ПРО ЛИПКУ І ЗАЖЕРЛИВУ БАБУ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей

Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба і каже:

– Ти б, старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити.

– Добре, – каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс.

Приходить він до лісу, вибрав липку. Тільки що замахнувся сокирою, щоб рубати, коли чує – Липка каже людською мовою:

– Ой не рубай мене, чоловіче добрий, я тобі в пригоді стану!

Дід з переляку і сокиру опустив. Постояв, подумав та й пішов додому.

Приходить додому та й розповідає про свою пригоду. А баба й каже:

– От який же ти дурень. Піди зараз до Липки та попроси конячку з возом. Хіба ми ще не находились з тобою?

– Та як так, то й так, – каже дід.

Надів шапку та й пішов.

Приходить до Липки та й каже:

– Липко, Липко, казала баба, щоб ти дала конячку з возом.

– Добре, – каже Липка, – іди додому.

Приходить він додому, а біля хати стоїть віз і конячка біля нього прив’язана.

– Бач, старий, – каже баба, – тепер і ми люди. От тільки наша хата от-от завалиться. Піди, старенький, попроси ще й хату.

Може, дасть.

Пішов дід до Липки, попрохав і хату.

– Добре, – каже Липка, – іди додому. Приходить дід до двору і не пізнає: замість старої хати стоіть нова, гарна хата. Радіють обоє, як діти.

– А що, старий, якби ти попрохав ще й худоби та птиці. Тоді, здається, вже й нічого нам не треба.

Пішов дід до Липки, попросив худоби.

– Добре, – каже Липка, – іди додому.

Приходить дід і не натішиться. Повен двір худоби і птиці.

– Ну, тепер уже нам більше нічого не треба, – каже дід.

– Ні, старенький, ще піди попроси й грошей.

Пішов дід до Липки і попросив гроші.

– Добре, – каже Липка, – іди додому. Приходить дід, а баба сидить за столом і гроші в купки складне.

От, старий, які ми тепер багаті, – каже баба, – але того мало, треба ще, щоб усі люди нас боялися, бо ми ж багачі. Піди до Липки, попроси, нехай поробить так, щоб нас усі люди боялись.

Пішов дід до Липки, попрохав дід Липку, щоб так зробила.

– Добре, – каже Липка, – іди додому. Прийшов дід додому, а там у них повно війська та поліції, і всі їх охороняють. Але старій і цього мало.

– Що ж, – каже вона, – старий, треба ще, щоб усі люди в селі були нашими батраками, бо чого ж нам більше хотіти – все вже у нас є.

Пішов дід до Липки та й просить, щоб зробила вона так. Дов-пі мовчала Липка. А потім каже:

– Іди додому, зроблю ще вам останнє.

Приходить дід додому, аж глядь: нічого нема, стоїть та сама стара хата і баба коло неї.

Так покарала Липка за те, що ненажерлива баба хотіла всіх людей батраками поробити.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ПРО ЛИПКУ І ЗАЖЕРЛИВУ БАБУ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей