Оцінка підприємницького ризику
Класифікація методів оцінки підприємницького ризику
Будь-яку підприємницьку діяльність, зазвичай, супроводжує певна частка ризику. Такий ризик пов’язаний з впливом різного роду факторів: інфляція, внутрішній стан організації, обстановка на зовнішніх ринках. Тому можливий розмір втрат може варіюватися від нульового до катастрофічного: нульові втрати мають на увазі зростання прибутку, а катастрофічні можуть залишити підприємця без майна, привести до людських втрат або екологічної катастрофи.
Прийнято виділяти такі групи методів оцінки підприємницького ризику:
- Статистичний, Метод експертних оцінок, Використання аналогів, Метод розрахунку доцільності витрат, А також комбіновані методи.
Якісну оцінку ризику можна зробити через визначення відповідної зони або області ризику. Залежно від розмірів втрат виділяють:
- Безризикову зону – область, в якій передбачаються негативні або нульові втрати. Зону допустимого ризику – область, де конкретний вид підприємницької діяльності економічно доцільний (втрати менше, ніж очікуваний прибуток). Зону критичного ризику – область, де можливі втрати перевищують розмір очікуваного прибутку. Зону катастрофічного ризику – область, де втрати вище критичного рівня і в максимумі досягають величини, яка порівнянна з майновим станом підприємця.
Статистичний метод оцінки
Статистичний метод спирається на дані статистики щодо конкретної галузі. Якщо є достатня кількість інформації, то ймовірність розрахувати втрати і грамотно побудувати криву ризику досить висока.
Аналіз експертних оцінок і метод аналогій
За допомогою аналізу експертних оцінок досліджуються думки фахівців і експертів в якій-небудь сфері підприємництва. При кільком експертам пропонується уточнити коефіцієнти ймовірної, допустимої, критичної і катастрофічною втрати, далі з урахуванням цього розраховуються усереднені показники і будується крива ризиків, відповідна ситуації.
Метод аналогії зручно використовувати тоді, коли неможливо застосувати інші методи оцінки підприємницького ризику. У даній ситуації, щоб оцінити потенційну загрозу можуть використовуватися подібні угоди і схожі проекти, на підставі даних про ефективність яких проектується крива ймовірностей.
Метод визначення доцільності витрат
Розрахунок доцільності витрат є досить результативним методом при розподілі грошових ресурсів. За основу приймається ряд факторів, що є причиною фінансового перевитрати:
- Початкова недооцінка вартості; Зміна кордону проектування; Розбіжності продуктивності; Збільшення заявленої спочатку вартості.
Відповідно, при розбитті проекту на стадії, в рамках кожної стадії аналізується доцільність, це дозволить звести до мінімуму розмір зазнає ризику капіталу: при отриманні достатньої інформації про реалізацію кожної стадії в будь-який час підприємець може скоротити фінансування.
Комбінований підхід
Комбінований підхід в собі об’єднує кілька методів оцінки підприємницького ризику, які використовуються частково і при необхідності. Часто реальна картина того, що відбувається може бути представлена за допомогою різних елементів аналізу, взятих з різних методик.
Сьогодні методи оцінки підприємницького ризику є найбільш ефективним інструментом боротьби з банкрутством або фінансовим крахом. З урахуванням даних, отриманих в результаті такого аналізу, розробляється і впроваджується оптимальна стратегія розвитку підприємства.
Безумовно, усунути загрозу втрат повністю неможливо, проте грамотному управлінцю з великою ймовірністю під силу передбачити можливі альтернативи розвитку подій і прийняти рішення, спираючись на ступінь виправданості конкретного ризику в порівнянні із запланованою вигодою.