Соціальний конфлікт між мільйонером та його працівниками, наймитами. Проблема соціально відповідального підприємництва – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА
Мета: дати характеристику відносинам хазяїна і робітників та сутності їх конфлікту, визначити роль у цьому протистоянні економів Пузиря, довести, що обставини і характери типові; розвивати вміння аналізувати текст художнього твору та характери персонажів; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати негативне ставлення до надмірного прагнення збагачуватися за рахунок інших.
Теорія літератури: художній тип, типізація (повторення).
Обладнання: підручник, тлумачний словник української мови.
Тип уроку: комбінований.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя
На минулому уроці ми розглянули морально-етичні конфлікти в родині Пузиря. Сьогодні проаналізуємо конфлікт між мільйонером та його працівниками, наймитами. Поговоримо і про проблему соціально відповідального підприємництва.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Тематичний словниковий диктант “Історія українського театру”
Шкільна драма, інтермедії, вертепна драма, народна драма І. Котляревського, театр корифеїв
2. Фронтальне опитування
Ø Які конфлікти порушено в комедії “Хазяїн”?
Ø У чому причини морального конфлікту між Пузирем та дочкою?
Ø У чому причини конфлікту етичного?
Ø Дайте визначення художнього типу, типізації.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з цитатами
(Цитати об’єднують у групи: “Характеристика методів господарювання Пузиря ним самим”; “Характеристика методів господарювання Пузиря оточуючими”; “Характеристика методів господарювання помічників Пузиря”.)
“Характеристика Пузиря та його методів господарювання ним самим”
□ “Так буде, як я хочу” (Пузир).
□ “З миру по нитці – голому сорочка” (Пузир).
□ “Голодних буде тим більше, чим більше голодним помагать” (Пузир).
□ “Чудні люди! Голодних годуй, хворих лічи, школи заводь, пам’ятники якісь став!.. Повигадують собі ярма на шию і носяться з ними, а вони їх муляють, а вони їм кишені продирають” (Пузир).
□ “Терпіть не можу цієї бідноти. Як побачу старця, то, здається, тікав би від нього скільки сили” (Пузир).
□ Нам нужен дешевий робітник, розумієте? А без дешевого робітника хазяйство вести годі! (Пузир).
□ “Я… шукаю, де б більше купити землі, бо скільки б чоловік не мав – все бракує” (Пузир).
□ “Нема вже у мене того духу, що колись. Перше йшов за баришами наосліп, штурмом кришив направо і наліво, плював на все і знать не хотів людського поговору. Люди знають про мене більше, ніж я думаю. Натурально: то з степу не вилазив, а тепер почав між люди виходить, і треба оглядатись: що люди скажуть. I без людей погано, і з людьми погано” (Пузир).
Проблемне запитання: “Які риси характеру та методи господарювання Пузиря могли стати причинами бунту його працівників, наймітів?” (Жадоба наживи, жорстокість, скнарість, байдужість)
“Характеристика методів господарювання Пузиря оточуючими”
□ “Якби не давали, то я б і не брав! А коли дають – бери! I сам хазяїн наш всіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть – тягни! Так він робив і так робить від юних літ, а тепер має мільйони!” (Феноген)
□ “Нового купувать не хоче, а від цього халата і від кожуха повітря смердить! Он, як люди багатіють: учіться!” (Феноген)
□ “До земських діл тобі нема діла, луччих людей свого краю ти не знаєш.- я соромлюсь сидіти поруч з тобою за столом!” (Золотницький)
□ “Дика, страшна сила…” (Золотницький про Пузиря).
Проблемне запитання: “Чи підтверджують ваші попередні висновки вислови інших персонажів про Пузиря”? (Так)
“Характеристика помічників Пузиря”
□ “Дурно ніхто нічого не робе: ви для мене, я для вас. Ви найближчий до хазяїна чоловік”. (Зеленський до Феногена)
□ “Я знаю, що він більше всіх краде, та зате і мені велику користь дає” (Пузир про Ліхтаренка).
□ “Ліхтаренко таки дуже вигадує на хлібові. По відомості, певно, показує чистий, а дає – бач який. Такий хліб можно давать тільки з першого сентября, як обробимось. Розтривожили мені дитину!..” (Пузир).
□ “Я не візьму по-дурному, а перше зроблю хазяїнові користь, а потім себе не забуду. Брать, де дають і де можна, а на менших звертать!” (Ліхтаренко)
□ “Я так роблю: щоб все те, що є в хазяїна, було ціле і щоб мені була користь. Це комерчеський гендель!..” (Ліхтаренко)
Проблемне запитання: “Чи можна казати про подібність помічників Пузиря та його самого?” “Які риси характеру та методи господарювання Феногена та Ліхтаренка могли стати причинами бунту працівників та наймітів?” (“Шахрайство, підступність, байдужість, жорстокість та позитивне або байдуже ставлення до їх негативних вчинків самого хазяїна – ці риси та обставини так само могли стати причиною бунту робітників”.)
Бажані висновки. Справді, мануйлівці жили трохи краще, ніж селяни в інших селах. Але втручання Ліхтаренка (за наказом хазяїна він повинен зробити мануйлівців бідними, щоб ті з усім погоджувалися) в їхнє життя привело до походу мануйлівців до Пузиря зі скаргою на погане харчування, але Соня їх запевняє, що заступиться за них перед батьком. Тільки дії Ліхтаренка, який зменшив ціну за роботу і взяв працювати лише половину робітників, порушивши домовленість про здачу землі в аренду, харчування, яке так і не покращилося, приводить до бунту мануйлівців.
2. Слово вчителя (коротка лекція)
Драматург пише про події, які відбувалися в часи, коли гаслом суспільства стає збагачення будь-якою ціною, “стяжания для стяжання без жодної іншої мети” і все підкоряється “безсердечному чистогану”, де в “корені лежить неправда, зло”. Письменник нещадно викриває і засуджує капіталістичні взаємини між людьми, які стають причиною загибелі (частіше моральної) як самих експлуататорів, так і їх робітників. Страшну залежність робітника від хазяїна драматург називає “хазяйським колесом, вирватись з якого можна лише ціною життя: “Хазяйство або смерть – такий девіз”,- констатує лікар, що прийшов до присмертного Пузиря, а Ліхтаренко цинічно заявляє Зозулі: “Тут колесо так крутиться: одних даве, а другі проскакують”. Отже, драматург піднімає дуже важливу й досі актуальну проблему – проблему соціально відповідального підприємництва. На будь-якому підприємстві складається певний соціум. За його моральний стан і матеріальне благополуччя відповідає керівник. У цьому розумінні Пузир – керівник поганий, адже життя його робітників не відповідає ані моральним, ані матеріальним вимогам.
Можливо, хтось скаже, що автор п’єси згустив фарби заради драматичного ефекту. Але життя свідчить про інше: майстер створив дійсно типові образи і поставив їх у типові обставини. Ось факти.
Селяни з населених пунктів Кадашеве та Карлюжен, яким письменник давав читати твір, упізнали в образі Пузиря мільйонера-землевласника Шевякова, якого вони ще пам’ятали звичайним, небагатим селянином на прізвище Шуляк. Цей Шуляк починав зі звичайних маленьких комерційних операцій, а став власником десяти економій, сотень десятин землі, тисячних отар овець, а згодом навіть змінив прізвище на інше, благородне.
Дехто з сучасників Тобілевича вважав, що прообразом Пузиря був куркуль Сінадіно, якому належало шість тисяч десятин землі і кілька кінських заводів у Тавричеській та Херсонській губерніях.
В образі Пузиря упізнав себе і мільйонер Терещенко. Саксаганський у мемуарах навів цікавий факт про те, як до І. Карпенка-Карого було підіслано якогось незнайомого чоловіка, який пропонував письменникові хабар у 30 тисяч, щоб п’єсу зняли з репертуару. Проте письменник був непідкупним.
Ці відомості доводять не тільки факт типізації, а створення на основі реального життя сільських багатіїв Півдня України, які вибилися з мужиків і організували на скуплених землях економії, переконливі художні образи. “Хазяїн” став символом доби становлення капіталізму на півдні України.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Ø Які історичні реалії пореформенної Росії відбилися у творі? (Будівництво нових цукроварень, операції земського банку, зубожіння родовитих дворян-поміщиків, просвітницька діяльність ліберальної інтелігенції і селянські бунти.)
Ø Чому, на ваш погляд, правдиво показуючи у творі назрівання соціального конфлікту між капіталістами, з одного боку, та селянами і робітниками – з іншого, автор не ввів робітників та селян у перелік основних дійових осіб? (Хоч робітники активно виступають у перших трьох явах другої дії, і як об’єкт хижацької експлуатації весь час перебувають у полі уваги автора, головною задачею твору (про що свідчить і його назва) було викриття і засудження “стяжателя”).
Ø Про дивну пристрасть деяких людей до збагачення заради збагачення писали представники зарубіжної літератури. Назвіть їх імена. (О. де Бальзак, О. С. Пушкін, М. Є. Салтиков-Щедрін)
Ø Кого з героїв зарубіжної літератури нагадує вам образ Пузиря? (Гобсека)
Ø Комедія “Хазяїн” “дуже серйозна” (Карпенко-Карий). Чому так висловився про свій твір драматург? (Автор вводить елементи суто драматичні й навіть трагічні, проте підпорядковує їх загальним законам комедійного жанру.)
Ø Який різновид комедії, створений відомим зарубіжним комедіографом, нагадує вам твір І. Карпенко-Карого? (Високу комедію Ж. Б. Мольєра)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Рефлексія
□ Робота над аналізом твору “Пузир” стала для мене уроком життя, тому що…
□ Я вважаю, що “пузирі” існують й досі, тому що…
□ Головною зброєю протидії “пузирям” я вважаю…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріал уроку. Повторити відомості про комедію Мольєра “Міщанин-шляхтич”, підготувати стислий переказ змісту комедії “Мартин Боруля” (завдання для груп);
2. Індивідуальні завдання: підготувати короткі повідомлення про анонімне сатиричне оповідання XVIII ст. “Доказатєльство Хама Данієла Кукси потомственного” та п’єсу М. М. Куліша “Мина Мазайло”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)