Читацький практикум. Ліричний (ліро-епічний) твір. Ключі до прочитання. Рецензія як одна з форм читацьких рефлексій (письмово) – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА

Мета: повторити особливості ліричних (ліро-епічних творів); навчати учнів розуміти, відчувати, любити лірику, робити узагальнення, висловлювати власну думку; аналізувати ідеї та проблеми, які лежать в основі ліричного твору, привчати бачити в літературному тексті настрій митця, який вимагає від читача розуміння; розвивати зв’язне усне та писемне мовлення школярів, уміння давати власну оцінку культурно-мистецьким явищам, навички роботи із джерелами інформації; виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак.

Тип уроку: застосування навичок та вмінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Асоціативний диктант

Запишіть, які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово “лірика”. (Література, жанр, поет, куплет, рима, тропи, ліричний герой, пейзаж, медитація, читання, настрій, переживання…)

2. Обмін думками

Вірші якого поета вам найбільше подобаються? Чим вони привернули вашу увагу?

IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя

Ліричний твір – особливе явище в літературі. У ньому передаються думки, почуття, переживання, надії та сподівання людини, душевний стан автора, його ставлення до оточення. Такі твори містять багато суб’єктивного, особистого. Тому інколи буває важко зрозуміти зміст твору і ідеї, вміщені в ньому. Октавіо Пас, мексиканський поет, говорив: “Вірші не можна пояснити, їх можна тільки збагнути… Збагнути вірш – то насамперед почути його. Слова входять через слух, змінюються перед очима, тануть, якщо придивитися до них. Будь-яке прочитання віршів закінчується тишею”.

Справді, хоча ліричні твори і мають дуже давню історію (з’явилися у VI-VII ст. до н. е.), але і досі їх вивчення викликає багато труднощів. Отже, сьогодні на уроці ми поговоримо про умови, які зможуть полегшити сприйняття поезії, і напишемо рецензію на ліричний твір.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда з учнями

Ø Які ви знаєте літературні роди?

Ø У чому полягає особливість лірики?

Ø Які твори називаються ліричними?

Ø Як ліричні (ліро-епічні) твори впливають на читача?

Ø Хто такий ліричний герой? Чи потрібно його ототожнювати з автором?

Ø Чи завжди легко зрозуміти ліричний (ліро-епічний) твір? Чому?

2. Мозковий штурм

Якими шляхами слід іти до розуміння змісту поезії?

Запропонуйте “ключі”, які допоможуть відчинити двері у світ ліричного твору.

Орієнтовний зміст відповіді (знати особливості епохи, коли жив поет, умови формування його характеру, світогляд, оточення, літературний напрям, який представляє поет; читати і коментувати поезію слід вдумливо, намагатися пояснити її прихований зміст, з’ясувати смислове навантаження окремих слів, рядків, строф; визначати роль художніх засобів, висловлювати власне ставлення до прочитаного).

3. “Від серця до серця збудуємо місточок”

Що, вашу думку, хотів сказати своїм читачам Б. Грінченко поезіями “Доки?”, “До народу”, “До праці”.

Виразне читання поезій, обмін думками

(У поезїї “Доки” звучить сум, туга і розпач, які навіяні безправним, тяжким становищем простого люду, що мовчки несе свій тягар. Уже не залишилося сил навіть плакати. Автор з обуренням запитує: “Доки будемо так жить?” Письменник, що переймався долею українських трудівників, заявляє, що…давно вже час, Щоб воля прийшла й до нас.

Зміст твору перегукується зі змістом листа, написаного Б. Грінченком до Христі Алчевської 1 листопада 1892 року: “Крепостное право отменено, но не отменена экономическая зависимость бедного от богатого – и она дает возможность одному человеку обращаться с другим как с крепостным, как с рабом. Вы, гуманные и хорошие люди, Вы хотите народу просвещения. Но как же этот народ будет просвещаться, работая в день 15-16 часов? Вы хотите просвещения народа. Но ведь просвещение связано с самоуважением! Ведь где нет самоуважения, там не может быть просвещения. Спрашивайте о том, что читать народу, но еще более спрашивайте, что ему есть, во что одеться и обуться, потому что правду говорю Вам: не может человек с неудовлетворенными физическими потребностями развивать потребности духовные, и потому заботиться о народном просвещении без заботы о народном благосостоянии – это значит строить здание на песке. Мои слова – крик боли, вырывающийся почти непроизвольно” (Відділ рукописів. Т. 40613 ЦНБ АН УРСР).

Цей лист можна вважати ключиком до розуміння змісту поезії “Доки”.

Вірш “До народу” – це духовна сповідь ліричного героя, який роздумує про колишні та нинішні біди та нещастя свого “убогого народу”, про свої (представника інтелігенції) стосунки з ним. Він переконується остаточно, що його шлях – це шлях служіння народові, праця в ім’я народу і разом з народом. А твердо ставши на цю дорогу, ліричний герой відчуває, що став дужчим, сміливішим, упевненим у собі, що готовий іти до досягнення своєї мети.

Що більше і важче невтомно робив,

Що більш віддававсь я роботі,

То більше мені все твій образ яснів

І в поті чола я того зрозумів,

Що сам працювати звик у поті.

Закінчується ця сповідь рядками;.

З а правду, за волю все зможу знести –

І жити, і вмерти без страху.

Ключик до розуміння поезії – біографія митця, його патріотизм, любов до народу і боротьба за його щастя і визволення.

Поет усвідомлює, що “праця єдина з неволі нас вирве”. Праця об’єднає народ та борців за його волю, які поведуть трудящих до світлої мети:

Праця не згине між людьми даремне:

Сонце засвітить колись,

Дякою нас тоді люди згадають –

Нум же! До праці берись!

(“До праці”)

Слово вчителя. Мистецтво – один зі способів пізнання навколишнього світу, і виникло воно дуже і дуже давно. Сила мистецтва надзвичайно велика – воно здатне відродити людину, відкрити в її душі такі потаємні закутки, про які вона, можливо, сама і не підозрювала. Мистецтво виховує людину, захоплює, надихає.

Якщо ж говорити про такий вид мистецтва, як література, то тут із упевненістю можемо констатувати, що кожен прочитаний твір збагачує нас новою інформацією, новими відчуттями, новими поглядами на навколишній світ, вчить замислюватися над своєю поведінкою, підказує, як краще поводитися в тій чи іншій ситуації.

Робота з будь-яким твором мистецтва потребує не тільки розбору в змісті, але й необхідність дати йому оцінку, зробити певні висновки з прочитаного, прослуханого, побаченого. І називається такий вид оцінки рецензія.

Над написанням рецензії на поетичний твір ми і будемо працювати далі на уроці.

4. Словникова робота

Рецензія – відгук, розбір та оцінка художнього (літературного, театрального, музичного, кінематографічного та ін.), наукового або науково-популярного твору; жанр літературної критики та газетно-журнальної публіцистики.

У рецензії необхідно проаналізувати твір так, щоб стала зрозумілою його тема, ідейна спрямованість, характер героїв, зміст вчинків, їхній настрій, позиція автора.

5. Готуємося писати рецензію.

Рекомендації щодо послідовності виконання роботи

□ Прочитайте твір (перегляньте кінофільм, відвідайте виставу…), на який будете писати рецензію..

□ Визначте теми, що розвиває автор твору, який ви рецензуєте.

□ Прокоментуйте назву твору.

□ Висловте свою думку про зміст твору, проблеми, які порушує автор, про ідею твору.

□ Напишіть, чи вважаєте ви проблеми, про які пише автор, актуальними в наш час; чи поділяєте ви точку зору автора на ці проблеми.

□ Розкажіть, у чому збігається чи не збігається ваше сприйняття предмета мовлення з авторським.

□ Відзначте мовленнєві засоби, які складають своєрідність стилю автора.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Читання дібраних учнями рецензій на поетичні твори.

2. Робота над написання рецензії на цикл Б. Грінченка “Весняні сонети”.

3. Читання, обговорення кількох рецензій.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Метод “Незакінчене речення”

□ На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було…

□ Ця інформація дала змогу зробити висновок, що…

□ Найскладнішим було…

□ Я успішно засвоїв (засвоїла) матеріал і тепер умію…

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Закінчити роботу над рецензією.

2. Підготуватися до контрольної роботи за творчістю І. Карпенка-Карого та Б. Грінченка.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Читацький практикум. Ліричний (ліро-епічний) твір. Ключі до прочитання. Рецензія як одна з форм читацьких рефлексій (письмово) – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА