БАЧИШ: МІЖ ТРАВ ЗЕДЕНИХ – Володимир ПІДПАЛИН (1936-1973) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

* * *

…Бачиш: між трав зелених,

Як грудочки, пташенята…

Станьмо ось тут навшпиньки

Спокій їх берегти.

Може, не зможу батьком –

Стану їм старшим братом;

Будь їм, маленьким, сірим,

Просто сестрою ти…

Кажеш, що не зумієм,

Не маєм любові й хисту…

Що ти?! А руки? Серце?!

Куди заховати їх?!

Яструб-розбійник свисне

Раптом над беззахисними,

Ляже на нашу совість

За нашу байдужість гріх.

Треба в житті любити

Гаряче і багато:

Сонце, дощі зернисті,

Дорогу в пилу,

Траву!

…Бачиш: в гнізді малому,

Як грудочки, пташенята,

Немічні ще, невміло

Ворушаться і живуть!..

Діалог із текстом

1. Чому персонажами твору автор обирає безпомічних пташенят?

2. Прочитайте вголос поетичні рядки вірша, які можна вважати ідеєю цього твору.

3. Ви, звісно, розумієте, що чіпати пташине гніздо або брати в руки пташенят не варто, адже дорослі птахи можуть саме через це покинути своїх малят напризволяще, й ті загинуть. У віршах завжди мають місце певні умовності, навіть іносказання. Доведіть, що це справді так, на основі аналізу поезії.

4. Кожна з трьох строф поезії “…Бачиш: між трав зелених…” – автономна й, окрім другої, яка ніби продовжує зміст попередньої, може існувати як окремий вірш. Проте сукупно три строфи творять художню картину світу. Змалюйте його своїми словами.

5. У яких рядках поезії звучить гімн життю, а в яких – слава людській доброті й бережливому ставленню до світу природи?

6. Яка настанова ліричного героя дуже важлива для нашого часу?

7. Доведіть, що художні смисли цієї поезії багатозначні.

8. Розкрийте зміст епітетів “яструб-розбійник”, “дощі зернисті”; метафори “ляже на нашу совість / за нашу байдужість гріх”, порівняння “як грудочки, пташенята”.

Вірш Володимира Підпалого “Бачиш: між трав зелених…” не є строго римованим (неточне й неповне римування спостерігаємо в четвертому з восьми рядків кожної строфи: “берегти / сестрою ти”, “заховати їх / гріх”, “траву / живуть”), але не може вважатися прозовим твором, бо має чітку ритміку, великий спектр багатозначних художніх засобів, ліричного героя, що не властивий епічному роду літератури. Йдеться про особливий вірш – верлібр.

Верлібр – вид лірики, у якому зберігається виразний ритм, рядки мають різну довжину й різну кількість складів і не діляться на стопи. Верлібри майже завжди наділені настроєвими переживаннями.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

БАЧИШ: МІЖ ТРАВ ЗЕДЕНИХ – Володимир ПІДПАЛИН (1936-1973) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ