ХІБА ВІД НІЧОГО ТАК ТІКАЮТЬ? – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей
Погляньте, який кольористий стоїть ліс! Влітку він був зелений, а зараз осінь, і листя пожовкле. Ніби хтось пофарбував ліс у таку світло-жовту фарбу.
А підійдіть ближче: одне дерево жовтувате, інше темніше, а цей кущ прикрасив себе, бач, яким червоним листям!
Пішли хлоп’ятка в ліс гуляти. Весело бігати по м’якому й жовтому листю. Шелестить під ногами.
Біжить Василько, за ним Миколка, а потім ціла юрба.
– Погляньте, скільки шпаків сидить на деревах! – крикнув Миколка.
– Ой, багато! – перебив Василько. – Це в них осінні збори. Нарада… Збираються летіти у вирій, обговорюють, яким шляхом вирушати. От багато!
– Ходім зженемо! – крикнув хтось із дітей.
Шумно затріпотіли крила, засвистіли пташки. Чорна хмара піднялася над лісом і понеслася швидко в напрямку півдня. Шпаки полетіли від нас до весни.
– Прилітайте, ми вам нові шпаківні поставимо! – гукали їм услід діти. Та навряд чи шпаки їх чули – вони вже були далеко.
Довго гуляли діти в осінньому лісі. Холодне сонце почало ховатися за дерева. Тоді повернулися додому.
Майже вийшли на узлісся, коли Миколка своїми меткими очима щось помітив.
– Хлопці, під пеньком щось є, – показав він на старий трухлявий пеньок, під яким була нора, засипана листям і травичкою.
– Нічого там немає, – відповів Василько.
– А я кажу, є! Давай посперечаємось, – знову заявив Миколка. – Ось давайте розкопаємо цю нору. Може, цікаве щось знайдемо.
– Ну, давай розкопаємо. Мені не жалко. Тільки немає ж нічогісінько, – сказав Василько.
– Нічогісінько, нічогісінько… Сам ти нічогісінько не знаєш. Беріть ломаки й давайте копати, – запросив Миколка.
Діти швидко повиламували палиці й почали розкопувати нору. З’юрмилися навколо пенька, оточили його і розкопують.
Та копати їм довелося недовго. Бо там і нори не було, а просто яма…
Копнуло кілька душ, розрили листя і побачили – під пеньком лежав цілий клубок гадюк. Вони переплелися одна з одною так, що, мабуть, і розірвати їх було б важко. Тільки голівки їхні гадючі Стирчали зверху.
Як побачили хлопці стільки гадюк, перелякалися, покидали палиці й давай тікати скільки є духу. Аж на луках спинилися. Спинилися, відпочили. Миколка тоді тільки промовив;
– А ти казав – нічого немає. Хіба від нічого так тікають?
– Подивіться на нього, ніби він не тікав, – відповів Василько. – Ото так гадюк! Ніколи стільки не бачив.
– Що вони роблять? – спитав Миколка.
Але ніхто з товаришів йому на це не міг відповісти. Потім вони дізналися від мене, що то вужі зібралися гуртом зимувати.
Related posts:
- ПОКИНУТЕ ГНІЗДО – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Скільки з’явилося нових квіток! Уже відцвіли блакитні проліски, а в кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки. Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках. Пахучі, чудові конвалії. Ще багато різних жовтих, рожевих і синіх квітів. Веселий місяць, цей травень! Збіглися хлопці на вулиці. Куди йти гуляти? Василь каже: – Ходімо в ліс гуляти, […]...
- ЇДАЛЬНЯ ДЛЯ ПТАХІВ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Всі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити! Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки, зовсім звикла до хати. Василь вирубав для неї велику гілку і причепив до стіни. Там синиця і лазила, мов акробат. Годував її Василь. Насипле насіння конопляного, синичка і клює його. Всіх комах синиця в хаті виловила. Лазить вона всюди, […]...
- ЇДАЛЬНЯ НА ДЕРЕВІ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей У дитячому садку в кімнаті на великому вікні висить клітка. А в клітці живе чижик. У нього зелені груди, аж жовті. І весь він хоч і сіренький, але підфарбований зеленим. Чижик такий непосидячий і веселий. Він або співає, або лазить по дротинках. Ото причепиться лапками, повисне головою вниз і дивиться на дітей своїми бистрими-бистрими чорненькими […]...
- ХАТА ХЛОПЧИКА-МІЗИНЧИКА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Оповідання І Важко жити на світі Денисові… І знаєте чому? Дуже він малий! Такий малий, що мати називає його хлопчиком-мізинчиком. Іноді Денис навіть і заплаче на самоті, так хочеться йому бути великим. Та й мати частенько говорить – ріс би ти, Денис, швидше, помічником був би. Тут ще діти в школі взнали, що мати називає […]...
- ДИВОВИЖНА ДРУЖБА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Люблю я бродити по лісі, слухати зелений шум дерев, коли здається, що кожне дерево шумить на свій мотив, на свій лад. Сосна сухо виспівує вгорі, бо крізь віти її з присвистом пролітає вітер. Дуб густо шелестить, наче з металевим гудінням. Ніжно, мрійно ворушать своїм листячком осика і верба… Ось чому я не пропускаю можливості побувати […]...
- ЛАСТІВКА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Вже помалу вечоріло. А може, нам тільки здавалось, що незабаром вечір, бо на заході, закриваючи півнеба, заступила сонце широка чорна хмара. Вона віщувала на ніч дощ або принаймі густий туман. Ми з Олею вийшли з прозорого гаю і помітили, що осінньої пори ліс здається не такий вже густий, навіть коли ще й не падає листя […]...
- ЖОВКНЕ ЛИСТЯ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо вронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його і гулятиме серед голого гілля. А яка ніжна, золота берізка на тлі синюватих ялинок, зеленавих сосен. Вона опустила свої віти і теж журиться, […]...
- ВЕСНА ІДЕ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо: – Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри? Та ось повертаєшся з школи і мружиш очі від яскравого світла. Сонце вже бавиться. Ще […]...
- ПРО ШКІЛЬНІ РАДОСТІ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Мамко, мамко, куп мі книжку, Тинту, папір і табличку, Бо я піду до школи Учитися поволі. Повідають, що у школі Діти знають доброй долі, І я би хотів знати, Як ся треба справувати, Діти в школі ся робити Учать й гарно говорити, Знають тонко співати, Кожному честь давати. Треба мудро, чесно жити, Там учаться, як […]...
- СНІГУРІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Звідкіль гості налетіли Стоголосим табуном І розсипалися в полі Над розсипаним зерном? Заспівали, задзвеніли, Мов заграли кобзарі… Де взялась весела зграя, Жарогруді снігурі. Ось вони на сніг упали І розквітли, як квітки… На городах мак рожевий Так заквітчує квітки. Нагло враз табун крилатий Небезпечне щось почув, Вгору знявсь, і дуб гіллястий В кущ троянди обернувсь. […]...
- БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
- ВЕСНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Теплінь. Весна іде!” – Сказала так бабуся. Весна іде? Та де? Коли в вікно дивлюся – Аж справді йде весна. Ось стала біля ставу, Всміхнулася ясна І кинула купаву. Купава розцвіла, На хвилях загойдалась. Весна ж у ліс пішла, Ішла і усміхалась. Дерева ожили! Весна їх всіх вітала І листом із поли Їх рясно обсипала. […]...
- РАДІСТЬ ВЕСНИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Уже весна зеленая Настала нам, веселая, О, то радість велика Кожного чоловіка. Уже сонце тепленькое Зігріває маленькое Зерно, квіти і траву, Вилудить всю потраву. Од радостей земля-мати Трепеще, і всі теплоти Приймає весело, Мороз біжить у нило. Уж на буках брест пучніє, І листя уж зеленіє, Липа уже пукає, І береза сік дає. Пташки гласно […]...
- ДВА ХЛОПЧИКИ НА СТАВОЧКУ… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Два хлопчики на ставочку Ловлять рибку в холодочку, Золотеньку і срібленьку, І велику, і маленьку. Прийшла мати рибку взяти, На вечерю їх позвати, А хлопчики і не чують, На рибоньку все чатують. Із кошиком пішла мати Вечеряти готувати, Варить юшечку з линами, Вихвалятися синами. Прийшли хлопці, мовчки сіли, Ось юшечки попоїли І на возі лягли […]...
- НАД КОЛИСКОЮ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Пісня матері Спи, мій малесенький, спи, мій синок… Я розкажу тобі безліч казок! Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив. Стогне і виє уже він давно, Б’ється і стука у наше вікно… Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи! Ось уже й вітер зовсім занімів… Мабуть, заснуть […]...
- ЗАГАДКИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Ходить вдень і вночі, Хоч ноги не має; Дзвонить опівночі, Як ся здогадає; Час він точно числить, Хоч ніколи не мислить. (Годинник) Хоч в школі буваю, Сама нич не знаю, Однако ж мудрості Другим подаваю; Од мене хоч німий Язика ся учить, Хто хоче, од мене Розуму получить. (Книга) Два сини, два батьки Три риби […]...
- РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ – ВЕСНЯНКИ – Українська література – Література для дітей Розлилися води На три броди, Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. У-у! Що в першому броді Зозуленька кує. Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Ку-ку! Зозуленька кує, Бо літечко чує, Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Ку-ку! Що в другому броді Соловей щебече. Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Тьох-тьох! Що в третьому броді Сопілонька […]...
- ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО.. – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей Літо краснее минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна… шкода волі! Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: “І нащо зима та люта? – Все вони питають. – Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати! У замкнуті дивись вікна, Ніде й погуляти! Сніг з морозом поморозив Всі на полі […]...
- ЛАСТІВКИ І ДІТИ – ФЕДІР ЛАЗОРИК – Українська література – Література для дітей Ластівоньки нам щебечуть, А ворони крячуть. Пильні діти радуються, А ліниві плачуть. Ластівоньки нам щебечуть, Бо летять за море. Пильні діти радуються, Бо ідуть до школи. Ластівоньки мають раду, А ворони зваду. Пильні діти попереду, А ліниві ззаду. Пильні діти поспішають, Сміються та скачуть, А ліниві шкандибають, Хмуряться та плачуть. Ми і пильні, і веселі, […]...
- РОСИ, РОСИ, ДОЩИКУ, ЯРИНУ… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Роси, роси, дощику, ярину, Рости, рости, житечко, на лану, На крилечках, вітрику, полети, Колосочки золотом обмети. Як достигне житечко на лану, Прийдуть люди жатоньки ярину, Блискавками косоньки заблищать, Золотими кобзами забряжчать. Хай лише посунеться в поле цап, Хай лише наважиться він на хап. Руду йому бороду одсічем, Облупимо півбока сікачем. Роси, роси, дощику, ярину, Рости, […]...
- РОЗМОВА ЗІРКИ З МІСЯЦЕМ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Що сторожиш ти? Я сторожу в тиху нічку гай і поле, луг і річку І сільські хати. Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Хто є в тих хатах? Там сплять діти в постілочках, сон цілує їх по очках Водить мрії в снах. Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, Про що мрії ті? […]...
- ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Все – із доброго чи злого – Починається з малого. Листя виросте з листочка, З нитки витчеться сорочка. З пагінця чи з бруньки – гілка, З гілки – дудочка-сопілка. Хліб – з маленької зернини, Дощ – із чистої краплини. Пагорбок стає горою, А роса стає водою. Навіть річечка-ріка Починається з струмка. День турботою почнеться, Кожен […]...
- ОЙ ІВАНКУ-КУПАЙЛОЧКУ! – КУПАЛЬСЬКІ ПІСНІ – Українська література – Література для дітей Ой Іванку-Купайлочку, Знайди синю фіалочку! Хоч давно в ліску одквітла Квітка синя ця тендітна, Може, десь ще у ярочку Нам зустрінеться привітна. Під сухим вона листочком Заховалась непримітна. Ой Іванку-Купайлочку, Знайди синю фіалочку! Діти: Ой Іванку-Купайлочку! Знайди синю фіалочку! Іванко: Вже давно в ліску одквітла Квітка синя ця тендітна. Діти: Може десь ще у ярочку […]...
- ЯСОЧЧИН САДОК – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей За вікном сьогодні вітер, вітер – аж в кімнаті чути, як гуде. В дитсадок давно пішли всі діти, а маленька Ясочка не йде. Наша Яся нині трохи хвора, все кахика й носик витира. Застудилась, мабуть, Яся вчора, як ліпила бабу дітвора. На роботу вже поїхав тато, мама вийшла – й довго щось не чуть… Може, […]...
- ІВАН-ПОБИВАН – ЧАРІВНІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Унадивсь давним-давно один страшний Змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх, зостався один тільки дід. – Ну, – каже Змій, – завтра поснідаю. А через ту слободу та йшов один бідний хлопець, та й проситься ночувати. – А хіба тобі життя надокучило? – питає його дід. – Як? – каже бідний […]...
- У НАШОМУ САДКУ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей На великому пустирі, що за парканом дитсадка, раптом стало людно і гомінливо. Звідкись приїхали юнаки і дівчата: покопали ямки, а потім почали садити в них молоді деревця. А навколо походжав високий сухорлявий чоловік, щось наказував, обмацував гілочки і гладив стовбурці дерев, наче то були не рослини, а живі діти. Скоро юнаки і дівчата поїхали і […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- СОРОКИ – ОКСАНА ІВАНЕНКО – Українська література – Література для дітей Що робити Галочці чорненькій, щоб їй не хотілося на уроках розмовляти з Галочкою біленькою? Скільки разів на день їм Олена Пилипівна каже: – Татарська й Хижнякова! Не розмовляйте! – Ну, давай мовчати! – каже Галочка біленька, і вони починають уважно писати: “Наша кішка Мура”. Уважно-уважно кожну літеру виводять. Галочка чорненька навіть язика трошки висуне. Раптом […]...
- ПРО ЛИПКУ І ЗАЖЕРЛИВУ БАБУ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба і каже: – Ти б, старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити. – Добре, – каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс. Приходить він до лісу, вибрав липку. Тільки що замахнувся сокирою, щоб рубати, коли чує – Липка […]...
- ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958) ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО Народився Олександр Іванович Копиленко в Констянтинограді на Полтавщині у родині залізничника, Босоноге Сашкове дитинство пройшло в Краснограді, де він закінчив школу та учительську семінарію. Полтавська земля наділила його наснагою та творчим горінням, любов’ю до природи, до людей, до життя. Людиною життєрадісної вдачі прийшов Копиленко у літературу в 1920-і роки. Прийшов, щоб оспівати […]...
- ЗАГАДКИ – СЕРГІЙ МАКАРА – Українська література – Література для дітей *** Цвінь-цвірінь… Цвінь-цвірінь… Люблять просо І ячмінь. А зими не люблять. Бо вона їх губить. Як пташки Зовуться ці? Це маленькі, Це сіренькі Горобці. *** Як притрусить землю сніг, Я сховаюсь у барліг. Щоб мені ввижались сни Про чудові дні весни, Про смачні малини й мід.. Хто я, діти? Ти – Ведмідь. *** Йшов по […]...
- ПРО ЩО ДУМАЛА МАРІЙКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає. Той, хто шукає, мусить знайти всіх. Заховалася маленька синьоока дівчинка Марійка під високою вербою й чекає. Шукає хлопчик Коля. Ось він знайшов Ларису. Скрикнула Лариса, засміялася, вибігла зі схованки. Потім знайшов Коля Петрика. Скрикнув Петрик, засміявся і теж вибіг зі схованки. […]...
- ПРО ЖАР-ПТИЦЮ ТА ВОВКА – ЧАРІВНІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Було в одного царя три сини – два розумні, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. От цар їм і каже: – Вибирайте собі коней з табунів, яких завгодно (а у його багато було, звісно, – цар), і […]...
- ОСЕЛ I ЛЕВ – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Був собі Осел. Багато було йому праці у господаря. “Давай, – думає, – втечу у ліс і буду жити на волі! Буду собі пастися в лісі, і хто мені що зробить?” І, не довго думавши, втік від господаря у ліс. Добре йому там. Пасеться, де хоче, нічого не робить, ніхто його не б’є, – відколи […]...
- КАЗКА ПРО ЛЕЛЕК ТА ПАВЛИКА-МАНДРІВНИКА – ІВАН БАГРЯНИЙ – Українська література – Література для дітей І Летіли лелеки У краї далекі. Мають крилечками Помежи хмарками, Ой, та й попід небесами. Жили – не тужили, – З Павликом дружили. Самі полетіли, Павлика лишили, Тяжко ж його зажурили. Не летіть, лелеки, У краї далекі! Будемо гуляти, Разом зимувати, – Є в мене санки і лещата. Є в мене рушниця І шабля-сестриця, Є […]...
- ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ – ЧАРІВНІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Колись була птиця Жайворонок царем, а царицею – Миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! – Нехай мені! – каже Жайворонок. Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та […]...
- ЧЕРВОНА МОГИЛА – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей …Сталося те дуже давно. Ще як земля наша руська від татарської неволі стогнала. Велику біду тоді народ терпів. Як лютий вітер, налітала щоразу на село дика орда. Вона залишала після себе тільки море сліз і крові. Одного разу, розказують, щоб захистити себе від нових несподіваних нападів, жителі села вирішили варту виставити. Але де? Степ навколо […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- Коли щось робиш, нічого не помічаєш (за міфом “Чому буває сумне сонце?”) – Зразок твору – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Коли працюєш, час минає дуже швидко. Ти не помічаєш, як закінчився день, тиждень, рік. Якщо ж подобається робота, навіть дня не вистачає. Є люди, які живуть лише роботою, для них час нічого не вартий, вони мріють лише працювати. Якщо б люди були ледачими, то ми не досягли такого рівня розвитку, як зараз. Людина полетіла в […]...
- НА ВЕЛИКДЕНЬ, НА СОЛОМІ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Українська література – Література для дітей На Великдень, на соломі Против сонця, діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами. Тому к святкам З лиштвою пошили Сорочечку. А тій стьожку, Тій стрічку купили. Кому шапочку смушеву, Чобітки шкапові, Кому свитку. Одна тілько Сидить без обнови Сиріточка, рученята Сховавши в рукава. – Мені мати куповала. – Мені батько справив. – А […]...