Класифікація ризиків
На сьогоднішній день відсутня завершена, відповідальна сучасному рівню вимог класифікація ризику взагалі та екологічного ризику зокрема. Тим не менш, спроби створити класифікацію екологічного ризику є.
Під класифікацією ризику слід розуміти розподіл ризику на конкретні групи за певними ознаками для досягнення поставлених цілей. Сувора класифікаційна система ризиків, як і будь-яких інших понять, повинна включати класи, типи, види і підвиди ризику.
Залежно від джерела впливів пропонується розрізняти три великі класу (Миронюк С. Г., 1998): антропогенний, антропогенно-природний і природний екологічні ризики.
За реципієнтам впливу екологічні ризики розподіляється на чотири основні види: ризик для здоров’я людини; ризик для екосистем, ризик втрати природно-ресурсного потенціалу; ризик деградації або руйнування ландшафтів в цілому.
За характером прояву розрізняються перманентний і аварійний підвиди екологічного ризику.
Деякі із запропонованих у цитованій роботі класифікаційних ознак, наприклад: антропогенний, природний, локальний, регіональний, глобальний, не викликають заперечень.
Такі ж ознаки як, наприклад, сублокальний, субрегіональний, антропогенно-природний, малий, невеликий і ін. Навряд чи необхідні.
При оцінці ризиків, пов’язаних з впливом техногенних систем на навколишнє середовище та здоров’я населення, використовують різні види ризиків – індивідуальний, популяційний, відносний, екологічний, професійний та ін.
При оцінці ризиків, створюваних техногенними системами, визначають кількісні показники наступних видів ризику (Ліберман А. Н., 2006; Методичні…, 2001):
– Технічний ризик – ймовірність відмови технічних пристроїв (аварії) з наслідками певного рівня (класу) за певний період функціонування небезпечного об’єкта;
– Індивідуальний ризик – частота ураження однієї людини в результаті впливу досліджуваних факторів небезпеки;
– Колективних ризик – очікуване число уражених в результаті можливих аварій за певний проміжок часу;
– Соціальний ризик – залежність частоти виникнення подій, в яких постраждало на певному рівні не менше N людина із загального числа M чоловік;
– Очікуваний збиток – величина втрат у грошовому або якому-небудь іншому вираженні від можливої??аварії за певний період часу.
Р. Коллурн виділяє п’ять різновидів ризику (Kollurn R. V, 1996):
1 – ризики, що загрожують безпеці (safety risks);
2 – ризики, що загрожують здоров’ю (health risks);
3 – ризики, що загрожують станом середовища проживання (environmental risks);
4 – ризики, що загрожують суспільному добробуту (public welfare / goodwill risks);
5 – фінансові ризики (financial risks).
Ризики, що загрожують безпеці, зазвичай характеризуються малими ймовірностями, але важкими наслідками; вони проявляються швидко, до них, зокрема, можуть бути віднесені нещасні випадки на виробництві. Ризики, що загрожують здоров’ю, навпаки, мають досить високою ймовірністю і часто не мають важких наслідків, багато з них проявляються з певною затримкою. Під ризиками загрози станом середовища проживання Р. Коллурн розуміє незліченну кількість ефектів, безліч взаємодій між популяціями, співтовариствами, екосистемами на мікро – і макрорівнях, при наявності досить істотних невизначеностей як в самих ефектах, так і в їх причинах. Ризики, що загрожують суспільному добробуту, обумовлені діяльністю даного об’єкта (промислового, сільськогосподарського, військового тощо) і тим якою мірою ця діяльність пов’язана з раціональним використанням природних ресурсів, як вона відбивається на стані навколишнього середовища. Фінансові ризики пов’язані з можливими втратами власності або доходів, неотриманням страхової премії або прибутку від інвестицій (включаючи інвестиції в природоохоронні заходи).
Мабуть, розподіл ризиків по перерахованих різновидів є умовним. Дуже часто ризики, зв’язані із загрозою станом середовища проживання, одночасно є ризиками для життя і здоров’я людей.
Предметом цього підручника є антропогенний або техногенний ризик. За джерела виникнення техногенні ризики можна розділити на ризик хімічного забруднення, ризик біологічного забруднення, ризик радіаційного забруднення, ризик технічних аварій і ризик виникнення пожеж та вибухів.
Забруднення атмосфери сполуками хлору і фтору завдає шкоди здоров’ю населення на локальному та регіональному рівні, а при великих обсягах призводить до зникнення озонового шару, створюючи ризик для здоров’я населення та екосистем в глобальному масштабі. Забруднення атмосфери вуглекислим газом призводить до потепління атмосфери і створює ризик для всього населення Землі.
Агентство з захисту навколишнього середовища США розглядає ризики, що загрожують здоров’ю людей (health risks), окремо від екологічних ризиків (ecological risks).
На думку експертів Агентства в 1990-і роки найсерйозніші ризики для здоров’я людей створювали:
- – Забруднення атмосферного повітря і повітря в приміщеннях (газами, аерозолями); – Накопичення радіоактивного газу радону у приміщеннях; – Забруднення питної води; – Присутність хімічних забруднювачів (токсикантів) на робочих місцях; – Забруднення грунтів і вод пестицидами; – Збіднення озонового шару в стратосфері. Найбільш серйозні екологічні ризики, на думку тих же фахівців, створювали: – Глобальна зміна клімату; – Збіднення озонового шару в стратосфері; – Зміна компонентів середовища проживання; – Загибель популяцій і втрати в біологічне різноманіття.
Зіставлення цих переліків показує, що поділ ризиків на екологічні та ризики загрози здоров’ю є умовним. Так, збіднення озонового шару, забруднення повітря, води і грунтів, яке спостерігається повсюдно, поширення пестицидів створює як ризики для здоров’я людей, так і ризики для екологічних систем.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)