Оцінка підприємницького ризику

Класифікація методів оцінки підприємницького ризику

Будь-яку підприємницьку діяльність, зазвичай, супроводжує певна частка ризику. Такий ризик пов’язаний з впливом різного роду факторів: інфляція, внутрішній стан організації, обстановка на зовнішніх ринках. Тому можливий розмір втрат може варіюватися від нульового до катастрофічного: нульові втрати мають на увазі зростання прибутку, а катастрофічні можуть залишити підприємця без майна, привести до людських втрат або екологічної катастрофи.

Прийнято виділяти такі групи методів оцінки підприємницького ризику:

    Статистичний, Метод експертних оцінок, Використання аналогів, Метод розрахунку доцільності витрат, А також комбіновані методи.

Якісну оцінку ризику можна зробити через визначення відповідної зони або області ризику. Залежно від розмірів втрат виділяють:

    Безризикову зону – область, в якій передбачаються негативні або нульові втрати. Зону допустимого ризику – область, де конкретний вид підприємницької діяльності економічно доцільний (втрати менше, ніж очікуваний прибуток). Зону критичного ризику – область, де можливі втрати перевищують розмір очікуваного прибутку. Зону катастрофічного ризику – область, де втрати вище критичного рівня і в максимумі досягають величини, яка порівнянна з майновим станом підприємця.
Статистичний метод оцінки

Статистичний метод спирається на дані статистики щодо конкретної галузі. Якщо є достатня кількість інформації, то ймовірність розрахувати втрати і грамотно побудувати криву ризику досить висока.

Аналіз експертних оцінок і метод аналогій

За допомогою аналізу експертних оцінок досліджуються думки фахівців і експертів в якій-небудь сфері підприємництва. При кільком експертам пропонується уточнити коефіцієнти ймовірної, допустимої, критичної і катастрофічною втрати, далі з урахуванням цього розраховуються усереднені показники і будується крива ризиків, відповідна ситуації.

Метод аналогії зручно використовувати тоді, коли неможливо застосувати інші методи оцінки підприємницького ризику. У даній ситуації, щоб оцінити потенційну загрозу можуть використовуватися подібні угоди і схожі проекти, на підставі даних про ефективність яких проектується крива ймовірностей.

Метод визначення доцільності витрат

Розрахунок доцільності витрат є досить результативним методом при розподілі грошових ресурсів. За основу приймається ряд факторів, що є причиною фінансового перевитрати:

    Початкова недооцінка вартості; Зміна кордону проектування; Розбіжності продуктивності; Збільшення заявленої спочатку вартості.

Відповідно, при розбитті проекту на стадії, в рамках кожної стадії аналізується доцільність, це дозволить звести до мінімуму розмір зазнає ризику капіталу: при отриманні достатньої інформації про реалізацію кожної стадії в будь-який час підприємець може скоротити фінансування.

Комбінований підхід

Комбінований підхід в собі об’єднує кілька методів оцінки підприємницького ризику, які використовуються частково і при необхідності. Часто реальна картина того, що відбувається може бути представлена ​​за допомогою різних елементів аналізу, взятих з різних методик.

Сьогодні методи оцінки підприємницького ризику є найбільш ефективним інструментом боротьби з банкрутством або фінансовим крахом. З урахуванням даних, отриманих в результаті такого аналізу, розробляється і впроваджується оптимальна стратегія розвитку підприємства.

Безумовно, усунути загрозу втрат повністю неможливо, проте грамотному управлінцю з великою ймовірністю під силу передбачити можливі альтернативи розвитку подій і прийняти рішення, спираючись на ступінь виправданості конкретного ризику в порівнянні із запланованою вигодою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Оцінка підприємницького ризику