ХЛІБ І СЛОВО – Дмитро Білоус – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ
У стінах храмів і колиб1
Сіяє нам святково,
Як сонце, випечений хліб
І виплекане слово2.
І люблять люди з давнини,
Як сонце незагасне,
І свій духмяний хліб ясний,
І рідне слово красне8.
Бо як запахне людям хліб,
Їм тихо дзвонить колос,
І золотом сіяє сніп
Під жайворона голос.
І, мабуть, тому кожну мить
Бешкетнику-харцизі
Їх слово батьківське звучить,
Як заповідь у книзі.
Цей сплав чудесний, золотий
З ядристих4 зерен літер:
“Не кидай хліба, він – святий,
Не кидай слів на вітер5!”
1 Колиба – житло чабанів і лісорубів. 2 Виплекане слово — рідне слово. 3 Слово красне – слово
Гарне, рідне (у значенні рідна література). 4 Ядристий – повний (про зерно).
5 Не кидати слів на вітер – не говорити марно, тримати слово.
Хто. Що? Коли? Чому? Як?
1. Як автор пояснює значення хліба і слова у нашому житті? 2. Чому не можна кидати хліб і чому не можна кидати на вітер слова? З. Чи вважаєте ви ці заповіді справедливими? 4. Чому навіть для бешкетника ці заповіді настільки важливі?
ВПРАВИ і ЗАВДАННЯ
I. Поясніть значення слів і виразів, замініть їх близькими за значенням: виплекане слово, слово красне, дзвонить колос, звучить як заповідь, не кидай слів на вітер!
II. Доповніть речення словами з тексту:
1. … люблять і оберігають народні традиції. 2. На полі можна побачити як… 3. У крамниці… 4. Сьогодні перед екзаменом напутнє… 5. Сіяє нам святково…
III. Перекладіть рідною мовою:
1. Голос жайворонка чути над полем. 2 Хлопці-бешкетники прогулюють уроки. 3. У нашому районі випікають смачний хліб. 4. Стигне колосся. 5. Дзвінка народна пісня.
Related posts:
- ЗВЕРТАННЯ – Дмитро Білоус – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Скільки є в нас, любі друзі, Для звертання ніжних слів – І до тата, й до матусі, До бабусь і дідусів! І татусю, й мамцю, й нене, І дідусю, й бабцю теж, Миле, ніжне, сокровенне – Як ще кращ. назовеш? А Федько звертання творить Так, що душу виверта: Замість “мамо” – “ма” говорить, Замість “тату” […]...
- СОН – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко На панщині1 пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє2 кричало У холодочку за снопом, Розповила, нагодувала, Попестила; і ніби сном, Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий3, і багатий, Не одинокий, а жонатий На вольній4, бачиться, бо й сам Уже не панський, а […]...
- ЗОРЯНЕ НЕБО – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Різно дивляться яснії зорі, Кожна зірка інакше сіяє,- В кого серце у тузі та горі, Той виразно по зорях читає. Одна зірка палає, мов пломінь, Білі хмарки круг неї, мов гори, Не до нас посила вона промінь, […]...
- ПОРІВНЯННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Порівняння – це художній засіб, за допомогою якого один предмет зіставляється з іншим, чимось на нього схожим. Порівнювані предмети мають спільну чи подібну ознаку. Наприклад зі снігом у тексті оповідання “Ялинка” пов’язані такі порівняння: … розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатертиною (за ознакою білого кольору сніг порівнюється з білою скатертиною); …Під деревами, на білому, […]...
- І ДОСІ СНИТЬСЯ – ПІД ГОРОЮ – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко І досі сниться: під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує, Прийма на руки, і годує, І спать несе. А дід […]...
- ВЧИТЕЛЬКА – Андрій Малишко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Сонечко встає, і в росі трава1, Біля школи в нас зацвітають віти. Вчителько моя, зоре світова, Де тебе питать? Де тебе зустріти? На столі лежать зошитки малі, І роботи час проганяє втому. І летять-летять в небі журавлі, І дзвенить дзвінок Хлопчику малому. Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі, А у […]...
- ПРОЗОВА – ВІРШОВАНА МОВА – РИМА – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Художні твори можуть бути прозові (написані прозою) та віршовані (написані віршами, віршованою мовою). Наприклад: Прозова мова Хлопчик і дівчинка, жартуючи, Погнали ягнята до води. Коли Хлопчик поглянув на ягнята, то Зрозумів, що вони були чужими. Коли він обернувся на хати, то так Само зрозумів, що в нього не було своєї хати. Віршована мова І ми, […]...
- Архип Тесленко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Народився Архип Тесленко 2 березня 1882 року в селі Харківцях на Полтавщині в сім’ї селянина-бідняка. З десяти дітей в сім’ї вижило тільки двоє – Архип і його брат Ярема. Допитливий і здібний Архип рано навчився читати. Коли йому було десять років, його віддали до школи. Навчався у Харкові. Працював у нотаріальній конторі, на телеграфі. Архип […]...
- МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога… Уже покликали до паю1, А я собі у бур’яні Молюся Богу… І не знаю, Чого маленькому мені Тоді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо, і село, […]...
- ОПИС-ПЕЙЗАЖ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Опис-пейзаж – це зображення в художньому творі картин природи, краєвидів, різних природних явищ. Через описи-пейзажі читачі краще уявляють місце подій, умови проживання дійових осіб. Пейзажі часто допомагають письменникові розкрити душевні переживання персонажів. Картини природи (пейзажі) часто розпочинають опис подій, хоч можуть використовуватися і всередині твору. Михайло Коцюбинський – прекрасний майстер пейзажу. Наприклад, в оповіданні “Ялинка” […]...
- ШКОЛЯР – Архип Тесленко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Миколка. Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями. Воно й училось, нівроку йому1. Страх яке до книжки було: чита, одно чита, а особливо як на урок загадають2, щось таке, – чи про луку, чи про ліс… Ну й […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Літературний портрет – це опис зовнішності дійової особи в художньому творі. Читаючи, наприклад, оповідання Архипа Тесленка “Школяр”, ми звертаємо увагу на опис зовнішності хлопчика Миколки: “Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями”. Літературний портрет дає змогу читачам […]...
- МОВА АВТОРА ТА МОВА ДІЙОВИХ ОСІБ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У казках і оповіданнях письменники описують події, розповідають про героїв (персонажів), про їх вчинки, настрої та почуття. Така мова називається авторською, або мовою автора. Крім того, у тексті виділяються діалоги, які якнайточніше (дослівно) передають розмови, висловлювання двох дійових осіб (персонажів). У мові персонажів можуть вживатися ненормативні слова – розмовні, діалектні тощо. Мова дійових осіб і […]...
- ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК – Володимир Винниченко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Це був чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся н. Федька. там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму “закадишному” другові2; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом. Наче біс який сидів у хлопцеві! Усі діти як діти – граються, бавляться тихо, лагідно. Федькові ж неодмінно, щоб […]...
- ГРИЦЕВА ШКІЛЬНА НАУКА – ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ І Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку1 відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць. Він, як звичайно, встав рано, поснідав, поплакав трохи, почухався, взяв прут і, підскакуючи, погнав гуси з обори2 на пасовисько. Старий білий гусак, […]...
- ІВАН БОГУН – Яків Качура – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Весна 1648 року була тривожна. Знову по всій Україні палахкотів гнів народний. Дрижали в смертельній небезпеці, за стінами своїх замків, бундючні пани. І не одна шляхетна панна, ридаючи, ламала безнадійно руки, бо не знала, що їй судилося завтра. Народний клич – “Смерть польській шляхті!” – як грізний привид стояв перед кожним паном, проникав за товсті […]...
- Михайло Коцюбинський – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Народився Михайло Коцюбинський 17 вересня 1864 року у місті Вінниця в сім’ї службовця. Хлопчик зростав у дружній родині, був улюбленцем сім’ї, в якій було шестеро дітей. Михайлик спочатку навчався вдома, згодом вступив відразу до третього класу початкової школи. Навчався дуже добре. Любив народні пісні, сам їх записував, з братами і сестрами ставив вистави. Закінчив Шаргородське […]...
- СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко Тарас Шевченко (1814-1861) Кожен народ має своїх генїїв. Таким генієм для українського народу є Тарас Шевченко. Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у сім’ї селянина-кріпака. Рано залишився Тарас сиротою. Коли йому було дев’ять років, померла мама, а коли виповнилося одинадцять – помер батько. З дитячих років Тарас служив у […]...
- ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Івана Франка називають розумом і серцем українського народу, українським Каменярем. Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині (тепер Львівська область). Його батько був ковалем. У кузні завжди збиралося багато людей. Вони розповідали різні історії про своє життя, які так любив Слухати маленький Ясь – у майбутньому великий український […]...
- Леся Українка – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Справжнє ім’я та прізвище поетеси Лесі Українки – Лариса Косач. В одному з віршів письменниця написала: “Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає”. У серці її завжди була Україна, тому й себе поетеса назвала Українкою. Народилася Леся Українка у місті Новоград-Волинському 25 лютого 1871 року. Мати Лесі […]...
- Володимир Винниченко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Володимир Винниченко народився 21 липня 1880 р. в с. Великий Кут на Херсонщині у селянській родині. Нестатки не дозволили йому закінчити гімназію, але завдяки великій працелюбності і наполегливості він екстерном складає іспити за середню школу і стає студентом юридичного факультету Київського університету. Бурхливі політичні події початку XX століття не могли не вплинути на В. Винниченка, […]...
- Яків Качура – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Народився Яків Качура у селянській родині на Вінниччині. Сімнадцятилітнім юнаком пішов на фронт. Згодом навчався у Київському інституті народної освіти, працював секретарем редакції журналу. Тоді ж почав друкувати власні твори, видав близько трьох десятків книжок, серед них збірку оповідань, повісті та романи. Під час Другої світової війни Яків Качура працював фронтовим кореспондентом. В одному з […]...
- СПІВЕЦЬ – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, – Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав; Слав до […]...
- ВЕЧІРНЯ ГОДИНА – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Уже скотилося із кеба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітилися у небі зорі, Усе заснуло, заснуло й горе. Вийду в садочок та погуляю, При місяченьку та й заспіваю. Як же тут гарно, як же тут тихо, – В таку годину забудеш про лихо! Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати. Ой, […]...
- РАНОК У ЛІСІ – Михайло Коцюбинський – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво… Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає… А з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає […]...
- НА ВЕЛИКДЕНЬ, НА СОЛОМІ – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко На Великдень, на соломі Проти сонця, діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами. Том. . святам З лиштвою пошили Сорочечку. А тій стьожку, Тій стрічку купили. Кому шапочку смушеву, Чобітки шкапові, Кому свитку. Одна тілько Сидить без обнови Сиріточка, рученята Сховавши в рукава. – Мені мати куповала. – Мені батько справив. – А […]...
- ВЕЧОРИ, ЯК СИВІ КОТИКИ – Андрій Малишко – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Вечори, як сиві котики, В нас ночують у дворі, З ними вітру теплі дотики, Промінь синьої зорі. Перший бавиться з дитиною: – Люлі, спи, мале, пора, – Другий ходить за долиною, Ясні проліски збира. Третій вечір в кузні дзенькає, Лемеші кує, мов жар, Доки шаблею тоненькою Місяць виблисне, звіздар. І тоді вони посходяться, В хаті […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) – ІІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – 6 клас В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче […]...
- ЩЕДРИЙ ВЕЧІР – ДМИТРО БІЛОУС – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА В одній з розмов Дмитро Білоус сказав: “Не хочу здаватися ні кращим, ні гіршим. Хочу бути самим собою”. Таким він був і в житті, і в літературній творчості. Для дітей поет писав цікаво, розважаючи й навчаючи водночас. У його творах, де немає надокучливих настанов, кожен неодмінно знаходить щось нове й цінне для себе. А переконатися […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) – ІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – 6 клас З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою. Є багато прислів’їв, пов’язаних з хлібом: “Хліб – усьому голова”, “Зима без снігу-літо без хліба”. Наші предки мали свої обряди на початок посіву, при збиранні хліба. У наші часи роль хліба […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг […]...
- ХЛІБ І НА НОГИ СТАВИТЬ (хліб) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Серед домашніх оберегів найпочесніше місце посідав хліб. Наша паляниця має круглу форму – символ життєдайного Сонця. У християнстві хліб символізує тіло Ісуса Христа. Під час останньої вечері з учнями він узяв хліб, розламавши його, дав кожному та сказав: “Це є тіло Моє, яке за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене”. Жодне свято, жоден […]...
- Дмитро Білоус і Бородянщина В. Мірончук, Вчителька української мови та літератури Київська обл. Є люди, як свічки, – Згорають, відходячи в небуття. Є люди, як зірки, – Горять і світять все життя. Та ні, це не зірки, холодні, мертві. Вони – сонця, засвічені у небі, Які горять, обігрівають все і не згасають… І не згасають! Так можна сказати про […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) – І варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – 6 клас У поезії “Пахне хліб” виражено ставлення автора до хліба. Справді, коли я починаю замислюватися над тим, який шлях проходить буханець хліба, перш ніж потрапити на наш стіл у такому вигляді, мимоволі проймаюся повагою до нього і до тих, чия праця залишитися в ньому. Адже ж треба спочатку засіяти поле пшеницею, потім сумлінно доглядати його, а […]...
- О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я? – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * О рідне слово, хто без тебе я? Німий жебрак, старцюючий бродяга, Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, Прах, купа жалюгідного рам’я. Моя ти – пісня, сила і відвага, Моє вселюдське й мамине ім’я. Тобою палахтить душа моя, Втишається тобою серця спрага. Тебе у спадок віддали мені Мої батьки і предки невідомі, Що гинули за […]...
- Хліб – (твір-роздум за прочитаними творами) – Найкращі учнівські твори – Твір Які слова кожна дитина промовляє першими? Мати, хліб, Батьківщина. Кожен пам’ятає з дитинства, як чудово пахне щойно випечена паляниця з рум’яною скоринкою. Протягом століть українці винайшли немало різновидів виробів із борошна. Це перепічки, плетеники, бублики, пампушки й, звичайно ж, хліб. Без хліба не буває ні святкового обіду, ні простої вечері. А коли в Україну приїздять […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО З давніх-давен до хліба ставилися як до святині. Саме таке ставлення було через те, що хліб діставався дуже важким трудом. Саме про ставлення до хліба і розповідає поезія, яка поділяється на два окремі вірші, об’єднані однією темою. У першому вірші “Недожата нива” мова йде про те, що у роки війни один солдат пішов вночі жати […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – ІІ варіант – ДМИТРО БІЛОУС Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею народу, його культурою,… в мові здійснюється […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – І варіант – ДМИТРО БІЛОУС Із надзвичайною любов’ю автор вірша наголошує на відродженні української мови. Українська мова – це мова моїх пращурів, її коріння поринає у сиву давнину. Українська нація має свої звичаї, обряди, має свої естетичні ідеали. Мова такої нації не може зникнути безслідно. Неможливо її й знищити, як це хотіла зробити царська Росія. Саме про невмирущість цієї мови […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – ІІІ варіант – 11 клас – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Летить над просторами нашої рідної землі щира українська пісня, зігріваючи душу та бентежачи серце; від краю до краю чутно знайомі до болю мелодійні звуки. Це – українська мова. Від неї не може відцуратися справжній патріот, її не може забути той, хто хоч раз у житті почув її чудові переливи. Тому не треба Чому дивуватися, що […]...