ВАСИЛЬКИ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Васильки у полі, васильки у полі,

І у тебе, мила, васильки з-під вій,

І гаї синіють ген на видноколі,

І синіє щастя у душі моїй.

Одсіяють роки, мов хмарки над нами,

І ось так же в полі будуть двоє йти,

Але нас не буде. Може, ми квітками,

Може, васильками станем – я і ти.

Так же буде поле, як тепер, синіти,

І хмарки летіти в невідомий час,

І другий, далекий, сповнений привіту,

З рідними очима порівняє нас.

Під цим віршем рукою автора виведено дві дати: 1938-1958. Ви, напевно, здивуєтесь: як можна невеликий вірш, у якому всього дванадцять рядків, писати 20 років?! Виявляється, можна! Можна, коли впродовж усього життя у твоєму серці живе одна-єдина кохана, коли її очі зоріють тобі на гірких і радісних дорогах життя, коли її серце б’ється з твоїм в унісон, коли життя без неї втрачає сенс.

І в житті Володимира Сосюри було таке кохання, її звали Марією…

В. Сосюра з дружиною Марією

– Подивіться на фотокартку поета з дружиною. Саме ця жінка все життя була музою поета, його любов’ю, його душею.

Хто з вас не бачив незрівнянно прекрасну хлібну ниву з голубими вогниками волошкових очиць? Але тільки істинному поетові вдалося створити стільки асоціацій, такі виразні, зримі образи, спонукати до глибоких філософських роздумів! Адже перед вами – тільки три строфи, а історія в них – про ціле життя.

Про те, як людина закохується, як вчиться жити в гармонії з природою, як повниться щастям. І як приходить розуміння того, що життя – швидкоплинне. І васильки колись цвістимуть для інших закоханих. А вони, нинішні закохані, синіми васильками дивитимуться на світ. Васильками коханих очей…

– Які ще квіти-символи ви знаєте? У яких творах вам траплялися такі образи?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

ВАСИЛЬКИ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ