Якісна і кількісна оцінка ризиків
Ухвалення конкретного управлінського рішення, в природі якого спочатку закладена певна ступінь ризику, передбачає проведення його аналізу та оцінки. У найзагальнішому вигляді охарактеризувати рівень ризику можна двома параметрами: ймовірністю реалізації несприятливої??події і величиною втрат, які може принести реалізація цього несприятливої??події. Разом з тим на практиці не завжди вдається більш-менш точна формалізована оцінка зазначених параметрів. Часто доводиться використовувати непрямі, суб’єктивні способи аналізу. Для найбільш повної оцінки ризику в умовах обмеженої інформації зазвичай використовують сукупність якісних і кількісних методів.
Якісний аналіз передує кількісному. Він передбачає визначення факторів ризику, ідентифікацію потенційних областей виникнення ризику, виявлення напрямків діяльності та етапів, на яких може реалізуватися ризик. Протягом якісного аналізу також встановлюється можливість кількісної оцінки ризиків, реалізація яких може вплинути на діяльність підприємства.
Якісна оцінка ризику, хоча і являє собою необхідний етап у процесі розробки та реалізації рішень, не дає достатньої інформації про рівень ризику. Остаточні висновки можна отримати тільки в результаті проведення кількісної оцінки.
Кількісно величина ризику досить точно описується за допомогою математичного апарату теорії ймовірності та статистики.
Абсолютна вираз ризику являє собою середню очікувану величину втрат. Причому всі вони повинні бути виражені у вартісному вигляді. На практиці залежно від сфери походження можна виділити:
– Матеріальні втрати, які вимірюються в тих же одиницях, що і кількість втрачених ресурсів;
– Тимчасові втрати, пов’язані із затримкою реалізації планових термінів діяльності, проекту;
– Трудові втрати (різновид тимчасових втрат), які виражаються в людино-годинах невідпрацьованого персоналом часу;
– Екологічні втрати, які проявляються в нанесенні шкоди навколишньому середовищу;
– Моральні, інтелектуальні втрати та ін.
Перераховані параметри не завжди можливо уявити
В адекватному вартісному вираженні, щоб розрахувати ймовірні несприятливі наслідки прийнятого рішення. Однак, навіть якщо це вдасться, використання тільки абсолютних величин недостатньо для всебічного аналізу ризику. Як вже говорилося, його вищий рівень може бути пов’язаний з очікуванням отримання підвищеної прибутку. У цьому випадку для аналізу доцільно використовувати відносні показники ризику, які мають на увазі зіставлення його величини з прогнозованими результатами діяльності.
Вирази (1.1-1.2) дозволяють цілком адекватно формалізувати існуючі уявлення про ризик і проводити його оцінку. Разом з тим їх практичне застосування ускладнюється рядом причин. По-перше, не завжди достатньо інформації для оцінки ймовірності або кількісного вираження можливих несприятливих наслідків. По-друге, навіть за наявності інформації, як вже говорилося вище, не завжди можлива її формалізація (приведення до єдиного чисельній, найкраще вартісному, виду) або вона не представлена??у вигляді, придатному для використання у формулах (1.1-1.2).
У даній ситуації необхідно використовувати додаткові методи визначення рівня ризику, які будуть враховувати характер доступної інформації. При цьому показники оцінки можуть бути непрямими і характеризувати ризик недостатньо повно і точно. Ступінь їх достовірності та аналітичності буде визначатися кількістю і характером доступної інформації. Розглянемо деякі з найбільш поширених методів оцінки.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)