Життєвий і творчий шлях І. Карпенка-Карого. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів: трагікомедії (Сто тисяч, Мартин Боруля), сатирична комедія (Хазяїн), соціально-психологічна драма (безталанна), історична трагедія (Сава Чалий). І. Карпенко-Карий і театр корифеїв. Драматургічне новаторство письменника – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА
Мета: познайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника, драматургічним новаторством, роллю в розвитку новочасного українського театру, жанровою різноманітністю його творів; розвивати навички конспектування (складання плану, тез залежно від можливостей учня), сприйняття інформації на слух, виділення головного, дослідницької роботи, узагальнення; розширювати словниковий запас учнів, виховувати вміння співпрацювати, працювати самостійно, прищеплювати інтерес до здобутків національної культури.
Теорія літератури: драма, її особливості, соціально-психологічна драма, соціально-сатирична комедія.
Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, фото з вистав “Сто тисяч”, “безталанна”, “Хазяїн”, “Мартин Боруля”, “Сава Чалий”; словник літературознавчих термінів та інша довідкова література.
Тип уроку: комбінований.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя
І. Карпенко-Карий завершував життя на зламі епох. Він і сам у театральному мистецтві був Наче мостом між двома епохами. З одного боку – романтично-побутовий, етнографічно-побутовий театр, з другого – театр новий, реалістично-психологічний. У “Суєті” та “Житейському морі” справедливо вбачають ознаки драми чеховського типу.
Іван Франко визначив місце І. Карпенка-Карого в історії українського театру так: “…Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література та при якому щодо ширини і глибокого продумування тем, бистрої обсервації життя і широкого світогляду не дорівнює ані один із сучасних драматургів не тільки Росії, але й інших слов’янських народів”.
Справді як зазначають літературні критики, українській культурі без драматурга І. Карпенка-Карого – все одно, що норвезькій – без майстра драми Г. Ібсена, шведській – без А. Стріндберга, німецькій – без Г. Гауптмана, бельгійській – без М. Метерлінка… Ця постать настільки значима, що її можна вивчати протягом усього життя. Але ми спробуємо дізнатися про визначні моменти його життя та творчості за декілька уроків.
На попередньому уроці ми вже частково познайомилися з особистістю І. Карпенка-Карого, тому, повторивши вже відоме, зосередимося на цьому уроці на загальній характеристиці його творчості.
IІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Словниковий диктант “Уникай повторів”
Автор п’єси, драматург, майстер побудови сценічної дії, драматург-новатор, митець.
1. Бесіда з учнями
Ø Розкажіть про родину Тобілевичів та її внесок у розвиток українського театру.
Ø Повідомте про театр корифеїв та роль у ньому І. Карпенка-Карого.
Ø Дайте характеристику репертуару театру корифеїв і внесок у його становлення І. Карпенка-Карого.
2. Повторення відомостей з теорії літератури
Продовжте речення:
□ Драма розкриває життєві явища і характери через…
□ Драма – це твір з гострим життєвим конфліктом, …
□ За жанрами драми поділяються на…
□ Комедії як жанру властиво…
Довідка
Комедія – це драматичний твір, у якому відображається смішне і потворне в житті, висміюються негативні риси людей та соціальні вади. Основою комедії є сміх. Об’єкт цього сміху – негативні явища дійсності. “О, сміх – велике діло!” – проголошував М. В. Гоголь.
□ Драматичний твір – це…
□ Перший професійний український театр – це…
□ “Я знаю імена таких акторів і режисерів театру корифеїв, як…”
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Наше завдання – більш докладно ознайомитися з біографією та творчістю митця. Ви розумієте, що життя і творчість будь-якого майстра – це нероздільні речі, адже кожний крок такої людини присвячений служінню мистецтву. Життя Івана Тобілевича – не виняток.
2. Робота з біографією митця
Під час лекції учителя учні ведуть конспект, занотовують розповідь у вигляді тез, або просто пишуть план. Обов’язкова умова: вони повинні відмітити в своїх записах інформацію про І. Карпенка – Карого, яка для них нова.
Стислий зміст повідомлення учителя
І. Карпенко-Карий – український драматург другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – був серед тих, кого сміливо можна назвати новатором.
В українській драматургії до І. Карпенка-Карого сюжет п’єси будувався здебільшого на якійсь любовній колізії і велику увагу приділяв етнографії. Іван Карпович уже в перших своїх драмах відходить від цього шаблону. Виступаючи проти надмірного етнографізму, митець зазначав, що треба “заглибитися в душу народу” й уникати перенасичення твору “етнографією, якої й так досить у наших п’єсах”.
Іван Франко високо цінував талант І. Карпенка-Карого, зазначаючи, що цей митець здатний “обняти такий широкий горизонт”. Дійсно, діапазон п’єс I. Карпенка-Карого широкий як у жанровому, так і тематично-ідейному аспекті. Від соціально-побутової драми до історичної трагедії, від побутової комедії до соціальної сатири – такий шлях пройшов цей видатний майстер драматичного слова.
Його ім’я можна сміливо поставити поруч з такими класиками світової драматургії, як Бернард Шоу, Генрік Ібсен, Герхард Гауптман та ін.
Іван Карпович Тобілевич увійшов у літературу під псевдонімом І. Карпенко-Карий. Відомо, що він поєднав у своєму імені ім’я батька та прізвище героя п’єси Т. Г. Шевченка “Назар Стодоля” – Гната Карого.
Його драматургічну творчість можна поділити на два періоди: п’єси першого періоду творчості – соціально-побутові драми (“Безталанна” та ін.). “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн” – п’єси другої групи – гостропроблемні соціально-психологічні комедії.
Драматургія І. Карпенка-Карого з’явилася і розвинулася завдяки таким видатним попередникам, як Г. Квітка-Основ’яненко, І. Котляревський, Т. Шевченко.
Огляд життя і творчості
І. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівка Бобринецького повіту на Херсонщині в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Хлопець навчався в Бобринецькому повітовому училищі, потім з 1859 р. почав працювати писарчуком станового пристава в містечку Мала Виска, пізніше став канцеляристом міської управи.
1864 р. влаштувався на службу до повітового суду, наступного року переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління, брав участь у аматорських виставах Тарновського, публікував літературно-критичні статті, став членом нелегального народовольського гуртка Опанаса Михалевича.
1870 р. І. Карпенко-Карий одружився з Надією Тарковською. 1883 р. в альманасі “Рада” надрукував оповідання “Новобранець”, підписане псевдонімом Гнат Карий. За неблагонадійність І. Карпенка-Карого звільнили з посади секретаря поліції. Він вступив до трупи М. Старицького.
1884 р. заарештований і засланий до Новочеркаська. Спочатку працював ковалем, пізніше відкрив палітурну майстерню, де займався оправленням книжок. У засланні написав свою першу драму “Чабан” (“Бурлака”), а також п’єси “Бондарівна”, “Розумний і дурень”, “Наймичка”, “Безталанна”.
Протягом 1886-1887 pp. І. Карпенко-Карий опублікував п’єси “Бондарівна”, “Розумний і дурень”, “Наймичка”, “Безталанна”, “Мартин Боруля”.
Перший “Збірник драматичних творів” І. Карпенка-Карого вийшов у Херсоні 1886 р.
1887 р., отримавши дозвіл на звільнення, прибув в Україну й оселився на хуторі Надія Єлисаветградського повіту (хутір, закладений на землях поміщиків Тарковських, Іван Тобілевич назвав іменем дружини. І донині хутір Надія є історико-культурним заповідником).
1888 р. із І. Карпенка-Карого знято гласний нагляд, він вступив до трупи М. Садовського, пізніше – П. Саксаганського. 1890 р. став членом товариства українських артистів, написав комедію “Сто тисяч”.
“Записку до з’їзду сценічних діячів”, складену І. Карпенком-Карим 1897 р., у Москві з трибуни з’їзду виголосив П. Саксаганський. У ній ішлося про переслідування українського театру.
1899 р. драматург написав історичну трагедію “Сава Чалий”, присвячену подіям гайдамаччини.
Протягом 1900-1904 pp. І. Карпенко-Карий створив власну трупу. З-під пера митця вийшли п’єси “Хазяїн”, “Суєта”, “Житейське море”.
1906 р. І. Карпенко-Карий захворів, залишивши сцену, виїхав на лікування до Німеччини.
15 вересня 1907 р. він помер у Берліні. Тіло перевезене в Україну і поховане на кладовищі в с. Карлюжини біля хутора Надія.
3. Робота в групах
На основі словникових статей та статей інших джерел про драму, драматичні жанри, комедію та сатиру сформулювати визначення понять соціально-сатирична комедія.
Орієнтовне визначення
Соціально-сатирична комедія – драматичний твір, в якому викриваються та висміюються суспільні та людські вади. Соціальна комедія розкриває класові суперечності суспільного буття, викриває все те, що заважає суспільному розвиткові (старе, потворне, аморальне). Показує вихід на арену суспільного життя нових типів героїв.
Повторення поняття
Соціально-психологічна драма – драма, яка поєднує художнє відтворення соціальних проблем сучасності та внутрішнього світу персонажів – думок, почуттів, прагнень, породжених навколишнім світом. Зображує особистість у її драматичних стосунках з суспільством, у процесі духовного становлення або духовних змін під впливом обставин та оточення. Набула актуальності на межі ХІХ-ХХ століть.
4. Оглядове знайомство з п’єсами І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”, “Безталанна”, “Єава Чалий”
Виступи учнів
□ Трагікомедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”.
□ Історична трагедія І. Карпенка-Карого “Сава Чалий”.
□ Соціально-психологічна драма “Безталанна”.
Учні, які отримали випереджувальне завдання, виступають з повідомленням про твір. Решта прослуховують повідомлення і працюють над заповненням узагальнювальної таблиці.
Орієнтовна узагальнювальна таблиця
Назва п’єси, рік публікації | “Сто тисяч” | “Сава Чалий” | “Безталання” |
Тема | ? | ? | |
Головна думка п’єси | ? | ? | |
Проблематика твору | ? | ? | |
Головний герої п’єси (або головні герої). | ? | ? | |
Жанр драматичного твору | Трагікомедія | Історична трагедія | Соціально-психологічна драма |
Риси п’єси нового типу (новаторство драматурга) | ? | ? |
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ
1. Інтерактивна вправа “Мікрофон”
□ “Мені вже було відомо про І. Карпенка-Карого таке…”
□ “З інформації про Івана Карпенка-Карого для мене новим було…”
□ “Біографія митця мене вразила тим…”
□ “Мені важко дати одним словом визначення професії І. Карпенка-Карого тому що…”
□ “Місце драматургії I. Карпенка-Карого в українській та світовій літературі…”
□ “Сутність новаторства видатного драматурга в тому…”
2. Бесіда з учнями
Ø Дайте характеристику тематичного та жанрового діапазону п’єс I. Карпенка-Карого.
Ø Що б ви сказали про роль І. Карпенка-Карого в розвитку української драми тепер, поглибивши відомості про його життя і творчість? (Відповідаючи, використайте матеріал словникового диктанту, поданого на початку уроку.)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Рефлексія
□ Для мене найскладнішим завданням було…
□ В групі я найкраще роблю…
□ Моя пропозиція для покращення групової роботи така…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати матеріал уроку, повторити (або прочитати) зміст комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)