору сніг порівнюється з білою скатертиною); …Під деревами, на білому, […]...
- Володимир Винниченко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Володимир Винниченко народився 21 липня 1880 р. в с. Великий Кут на Херсонщині у селянській родині. Нестатки не дозволили йому закінчити гімназію, але завдяки великій працелюбності і наполегливості він екстерном складає іспити за середню школу і стає студентом юридичного факультету Київського університету. Бурхливі політичні події початку XX століття не могли не вплинути на В. Винниченка, […]...
- СОН – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко На панщині1 пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє2 кричало У холодочку за снопом, Розповила, нагодувала, Попестила; і ніби сном, Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий3, і багатий, Не одинокий, а жонатий На вольній4, бачиться, бо й сам Уже не панський, а […]...
- Яків Качура – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Народився Яків Качура у селянській родині на Вінниччині. Сімнадцятилітнім юнаком пішов на фронт. Згодом навчався у Київському інституті народної освіти, працював секретарем редакції журналу. Тоді ж почав друкувати власні твори, видав близько трьох десятків книжок, серед них збірку оповідань, повісті та романи. Під час Другої світової війни Яків Качура працював фронтовим кореспондентом. В одному з […]...
- Михайло Коцюбинський – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Народився Михайло Коцюбинський 17 вересня 1864 року у місті Вінниця в сім’ї службовця. Хлопчик зростав у дружній родині, був улюбленцем сім’ї, в якій було шестеро дітей. Михайлик спочатку навчався вдома, згодом вступив відразу до третього класу початкової школи. Навчався дуже добре. Любив народні пісні, сам їх записував, з братами і сестрами ставив вистави. Закінчив Шаргородське […]...
- СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко Тарас Шевченко (1814-1861) Кожен народ має своїх генїїв. Таким генієм для українського народу є Тарас Шевченко. Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у сім’ї селянина-кріпака. Рано залишився Тарас сиротою. Коли йому було дев’ять років, померла мама, а коли виповнилося одинадцять – помер батько. З дитячих років Тарас служив у […]...
- ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Івана Франка називають розумом і серцем українського народу, українським Каменярем. Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині (тепер Львівська область). Його батько був ковалем. У кузні завжди збиралося багато людей. Вони розповідали різні історії про своє життя, які так любив Слухати маленький Ясь – у майбутньому великий український […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Літературний портрет – це опис зовнішності дійової особи в художньому творі. Читаючи, наприклад, оповідання Архипа Тесленка “Школяр”, ми звертаємо увагу на опис зовнішності хлопчика Миколки: “Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями”. Літературний портрет дає змогу читачам […]...
- Архип Тесленко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Народився Архип Тесленко 2 березня 1882 року в селі Харківцях на Полтавщині в сім’ї селянина-бідняка. З десяти дітей в сім’ї вижило тільки двоє – Архип і його брат Ярема. Допитливий і здібний Архип рано навчився читати. Коли йому було десять років, його віддали до школи. Навчався у Харкові. Працював у нотаріальній конторі, на телеграфі. Архип […]...
- ПРОЗОВА – ВІРШОВАНА МОВА – РИМА – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Художні твори можуть бути прозові (написані прозою) та віршовані (написані віршами, віршованою мовою). Наприклад: Прозова мова Хлопчик і дівчинка, жартуючи, Погнали ягнята до води. Коли Хлопчик поглянув на ягнята, то Зрозумів, що вони були чужими. Коли він обернувся на хати, то так Само зрозумів, що в нього не було своєї хати. Віршована мова І ми, […]...
- ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК – Володимир Винниченко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Це був чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся н. Федька. там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму “закадишному” другові2; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом. Наче біс який сидів у хлопцеві! Усі діти як діти – граються, бавляться тихо, лагідно. Федькові ж неодмінно, щоб […]...
- ІВАН БОГУН – Яків Качура – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Весна 1648 року була тривожна. Знову по всій Україні палахкотів гнів народний. Дрижали в смертельній небезпеці, за стінами своїх замків, бундючні пани. І не одна шляхетна панна, ридаючи, ламала безнадійно руки, бо не знала, що їй судилося завтра. Народний клич – “Смерть польській шляхті!” – як грізний привид стояв перед кожним паном, проникав за товсті […]...
- ГРИЦЕВА ШКІЛЬНА НАУКА – ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ І Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку1 відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць. Він, як звичайно, встав рано, поснідав, поплакав трохи, почухався, взяв прут і, підскакуючи, погнав гуси з обори2 на пасовисько. Старий білий гусак, […]...
- Зоряне небо 1. Що таке сузір’я. У безхмарну і безмісячну ніч далеко від міського освітлення погляду відкривається велична картина зоряного неба. На перший погляд здається, що неможливо розібратися у зоряної розсипи. А навчитися цьому хочуть багато. Знати зоряне небо цікаво і корисно. Воно здавна привертало до себе увагу людей. Тисячі років тому люди подумки з’єднали найбільш яскраві […]...
- Слово, чому ти не твердая криця – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму * * * Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб’єш… Вигострю, виточу […]...
- МОВА АВТОРА ТА МОВА ДІЙОВИХ ОСІБ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У казках і оповіданнях письменники описують події, розповідають про героїв (персонажів), про їх вчинки, настрої та почуття. Така мова називається авторською, або мовою автора. Крім того, у тексті виділяються діалоги, які якнайточніше (дослівно) передають розмови, висловлювання двох дійових осіб (персонажів). У мові персонажів можуть вживатися ненормативні слова – розмовні, діалектні тощо. Мова дійових осіб і […]...
- Твір “Зоряне небо” З самого зародження людського життя на землі зоряне небо заворожувало людей. Воно здавалося недосяжним і магічним. Прикрашене мільйонами маленьких зірочок нічне небо притягувало погляди поетів, надихало на створення чудових віршів і пісень. А скільки картин було присвячено цьому загадковому явищу природи. На землі не існує, напевно, жодної людини, який би міг залишитися байдужим до краси […]...
- Чому зоряне небо чорне? (фотометричний парадокс) Зоряна серпнева ніч це найромантичніше і чарівний час. Люди дивляться в небо на падаючі зірки, загадують бажання. Але саме в цей час, заглядаючи фактично у всесвіт, людина може відчути обмеженість свого розуму. Здається, що ми ніколи не зможемо зрозуміти, що там, в найдальшому куточку всесвіту. А чи є він, кінець? Що таке нескінченність часу і […]...
- Лісова пісня – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Драма-феєрія в 3-х діях (Уривки1) ПРОЛОГ Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місті в яро-зелену драговину – то береги лісового озера, що утворилися з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає […]...
- Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Леся Українка Лариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 року в місті Звягелі (пізніше – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. Для рідних вона змалку була Лесею – це домашнє ім’я стало згодом частиною літературного псевдоніма. Батько поетеси походив із Чернігівщини. Пригадуючи навчання в чернігівській гімназії, Петро Антонович Косач із теплотою відгукувався про свого вчителя – славетного […]...
- Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”) – ІІ варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Справжня патріотка, Леся Українка у своїх творах прославляє борців, які здатні на будь-які тортури заради щастя народу. Поетичне гасло її – служіння поета народові. Саме таким поетом був Т. Шевченко, оспіваний авторкою у вірші “На роковини Шевченка”. Л. Українка вдячна Кобзареві, що він не спокусився принадами багатства та ситого життя, “обрав свою вбогу ниву”. Із […]...
- Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”) – І варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА І варіант Леся Українка рано почала займатися літературою. Писала вона завжди українською мовою, любила українські пісні. Як відомо, великий вплив на неї мала і творчість Т. Шевченка. Тому не дивно, що Леся Українка присвятила геніальному Кобзареві вірш, в якому яскраво зображено вплив Шевченка на всю українську літературу та на розвиток української духовності. Леся Українка вважала […]...
- “Поетичне слово доспіло” (Іван Франко) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Франкова студія творчості Лесі Українки, що була надрукована у 1898 році у “Літературно-науковому віснику”, містить найбільш компетентні оцінки. Дебютна збірка “На крилах пісень” названа найважливішим здобутком української літератури за 1893 рік, хоч талант Лесі Українки “уперше широко і сміло розмахнув крилами власного лету”. Іван Франко певний, що майстерність авторки є “здобутком дуже інтенсивної духовної праці […]...
- Леся Українка і модернізм – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Дев’яності роки стали для Лесі Українки часом уточнення естетичних орієнтирів. З метою оновлення українського художнього слова вона зверталася до західноєвропейського мистецтва. З болем говорила вона про тих українських авторів, які не бажали рівнятися на досягнення світової літератури: “Біда наших українських писателів у тому, що вони більше пишуть, ніж читають, а як і читають, то все […]...
- Леся Українка. “Хотіла б я піснею стати…”. Тема гармонійного єднання людини з природою. Виразне читання напам’ять Тема. Леся Українка. “Хотіла б я піснею стати…”. Тема гармонійного єднання людини з природою. Виразне читання напам’ять Мета: допомогти учням засобами виразного читання глибше сприйняти ідейно-художній зміст і значення поезії Лесі Українки; розвивати пам’ять, виконавську майстерність, уміння висловлювати свої судження, аргументувати їх; виховувати любов до природи, усвідомлення важливості формування та розвитку індивідуальності, неповторності творчої особистості. […]...
- Теорія літератури. Феєрія – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Феєрія (з фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками. Наприкінці XIX – на початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема в драматургію. Виникає так звана драма-феєрія (драма-казка), для якої характерні: – виразне ліричне начало; – зіставлення природного й людського; – широке […]...
- “Пролітав буйний вітер над морем” (Леся Українка) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Гама пейзажних малюнків Лесі Українки виявляє як любов до рідної природи, захоплення її красою, так і спостережливість у сприйнятті образів чужини. Волинь і Полтавщина, Буковина і Крим, гуцульські Карпати і степова Україна, Чорне море і Поділля знайшли поетичний вираз у творчості Лесі Українки. А ще письменниця збагатила українську пейзажну лірику картинами Італії, Східних Альп і […]...