ЖОВКНЕ ЛИСТЯ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей

Related posts:

1. ВЕСНА ІДЕ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо: – Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри? Та ось повертаєшся з школи і мружиш очі від яскравого світла. Сонце вже бавиться. Ще […]...
2. ДИВОВИЖНА ДРУЖБА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Люблю я бродити по лісі, слухати зелений шум дерев, коли здається, що кожне дерево шумить на свій мотив, на свій лад. Сосна сухо виспівує вгорі, бо крізь віти її з присвистом пролітає вітер. Дуб густо шелестить, наче з металевим гудінням. Ніжно, мрійно ворушать своїм листячком осика і верба… Ось чому я не пропускаю можливості побувати […]...
3. ХІБА ВІД НІЧОГО ТАК ТІКАЮТЬ? – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Погляньте, який кольористий стоїть ліс! Влітку він був зелений, а зараз осінь, і листя пожовкле. Ніби хтось пофарбував ліс у таку світло-жовту фарбу. А підійдіть ближче: одне дерево жовтувате, інше темніше, а цей кущ прикрасив себе, бач, яким червоним листям! Пішли хлоп’ятка в ліс гуляти. Весело бігати по м’якому й жовтому листю. Шелестить під ногами. […]...
4. ПОКИНУТЕ ГНІЗДО – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Скільки з’явилося нових квіток! Уже відцвіли блакитні проліски, а в кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки. Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках. Пахучі, чудові конвалії. Ще багато різних жовтих, рожевих і синіх квітів. Веселий місяць, цей травень! Збіглися хлопці на вулиці. Куди йти гуляти? Василь каже: – Ходімо в ліс гуляти, […]...
5. ЇДАЛЬНЯ НА ДЕРЕВІ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей У дитячому садку в кімнаті на великому вікні висить клітка. А в клітці живе чижик. У нього зелені груди, аж жовті. І весь він хоч і сіренький, але підфарбований зеленим. Чижик такий непосидячий і веселий. Він або співає, або лазить по дротинках. Ото причепиться лапками, повисне головою вниз і дивиться на дітей своїми бистрими-бистрими чорненькими […]...
6. ЛАСТІВКА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Вже помалу вечоріло. А може, нам тільки здавалось, що незабаром вечір, бо на заході, закриваючи півнеба, заступила сонце широка чорна хмара. Вона віщувала на ніч дощ або принаймі густий туман. Ми з Олею вийшли з прозорого гаю і помітили, що осінньої пори ліс здається не такий вже густий, навіть коли ще й не падає листя […]...
7. ХАТА ХЛОПЧИКА-МІЗИНЧИКА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Оповідання І Важко жити на світі Денисові… І знаєте чому? Дуже він малий! Такий малий, що мати називає його хлопчиком-мізинчиком. Іноді Денис навіть і заплаче на самоті, так хочеться йому бути великим. Та й мати частенько говорить – ріс би ти, Денис, швидше, помічником був би. Тут ще діти в школі взнали, що мати називає […]...
8. ЇДАЛЬНЯ ДЛЯ ПТАХІВ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Всі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити! Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки, зовсім звикла до хати. Василь вирубав для неї велику гілку і причепив до стіни. Там синиця і лазила, мов акробат. Годував її Василь. Насипле насіння конопляного, синичка і клює його. Всіх комах синиця в хаті виловила. Лазить вона всюди, […]...
9. РАДІСТЬ ВЕСНИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Уже весна зеленая Настала нам, веселая, О, то радість велика Кожного чоловіка. Уже сонце тепленькое Зігріває маленькое Зерно, квіти і траву, Вилудить всю потраву. Од радостей земля-мати Трепеще, і всі теплоти Приймає весело, Мороз біжить у нило. Уж на буках брест пучніє, І листя уж зеленіє, Липа уже пукає, І береза сік дає. Пташки гласно […]...
10. ОСІНЬ – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє Сонце золоте. Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде приліпитись Крапельці роси. Темная діброва Стихла і мовчить; Листя пожовтіле З дерева летить. Хоч би де замріла Квіточка одна; Тільки й червоніє, Що горобина. Здалека під небом В вирій летючи, Голосно курличуть Журавлів ключі....
11. ОСІНЬ НА ЗЕМЛЮ ТИХЕНЬКО СПУСКАЄТЬСЯ… – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей Із циклу “Осінні пісні” Осінь на землю тихенько спускається, В небі летить, наче птах. Крилами-хмарами небо вкривається. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах. Літо зелене і радісне згадують. Стріпує крилами осінь широкими, Роси спадають у млі, Ллються крізь неї дощами-потоками. Літо веселе, співоче минається, Спокій стає на землі… Тиха, задумлива осінь […]...
12. РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ – ВЕСНЯНКИ – Українська література – Література для дітей Розлилися води На три броди, Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. У-у! Що в першому броді Зозуленька кує. Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Ку-ку! Зозуленька кує, Бо літечко чує, Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Ку-ку! Що в другому броді Соловей щебече. Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Тьох-тьох! Що в третьому броді Сопілонька […]...
13. ДВА ХЛОПЧИКИ НА СТАВОЧКУ… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Два хлопчики на ставочку Ловлять рибку в холодочку, Золотеньку і срібленьку, І велику, і маленьку. Прийшла мати рибку взяти, На вечерю їх позвати, А хлопчики і не чують, На рибоньку все чатують. Із кошиком пішла мати Вечеряти готувати, Варить юшечку з линами, Вихвалятися синами. Прийшли хлопці, мовчки сіли, Ось юшечки попоїли І на возі лягли […]...
14. БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
15. ПРО ШКІЛЬНІ РАДОСТІ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Мамко, мамко, куп мі книжку, Тинту, папір і табличку, Бо я піду до школи Учитися поволі. Повідають, що у школі Діти знають доброй долі, І я би хотів знати, Як ся треба справувати, Діти в школі ся робити Учать й гарно говорити, Знають тонко співати, Кожному честь давати. Треба мудро, чесно жити, Там учаться, як […]...
16. ЗАГАДКИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Ходить вдень і вночі, Хоч ноги не має; Дзвонить опівночі, Як ся здогадає; Час він точно числить, Хоч ніколи не мислить. (Годинник) Хоч в школі буваю, Сама нич не знаю, Однако ж мудрості Другим подаваю; Од мене хоч німий Язика ся учить, Хто хоче, од мене Розуму получить. (Книга) Два сини, два батьки Три риби […]...
17. НАД КОЛИСКОЮ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Пісня матері Спи, мій малесенький, спи, мій синок… Я розкажу тобі безліч казок! Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив. Стогне і виє уже він давно, Б’ється і стука у наше вікно… Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи! Ось уже й вітер зовсім занімів… Мабуть, заснуть […]...
18. СНІГУРІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Звідкіль гості налетіли Стоголосим табуном І розсипалися в полі Над розсипаним зерном? Заспівали, задзвеніли, Мов заграли кобзарі… Де взялась весела зграя, Жарогруді снігурі. Ось вони на сніг упали І розквітли, як квітки… На городах мак рожевий Так заквітчує квітки. Нагло враз табун крилатий Небезпечне щось почув, Вгору знявсь, і дуб гіллястий В кущ троянди обернувсь. […]...
19. ВЕСНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Теплінь. Весна іде!” – Сказала так бабуся. Весна іде? Та де? Коли в вікно дивлюся – Аж справді йде весна. Ось стала біля ставу, Всміхнулася ясна І кинула купаву. Купава розцвіла, На хвилях загойдалась. Весна ж у ліс пішла, Ішла і усміхалась. Дерева ожили! Весна їх всіх вітала І листом із поли Їх рясно обсипала. […]...
20. ВЕСНЯНІ КВІТИ – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Весна чарівниця, Неначе цариця, Наказ свій послала, Щоб краса вставала. І проліски, і травка, Й зелена муравка, І кульбаба рясна, Й фіалочка ясна – Всі квіти весняні, Веселі, кохані, З-під листя виходять, Голівки підводять Од сну зимового До сонця ясного! Ті квіти дрібненькі, Мов дітки маленькі, Розбіглись у гаю, Я їх позбираю В пучечок докупки […]...
21. КАТАННЯ НА САНКАХ – ВОЛОДИМИР ЛУЧУК – Українська література – Література для дітей Витяг я санки на гірку, Умостив зручненько білку: – Їдь! Білка з’їхала із гірки, Зайчик взяв санки від білки, Витяг на горбок: – З’їду вниз разок! Із дзвінким веселим сміхом У долину зайчик з’їхав – Як стріла! І ведмедик, як ніколи, Швидко біг, мої гринджоли Витяг на горбок: – З’їду вниз разок! Годі! Годі! Що […]...
22. ЛАСКАВИЙ ВІТЕР І ХОЛОДНИЙ ВІТРЮГА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер – хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюга – дід з колючою бородою. Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над зем лею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюга. Встав, вийшов з лісу. Застогнала хуртовина. […]...
23. КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Українська література – Література для дітей Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не було б таких новинок, Та хрещатенький Барвінок Усіх здивував – Він Фіалочку блакитну, Наче панночку тендітну, За себе узяв. Посередині в таночку У зеленому віночку Танцює Будяк. Кругом свашки, і сусідки, І Фасолі, […]...
24. ЛАСТІВКИ І ДІТИ – ФЕДІР ЛАЗОРИК – Українська література – Література для дітей Ластівоньки нам щебечуть, А ворони крячуть. Пильні діти радуються, А ліниві плачуть. Ластівоньки нам щебечуть, Бо летять за море. Пильні діти радуються, Бо ідуть до школи. Ластівоньки мають раду, А ворони зваду. Пильні діти попереду, А ліниві ззаду. Пильні діти поспішають, Сміються та скачуть, А ліниві шкандибають, Хмуряться та плачуть. Ми і пильні, і веселі, […]...
25. ГЕЙ ТИ, ПТАШКО ЖОВТОБОКО… – ІЗ КНИГИ “САД БОЖЕСТВЕННЫХ ПЪСНЕЙ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Українська література – Література для дітей Гей ти, пташко жовтобоко, Не клади гнізда високо, А клади лиш на лужку, На зеленім моріжку. Яструб ген над головою Висить, хоче ухопить, Вашою живе він кров’ю, Глянь же! Пазури сталить! Стоїть явір над горою, Все киває головою, Буйні вітри повівають, Руки явору ламають. А вербички шумлять низько, Заколишуть мене в снах, Тут тече потічок […]...
26. РОСИ, РОСИ, ДОЩИКУ, ЯРИНУ… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Роси, роси, дощику, ярину, Рости, рости, житечко, на лану, На крилечках, вітрику, полети, Колосочки золотом обмети. Як достигне житечко на лану, Прийдуть люди жатоньки ярину, Блискавками косоньки заблищать, Золотими кобзами забряжчать. Хай лише посунеться в поле цап, Хай лише наважиться він на хап. Руду йому бороду одсічем, Облупимо півбока сікачем. Роси, роси, дощику, ярину, Рости, […]...
27. НА ДОБРАНІЧ – ОКСАНА ІВАНЕНКО – Українська література – Література для дітей Був собі, жив собі невеличкий жучок. Де він жив – хто його знає. То у лісі літав, то на луках. Де ніч застане – там і засне. Такому малому хіба багато треба! А який він був – може, хочете знати? Ох, важко сказати про це… Як сідав на гілочці, пташки казали: – Он зелений жучок, […]...
28. ПИСАНКА – КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА – Українська література – Література для дітей Гарна писанка у мене – Мабуть, кращої й нема! Мама тільки помагала, Малювала ж я сама. Змалювала дрібно квіти, Вісім хрестиків малих, І дрібнюсіньку ялинку, Й поясочок поміж них… Хоч не зразу змалювала, Зіпсувала п’ять яєць – Та як шосте закінчила, Тато мовив: “Молодець!” Я ту писанку для себе, Для зразочка залишу, А для мами […]...
29. ЖУРАВЕЛЬ – ПІСНІ-ІГРИ – Українська література – Література для дітей Коли гра тільки починається, “журавель” (якого обирають із дітей) походжає собі в колі і час від часу робить так, ніби завзято смиче щось дзьобом – щипає коноплі. Думає, певно, що його ніхто й не бачить. Коло не може цього журавлеві подарувати і починає докоряти йому: Занадився журавель, журавель До бабиних конопель, конопель. Сякий-такий журавель, Сякий-такий […]...
30. РАННЯ БДЖІЛКА – СТЕПАН ЖУПАНИН – Українська література – Література для дітей На віконце сіла Бджілка-трудівниця, В лагіднім промінні Гріє свої крильця. – Чом така ти рання, Подруго дбайлива? – Бо весна наснилась Тепла, гомінлива. Бо наснилось поле, А у полі – квіти. Як в гарячу пору В улію сидіти? Д зу м-дзу м-дзу м… Ще немає цвіту Ні в саду, ні в полі. Ось для тебе […]...
31. ПІСЕНЬКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей У хаті, що, як писанка, Ясніє край села, Живе дівчатко-пісенька – Школярочка мала. …І квіточка розтулиться, Й сопілка десь загра, Коли вона на вулицю Виходить із двора. Така на ній білісінька Сорочечка нова… Іде дівчатко-пісенька, І все у ній співа. І ніжки, наче дзвоники, Лиш бренькають в траві. Підспівують їм коники – Музики лугові. І […]...
32. У КВІТІВ СЬОГОДНІ СВЯТО – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей Чуєте пахощі в нашім дворі? Квіти розквітли в ранковій порі. Тут на світанку сам Дощик ходив, Білу Лілею від сну розбудив. Чисто помилися Мальви в росі – Личенька круглі, рожеві усі. Нижче під ними красольки дрібні – У квітнику засвітили вогні. Синій Паничик заліз аж на тин, Кличе в танок гордовитих Жоржин. Білій Лілеї Майор […]...
33. РОЗМОВА ПРО СОНЦЕ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей (з Йозефа Кожішека) Дитина: – Скажи мені, мати, Де йде сонце спати? Мати: – За високу гору, В золоту комору. Дитина: – А хто йому стелить На білій постелі? Мати: – Зіронька вечірня, Гарна, як царівна. Дитина: – Хто ж його колише Усе тихше й тихше? Мати: – Соловей піснями, Тиха нічка снами. Дитина: – […]...
34. ОСІНЬ – СИДІР ВОРОБКЕВИЧ – Українська література – Література для дітей Давно вже попрощали нас З-під неба журавлі, Пташки замовкли у гаях, І втихло на землі. Вже ліс убрав багровий стрій, Зів’ялий лист паде, – В гостину з півночі до нас Грізна зима іде. Припали квіти до землі, Туман наляг кругом, Ще день, ще два – і всі поля Заснуть глибоким сном. Лиш розгулялися вітри, Лісами […]...
35. ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО.. – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей Літо краснее минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна… шкода волі! Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: “І нащо зима та люта? – Все вони питають. – Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати! У замкнуті дивись вікна, Ніде й погуляти! Сніг з морозом поморозив Всі на полі […]...
36. КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Українська література – Література для дітей У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в жито, Досхочу розкошував І цілісінькеє літо, Не вгаваючи, співав; Розгулявся на всі боки, Все байдуже, все дарма… Коли гульк – аж в степ широкий Суне злючая зима. Коник плаче, серце мліє; Кинувсь він до Мурав’я; […]...
37. БУЗИНОВИЙ ЦАР – ЛІНА КОСТЕНКО – Українська література – Література для дітей У садочку-зеленочку Ходить вишня у віночку. Хтось їй грає на дуду, Подивлюся я піду. Баба каже: – Не ходи! Темні поночі сади. Там, де вітер шарудить, Бузиновий цар сидить. Брови в нього волохаті, Сиві косми пелехаті. Очі різні, брови грізні, Кігті в нього як залізні, Руки в нього хапуни – Так і схопить з бузини! […]...
38. ДИВНА ХАТКА – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Як пішов же я в мандрівку – А було воно саме в Петрівку*, – Була на мені шапка-бирка, А за поясом гостра сокирка, Через плече добра торбина, Як у хазяйського сина: Сокирка в пригоді знадобиться, А з торбини хлібом-сіллю живиться. Іду та й іду, Аж стоїть хатка на льоду: Самакнишова**, Стріха цибульова, Млинцем зачинена, Ковбасою […]...
39. МАЛА МАЛЯРКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Малював картину тато, Квач у фарбу умочав, Потім вийшов із кімнати І обідати почав. Тупу-тупу, хтось тупоче, Відчинити двері хоче… І в кімнату в ту ж хвилинку Входить дівчинка Маринка. Бачить: квачики чудні, Фарби різнобарвні, А на білім полотні – Щось не дуже гарне. Зараз доня квачик витре, Візьме фарби на палітрі І на татовій […]...
40. ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...