Дмитро Білоус і Бородянщина
В. Мірончук,
Вчителька української мови та літератури
Київська обл.
Є люди, як свічки, –
Згорають, відходячи в небуття.
Є люди, як зірки, –
Горять і світять все життя.
Та ні, це не зірки, холодні, мертві.
Вони – сонця, засвічені у небі,
Які горять, обігрівають все і не згасають…
І не згасають!
Так можна сказати про письменника, який і після відходу у вічність продовжує горіти яскравою зорею в серцях мільйонів юних читачів, особливо ж тих, які мали змогу бути на зустрічах з класиком української літератури, лауреатом Національної премії України імені Т. Шевченка, Всеукраїнських та Міжнародних літературних премій і нагород Дмитром Григоровичем Білоусом.
Освітян та школярів Бородянського району на Київщині з Дмитром Григоровичем єднали надзвичайно теплі, щирі, дружні стосунки. 21 зустріч пройшла у школах нашого сільського району, на, яких побували понад 1000 учнів від 6 до 18 років. Так само різноманітною, як вік аудиторії, була і тематика цих зустрічей – про птахів, тварин, рідну українську мову – поета зачаровано слухали як першокласники, так і випускники та педагоги 10 шкіл району.
Ми завжди мали за щастя знайомство з такою світлою, непересічною особистістю, надзвичайно доброю і простою, а разом з тим мудрою людиною, якою був Дмитро Григорович. У школах району говорять, що якби було звання Народного поета, то ми давно б присвоїли його Д. Білоусу. Твори письменника введені вчителями району до курсу “Література рідного краю”.
У школах зустрічі з Д. Г. Білоусом відбувалися згідно з програмою Днів “Веселки” в Бородянському районі. Учителями-словесниками проведено презентації книг Дмитра Григоровича “Пташині голоси”, “Диво калинове”, “За Україну молюся”.
Нам пощастило і в тому, що ми встигли організувати для філологів та бібліотекарів району, а також учнів Немішаївської ЗОНІ №1 презентацію рукопису збірки “Безцінний скарб” за участю автора. Вдячні українському радіо, зокрема журналісту В. Марусику, який підготував трансляцію зустрічі по національному радіо (2003-2004р.)
Немішаївський дитячий фольклорний ансамбль “Калинонька” вітав Дмитра Григоровича на святкуванні 70-річчя видавництва “Веселка” на сцені Будинку художників. Остання зустріч з поетом відбулася 19 травня 2004 року в Немішаївській школі. Домовлялись про підготовку та проведення прем’єри книги “Рідні небеса” восени.
Слушні слова В. Забаштанського: “Ми сьогодні, може, до кінця й не уявляємо, яка духовна енергія накопичується в мільйонах дитячих душ завдяки книжкам Дмитра Білоуса”. Справді, філологи та вчителі початкових класів уже не можуть обійтися на уроках рідної мови без мовознавчих збірок митця. Та найбільше нам не вистачає спілкування з самим поетом.
Упродовж останньої декади квітня 2005 року у 28 школах району проведено літературні ранки, уроки позакласного читання, вечори пам’яті до 85-річчя від дня народження Д. Г Білоуса.
Сонце, засвічене Дмитром Григоровичем, продовжує світити й обігрівати всіх, хто знав його, хто знайомий з його творчістю, вести молодих поетів і читачів за собою.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)