Полімерія неалельних генів

Related posts:

1. Спадкування при полімерній взаємодії неалельних генів Коли стан ознаки визначається сукупною дією декількох неалельних генів, кожен з яких в силу диплоїдності еукаріот представлений в генотипі соматичних клітин парою алелей, причому дія цих генів характеризується адитивним (що додає, додавати, кумулятивним: від англ.: additive – допомагає наростити) фенотипическим ефектом, в поколіннях організмів зустрічаються особини з різним ступенем вираженості спостережуваного ознаки, що залежить від […]...
2. Взаємодія генів алельних і неалельних У попередніх параграфах ми розглянули багато випадків так званого незалежного успадкування ознак, коли кожен ген проявлявся відносно незалежно. Наприклад, домінантний ген, що визначає жовте забарвлення насіння гороху, викликає розвиток цієї ознаки і за наявності генів, відповідальних за зовсім інші ознаки. У морських свинок гени забарвлення шерсті діють незалежно від генів, що визначають саму структуру їх […]...
3. Полімерія Це вид взаємодії двох і більше пар неалельних генів, домінантні аллели яких однозначно впливають на розвиток одного і того ж ознаки. Полімерна дію генів може бути кумулятивним і некумулятивною. При кумулятивній полімерії інтенсивність значення ознаки залежить від дії, що підсумовує генів : чим більше домінантних алелей, тим більше ступінь вираженості ознаки. При некумулятивною полімерії кількість […]...
4. Взаємодія і множинна дія генів як основа цілісності генотипу Гени являють собою структурні та функціональні одиниці спадковості. Кожен з них визначає розвиток одного якогось ознаки, незалежного від інших. Окрема клітина й організм є цілісними системами, де всі біохімічні та фізіологічні процеси строго узгоджені і взаємопов’язані насамперед тому, що генотип – це система взаємодіючих генів. Взаємодіють один з одним як алельних, так і неалельні гени, […]...
5. Взаємодія генів Які види взаємодії алельних генів ви знаєте? Повне домінування. Цей тип взаємодії алельних генів зводиться до того, що домінантний ген повністю пригнічує дію рецесивного. При схрещуванні чистих ліній (двох гомозиготних організмів), що розрізняються між собою парою ознак, всі нащадки першого покоління будуть однаковими і мати ознака одного з батьків. Наприклад, при схрещуванні чистих ліній гороху […]...
6. Незалежний розподіл генів Після того як Мендель розробив основні закономірності успадкування при моногібрідному схрещуванні, він приступив до вивчення дигібрідних схрещувань, т. Е. Схрещувань між особинами, що розрізняються за двома ознаками. Одне з таких схрещувань було проведено між рослинами гороху, що мають жовті гладкі насіння, і рослинами з зеленими зморшкуватими насінням. У першому поколінні все насіння були жовтими і […]...
7. Дигібридне схрещування. III закон Г. Менделя При дигібридному схрещуванні вибирають батьківські організми, що відрізняються за двома ознаками. Мендель у своїх дослідах використовував екземпляри гороху, що розрізняються за кольором і формою насіння. Ці ознаки він позначав відповідно буквами А (а) і В (Ь). Розглянемо результати цих дослідів (рис. 46 і 47). Рис. 47. Схема незалежного розподілу ознак при дигибридном схрещуванні: A, B, […]...
8. Взаємодія генів – конспект В організмі одночасно функціонує безліч геномів. У процесах реалізації генетичної інформації в ознаку можливі численні “пункти” взаємодії різних генів на рівні біохімічних реакцій. Такі взаємодії неминуче відбиваються на формуванні фенотипу. Алельні гени визначають альтернативні ознаки, оскільки лежать в гомологічних локусах гомологічних хромосом. Між алелями гетерозиготи можливі певні взаємодії, що лежать в основі прояву ознаки у […]...
9. Закон незалежного комбінування (успадкування) ознак, або третій закон Менделя Організми відрізняються один від одного за багатьма ознаками. Тому, встановивши закономірності успадкування однієї пари ознак, Г. Мендель перейшов до вивчення спадкування двох (і більше) пар альтернативних ознак. Для дігібрідного схрещування Мендель брав гомозиготні рослини гороху, що відрізняються за забарвленням насіння (жовті й зелені) і формі насіння (гладкі і зморшкуваті). Жовте забарвлення (А) і гладка форма […]...
10. Закон розщеплення ознак Подальше розмноження гетерозиготних особин, які є нащадками чистих ліній, призводить до фенотипічного розщеплення досліджуваних рис у нового покоління, які розподілилися в пайовий розподіл як 3: 1, генотипічними – в частках 1: 2: 1. Гетерозиготність отриманих раніше гібридів першого покоління, тобто наявність в їх генотипі обох варіантів алелі – і домінантного, і рецесивного, обумовлює, при подальшому […]...
11. Перекриття генів У геномі фага ФХI74 ген В розташований всередині гена Л, а Е – всередині D. Зчитування інформації генів Е і D здійснюється двома рамками різних точок із зсувом на один нуклеотид. Зчитування гена починається до того, як закінчиться зчитування генів D і Е, при цьому використовується третя рамка зчитування. У пухлинного вірусу SV40 зчитування інформації […]...
12. Компліментарність Такий тип взаємодії має місце, коли домінантні аллели різних генів, об’єднавшись в генотипі гібридів, дають новий фенотипічний прояв, відсутнє у батьківських форм. Наприклад, таким чином успадковується забарвлення квіток у запашного горошку (рис. 387). У цієї рослини квітки, залежно від поєднання домінантних алелів двох комплементарних генів, можуть мати пурпурову або біле забарвлення. Пурпурні квітки мають особини, […]...
13. Успадкування ознак, зчеплених зі статтю Встановлено, що в статевих хромосомах знаходяться гени, що відповідають не тільки за розвиток статевих, а й за формування нестатевих ознак (згортання крові, колір зубної емалі, чутливість до червоного і зеленого кольору й т. д.). Спадкування нестатевих ознак, гени яких локалізовані в Х-або Y-хромосомах, називають спадкуванням, зчепленим з підлогою. Вивченням успадкування генів, локалізованих в статевих хромосомах, […]...
14. Клонування генів біосинтезу антибіотиків Процес біосинтезу одного антибіотика може складатися з 10-30 ферментативних реакцій, так що клонування всіх генів його біосинтезу – завдання не з легких. Один з підходів до виділення повного набору таких генів заснований на трансформації одного або декількох мутантних штамів, не здатних синтезувати даний антибіотик, банком клонів, створеним з хромосомної ДНК штаму дикого типу. Після введення […]...
15. Неповне домінування. Генотип і фенотип Яке розщеплення за фенотипом відбувається у другому поколінні при неповному домінуванні? При неповному домінуванні в другому поколінні відбувається розщеплення потомства за курсом 1: 2: 1 як за генотипом (АА: Аа: Аа: аа), так і фенотипу (1/4 особин несе домінантний ознака, для 2/4 характерно неповне прояв домінантної ознаки і 1/4 – рецесивний ознака). Що таке фенотип? […]...
16. Встановлені закони Менделя Г. Мендель представляв “речовина спадковості” як сукупність безлічі незалежних і постійних факторів, які передаються від одного покоління до іншого, можуть перегруповуватися і створювати так звану комбінативну мінливість. До такого висновку Г. Мендель прийшов після аналізу результатів схрещування різних сортів гороху. Він виявив, що властивості гібридів по аналізованому ознакою не є проміжними між батьківськими форма – […]...
17. Генетико-автоматичні процеси (дрейф генів) Мутації і комбінативна мінливість, періодичні коливання чисельності організмів, ізоляція змінюють генофонди популяцій випадковим чином. Їх спільна дія з природним відбором в процесі видоутворення надає біологічної мінливості в цілому пристосувальний характер. Виконанню відбором упорядочивающей ролі перешкоджають зміни частот алелей, що залежать від випадкових причин. Такими в даному випадку є причини, що зумовлюють переважне розмноження генотипів поза […]...
18. Генотип – цілісна система Взаємодія генів в генотипі. Генотип являє собою сукупність всіх генів, локалізованих в хромосомах даного організму. Генотип – це цілісна система, елементи якої (гени) постійно взаємодіють. У результаті такої взаємодії у організмів формуються ті чи інші ознаки. Прикладом взаємодії алельних генів може служити явище домінування (див. § 41). Однак активно взаємодіяти між собою можуть і гени, […]...
19. Будова генів Нобелівська премія 1962 року було присуджено двом ученим – Дж. Уотсоном і Ф. Крику за їх відкриття, пролити світло на природу генів. На підставі рентгеноструктурного аналізу і тонкого хімічного дослідження ці вчені запропонували модель будови генетичного матеріалу, що отримала загальне визнання. Відповідно до моделі Уотсона і Крика, генетичний матеріал – ДНК – за своєю структурою […]...
20. Дигібридне схрещування Сутність дигібрідного схрещування Організми розрізняються за багатьма генами і, як наслідок, за багатьма ознаками. Щоб одночасно проаналізувати спадкування декількох ознак, необхідно вивчити успадкування кожної пари ознак окремо, не звертаючи уваги на інші пари, а потім зіставити і об’єднати всі спостереження. Саме так і вчинив Мендель. Схрещування, при якому батьківські форми відрізняються по двох парах альтернативних […]...
21. Значення генів, генофонд, генна географія Значення генів Нормальні біологічні властивості організму контролюють гени. Вони характеризують індивідуальні властивості людини як біологічного виду і складають генетичну основу здоров’я і нормальної життєдіяльності людини. Матеріальною основою спадковості є гени. Ген – самостійно функціонуючий ділянку молекули ДНК. Сукупність усіх генів є генотипом. Кожен ген відповідає за синтез поліпептидного ланцюга білка. Нуклеїнова кислота з білками входить […]...
22. Епістаз Епістаз – вид взаємодії неалельних генів, при якому одна пара генів пригнічує (не дає проявитися у фенотипі) іншу пару генів. Ген-пригнічувач називають епістатічним (Епістатичний), придушений ген-гіпостатічним (гіпостатіческой). Якщо епістатічний ген не має власного фенотипического прояви, то він називається інгібітором і позначається буквою I (i). Якщо епістатічний ген-домінантний, то епістаз також називається домінантним. Розщеплення за фенотипом […]...
23. Моногібридне схрещування Фенотип і генотип. Моногібрідним називається схрещування, при якому батьківські форми відрізняються один від одного по одній парі контрастних, альтернативних ознак. Ознака-будь-яка особливість організму, тобто будь-яке окреме його якість або властивість, за яким можна розрізнити дві особини. У рослин це форма віночка (наприклад, симетричний-асиметричний) або його забарвлення (пурпурний-білий), швидкість дозрівання рослин (скоростиглість-позднеспелость), стійкість або сприйнятливість до […]...
24. Регуляція активності генів У еукаріотів розмір генома в сотні, а у ссавців в тисячу разів більше, ніж у прокаріотів, тому регулювати таку систему досить складно. У більшості еукаріотів регуляція активності генів здійснюється на стадії транскрипції. Для них характерні довгоживучі матриці іРНК. Хоча у еукаріотів після введення субстрату синтез певних ферментів посилюється, проте це посилення не настільки велика, як […]...
25. Аналізуюче схрещування Для виявлення закономірностей успадкування ознак необхідно первинному схрещуванню піддавати гомозиготні особини. Однак фенотип за цією ознакою не завжди є ознакою гомозиготності даного організму, наприклад горох з жовтими насінням може бути як гомозиготним (АА) за домінантною ознакою, так і гетерозиготним (Аа). Тому необхідний метод виявлення гомозиготності, яким є аналізуюче схрещування. Для аналізуючого схрещування використовують організми, що […]...
26. Неповне домінування Неповне домінування – так називається вид взаємодії алельних генів, при якому фенотип гетерозигот відрізняється як від фенотипу гомозигот по домінанті, так і від фенотипу гомозигот по рецесиву і має середнє (проміжне) значення між ними. Має місце при спадкуванні забарвлення: оцвітини нічної красуні; Ротиків; Забарвлення шерсті морських свинок і т. д. Сам Мендель зіткнувся з неповним […]...
27. Моногібридне схрещування – основи генетики До робіт Менделя вважалося, що спадковість призводить до змішання, усереднення окремих ознак. Відомо, що від шлюбів між людьми з різним кольором шкіри (наприклад, неграми і білими) народжуються діти з проміжним кольором шкіри. При схрещуванні різних порід тварин упомісей багато ознак також носять проміжний характер. Успіх Менделя багато в чому пояснюється тим, що він вивчав успадкування […]...
28. Від горизонтального переносу генів до статевого розмноження Горизонтальний перенос генів був завжди. Як не парадоксально, він міг з’явитися навіть раніше самого життя! На це вказують результати досліджень, що проводяться в рамках теорії РНК-світу (про неї розказано в “Народженні складності”). Моментом зародження життя логічно вважати момент появи першого репликатора – спільноти молекул РНК, що допомагали один одному розмножуватися. Чим більше ми дізнаємося про […]...
29. Множинний алелізм У розглянутих прикладах ми стикалися лише з двома аллельними станами локусу, наприклад А – а, W – w. В результаті взаємодії цих алелей спостерігалося повне або неповне домінування певної ознаки. У ряді випадків локус може мати кілька станів, тобто множинний алелізм. Множинний алелізм для генів, що контролюють системи несумісності, виступає як фактор відбору, що перешкоджає […]...
30. Дигібридне схрещування. Третій закон Менделя 1. Яке схрещування називається дігібрідних? Полигибридного? Схрещування, при якому батьківські форми відрізняються по двох парах альтернативних ознак, називається дігібрідних. Якщо батьки відрізняються за багатьма парам альтернативних ознак, схрещування називається полигибридного. 2. У чому полягає сутність закону незалежного успадкування? Які цитологічні основи обумовлюють незалежне успадкування генів і відповідних їм ознак? Третій закон Менделя чи закон незалежного […]...
31. Генотип як цілісна система Властивості генів На підставі знайомства з прикладами наслідування ознак при моно-і дігібридному схрещуванні може скластися враження, що генотип організму складається з суми окремих, незалежно діючих генів, кожен з яких визначає розвиток тільки своєї ознаки або властивості. Таке уявлення про прямий і однозначний зв’язки гена з ознакою найчастіше не відповідає дійсності. Насправді існує величезна кількість ознак […]...
32. Зчеплене успадкування ознак Що собою являють хромосоми? Хромосоми – особливі, інтенсивно забарвлюються структури ядра, добре помітні в мікроскоп при діленні клітини, які є носіями генетичного матеріалу. Кожна хромосома містить молекулу ДНК, з’єднану з особливим білком, що додає їй компактність. Ділянки ДНК, в яких записана інформація про первинну структуру білка, називають генами. У кожній хромосомі міститься безліч генів. Функція […]...
33. Спадкування кількісних ознак Кількісні ознаки – це все мірні ознаки: зростання (в сантиметрах), удій молока (в літрах), жирність молока (у відсотках) і т. П. Аналіз успадкування кількісних ознак значно ускладнений. Перше, з чим стикається генетик, – це безперервний характер мінливості. Вже при аналізі успадкування забарвлення зерна у пшениці, обумовленої полімерними генами, Н. Г. Нільсон-Еле встановив безперервний ряд мінливості […]...
34. Адаптаціогенез Походження адаптацій пов’язано з мутаційної мінливістю, яка веде до появи нових ознак або зміни старих, і дією відбору. Однак ознака повинен не тільки з’явитися, але і бути спадково закріплений, а також поширений в популяції. У процесі утворення адаптації виділяють три фази: інадаптівних, пре-адаптивну та постадаптівную. Інадаптівних фаза має місце при різких змінах умов середовища проживання. […]...
35. Генетичний аналіз Сукупність методів вивчення спадковості отримала назву “генетичний аналіз”. Його основа – гибридологический метод, розроблений Г. Менделем. З відкриття законів успадкування Г. Менделем і починається історія генетики. Не менша заслуга у становленні цієї науки належить Т. Моргану і його школі. Можна вважати, що ці вчені заклали фундамент генетики як науки. Гибридологический метод, розроблений Г. Менделем, показав, […]...
36. Спадковість і мінливість – властивості організмів Основні терміни і поняття, що перевіряються в екзаменаційній роботі: алельних гени, аналізує схрещування, взаємодію генів, ген, генотип, гетерозиготність, гіпотеза чистоти гамет, гомозиготність, дигибридное схрещування, закони Г. Менделя, кількісні ознаки, кроссинговер, літали, множинні алелі, моногибридное схрещування, незалежне успадкування, неповне домінування, правило однаковості, розщеплення, фенотип, цитологічні основи законів Менделя. Генетика – наука про спадковість і мінливість організмів. […]...
37. Закономірності успадкування ознак, встановлені Г. Менделем Яких правил дотримувався Г. Мендель при проведенні своїх дослідів? Г. Мендель розробив методику проведення дослідів над рослинними гібридами. Суть цієї методики зводилася до наступного. По-перше, для проведення дослідів Г. Мендель вдало вибрав об’єкт дослідження – садовий горох, рослина Самозапильна, з коротким періодом дозрівання, що дуже зручно для аналізу потомства. По-друге, Г. Мендель використовував чисті лінії […]...
38. Домінантні і рецесивні ознаки людини Одні гени можуть виявлятися сильніше інших. В такому випадку домінантна ознака пригнічує рецесивний ознака чоловічої або жіночої гена. Рецесивний ген не проявляється, але зберігається. Наприклад, ген А, що визначає колір (пігмент) волосся, домінантою по відношенню до гену (а), що визначає безбарвні волосся. Організм з генотипом Aa має волосся темного кольору, так як проявляється домінантний ген […]...
39. Систематичні групи рослин Для зручності вивчення організми кожного царства розподіляють на групи. Найбільші групи царства рослин названі відділами. Всі рослини, а їх близько 350 тис. видів, входять до складу 15 відділів. Рослини, з будовою і життєдіяльністю яких ми вже познайомилися, виділені у відділ квіткових, або покритонасінних. Основні загальні ознаки об’єднання їх в один відділ – освіта у них […]...
40. Вищі рослини: визначення Вищі рослини (ембріофити, наземні рослини) – це тип зелених рослин, які мають диференціацію тканин, чого немає у нижчих рослин – водоростей. Вищі рослини також мають більш складну організацію: тканини рослин мають різні функції і поділяються на кілька видів; у рослин добре розвинена провідна система; рослини також мають генеративні органи і вегетативні органи. Вегетативні органи – […]...