ЗИМОВИЙ ЕТЮД – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ (1936-1973) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
Трішки туману і трішки інею,
Неба льодинку холодну –
На шлях…
Вечір, мов казка, над Україною
Казка, як вечір,
Аж синьо в очах…
Там, за тополями, за огорожами,
Де місто тікає на ніч в степи, –
Все запорошене,
Все насторожене,
Вся Україна заслухалась –
І не спить.
– Що вам спало на думку спершу, коли прочитали назву твору?
Ви вже знаєте, що таке образи-символи, навчилися їх розуміти, вирізняти, коментувати. І в поезії “Зимовий етюд” Володимира Підпалого вам знову трапляються такі образи. Адже кого не зачарує зимовий вечір? Хто не милувався, задивившись у зоряне небо, усміхненим серпиком місяця, що долає хвилі-кучугури хмар золотими весельцями?
Вірш і справді схожий на казку, від якої “аж синьо в очах”, казку, сповнену спокою, миру і доброти.
С. Горбенко. Зоряна ніч
– Розгляньте ілюстрацію. Чи передає вона зміст вірша? Свою думку аргументуйте.
Просто й до щему ніжно, всього-на – всього в кількох рядках, поет зумів передати цілу гаму складних почуттів, які здатна переживати тільки душевно тонка і безмежно любляча свою Батьківщину людина.
Вірш пронизаний радістю від можливості злитися з навколишнім світом, спостерігаючи краєвид “запорошеної” України. Поет Володимир Підпалий вважав це чи не найбільшою в світі цінністю, цьому присвятив кращі зразки своєї творчості, якими захоплюватиметься ще не одне покоління читачів.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Повторюємо
1. Назвіть тему кожного з прочитаних віршів.
2. Які образи найбільше сподобались вам і чому?
3. До яких почуттів людини апелює автор у поезії “…Бачиш: між трав зелених.”?
Міркуємо
1. Що саме робить Україну казковою взимку? Як про це пише автор?
2. Чому саме на пташине гніздо звернув увагу автор? Що його хвилює? Процитуйте відповідні рядки.
3. Яку людську якість вважає гріхом поет? Чому?
Аналізуємо
1. До кого саме звертається поет у вірші “.Бачиш: між трав зелених.”?
2. Визначте найяскравішу метафору із поезії “Зимовий етюд”.
3. Порівняйте інтонацію обох прочитаних поезій. Чи однакова вона? Чому?
Дискутуємо
1. Чого навчає нас поет у своєму вірші “…Бачиш: між трав зелених…”?
2. Поясни, чому поет назвав свій вірш “Зимовий етюд”.
3. Які художні засоби найчастіше використовує автор і яку роль у кожному конкретному випадку вони відіграють у поезіях?
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
“Горя у дитинстві мав досить. Почалося все зі смерті чи самогубства кота. Він не міг звикнути до нової нашої хати, все бігав на старе дворище, а одного разу, коли ми з мамою пішли забирати його, – вскочив у колодязь, що був чогось незруйнований, і втопився. Два дні я нічого не їв і збирався втопитися, але батько пішов на старе подвір’я і закидав колодязь, а втопитися в калюжі щось соромився.
Потім пішло ще гірше… і регулярніше, тому на запитання: “Як живеш?” – часто-густо відповідаю: “Спасибі, як і вчора, погано”.
А втім, була в мене і радість. На четвертому році життя батько дозволив мені посидіти на коні. Вже дорослим я кілька разів убивався з коней до смерті, але в серці поруч зі страхом падіння поселилася любов до гриви і вітру від швидкого галопу. Аби не покорився перед правдою, мушу сказати, що кіньми частенько зловживаю і у віршах.
Із тварин найбільше жалію собак і волів. Перших, що розуміють, а сказати не вміють. Волів – що терплять, хоч могли б і не терпіти – силу яку ж мають, але чого варте їхнє терпіння! Навіть у людей, коли вони важко живуть, не такі сумні очі” (Володимир Підпалий, “Автобіографія”).
ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ
Усіма мовами поети однаково освідчуються в любові вітчизні. І часто навіть говорять однакові слова. Бо якщо вони Поети, якщо вітчизна для них – над усе, тоді й народжуються в душі слова про готовність віддати життя за мирний ранок своєї батьківщини.
Прислухайтесь, як ніжно оспівував вітчизну вірменський поет Аветік Ісаакян. Він, як і українець Володимир Підпалий, навіки закарбував у національній літературі дві пісні: про вітчизну і про кохання.
ДИМ ВІТЧИЗНИ
На рідну землю я прийшов,
І як в дитинстві, знов мені
Засяли зорі чарівні,
І дивом світ здається знов…
І в хаті вогнище пала,
Мов ладан той, солодкий дим.
Розмова ллється… а між тим
Душа у казці попливла.
Той дим – я вік би дихав ним,
В житті б нічого не бажав,
Жінок і славу я б віддав
І всі скарби – за рідний дим…
Переклад Віктора Кочевського
– Поміркуйте, що спільного у вірші “Зимовий етюд” Володимира Підпалого і поезії “Дим вітчизни” вірменського поета.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
У поезіях Володимира Підпалого є чимало крилатих висловів. Прочитайте їх, поміркуйте, що надає їм афористичності. Напишіть твір-роздум, обравши темою одну з наведених думок.
– Якщо життям прийдешнім серце б’ється – воно й болить з великої любові!
– За волю хто прийняв гірку неволю, вмер від неволі – той навік живий!
– Треба в житті любити гаряче і багато…
– На батьківщину їхати – не в гості…
– Пізнай усе, не омини нічого, а тільки зради й тиші стережись…
– Глянцеві непідвладна єдина монета – совість.
– На рідній землі і одне крило в небі – крило!
– Чим важче жити, тим більший потяг до життя.
– Усе живе надіями постійно.
– Заплакала мати – кожен день свій перекляв у пам’яті.
– Ближніх годиться прощати!
Для підтвердження висловленого використайте факти з біографій письменників, творчість яких ви вивчали, приклади з прочитаних творів.
ЛІТЕРАТУРНА П’ЯТИХВИЛИНКА
В автобіографії Володимир Підпалий розповів, що одного разу йому ворожила сербіянка. її слова вразили поета. Ось вони:
“П’ять пальців твоєї руки не однакі. Де ж ти бачив двох подібних людей?
Всім однаково світять зорі, але в кожного є своя зоря.
Всі ходять по землі, але кожен має рідну землю.
Кожен твій сумнів твоєї віри вартий, як варта неправда правди. І чого більше – і Бог не знає.
Півсвіту скаче, півсвіту плаче…”.
– Розкодуйте слова ворожки. Порівняйте власну версію з іншими.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)